Вирок № 38041050, 20.12.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/6619/13-к

№ 1-КП/415/625/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Соловйової А.І.,

прокурора Пипенко С.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Северодонецька, Луганської області, українки, громадянки України, з базовою вищою освітою, не судимого, не працюючої, розлученої, проживаючої і зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

14.08.2013 року , приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №24 у кварталі Ленінського комсомолу міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрала з кишені брюк мобільний телефон марки «Sаmsung», моделі «GТ-S2652», імеі НОМЕР_1, вартістю 400 грн., що належать ОСОБА_2, яким в подальшому розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілої майнову шкоду на загальну суму 400 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаялася.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого її органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна доведено та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, вину визнала, у скоєному щиро розкаялася.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та визнання вини.

Обставина, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, є скоєння злочину в стану алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, разом з тим беручи до уваги, ряд обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нею слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Потерпіла ОСОБА_2 позов про відшкодування шкоди не заявила, що не позбавляє її права звернення до суду в порядку цівильного судочинству.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченої процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 342,30 грн. за проведення судове товарознавчої експертизи.

Речових доказів не має.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити її покарання у виді позбавлення волі на строк 1( один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 342,30 грн.(триста сорок дві ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченої та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько