Рішення № 3804060, 12.05.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2009 р. Справа №20/76

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайт", м.Одеса

до Приватного підприємства "АНТАРЕКС", м.Полтава

про стягнення 65 057,63 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 65 057,63 грн. заборгованості на підставі усної домовленості за видатковими накладними № РН6-0627-01 від 27.06.2008р., № РН6-0707-01 від 07.07.2008р., № РН6-0818-01 від 18.08.2008р.

В судове засідання представники сторін не з’явилися.

При цьому, від позивача надійшли відомості про державну реєстрацію відповідача (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Також позивач прохає проводити розгляд справи без участі представника.

Від відповідача надійшло клопотання № 64 від 08.05.2009р., в якому зазначається про неможливість явки представника в зв’язку з відрядженням та прохання відкласти розгляд справи.

Заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на те, що ГПК України не обмежує представництво інтересів сторони в господарському процесі певним колом осіб.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Трейд Лайт” (далі - позивач) на підставі усної домовленості було передано у власність Приватному підприємству “Антарекс” (далі - відповідач) товар за видатковими накладними :

- №РН6-0627-01 від 27.06.2008 р. на суму 95004,00 грн.;

- №РН6-0707-01 від 07.07.2008 р. на суму 8149,63 грн.;

- №РН6-0818-01 від 18.08.2008 р. на суму 29904,00 грн.

Приймання Товару було здійснено представником відповідача Чамара C.O., на підставі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей :

- від 27.06.2008р. ЯПГ №648693 по видатковій накладній №РН6-0627-01 від 27.06.2008р. на суму 95004,00 грн.;

- від 07.07.2008р. ЯПГ №648723 по видатковій накладній №РН6-0707-01 від 07.07.2008р. на суму 8149,63 грн.;

- від 18.08.2008р. №49 по видатковій накладній №РН6-0818-01 від 18.08.2008р. на суму 29904,00 грн.

Таким чином, позивач передав відповідачу Товару на загальну суму 133 057,63 гривні. Як зазначає позивач відповідач оплатив частину вартості товару у розмірі 68 000,00 гривень, а залишок боргу в розмірі 65 057,63 гривень є непогашеним.

Згідно зі статтю 712 Цивільного кодексу України по договору поставки постачальник передає у власність покупцеві товар, а покупець приймає та зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2.статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Позивач направив 16.12.2008 р. Відповідачу претензію від 10.12.2008 р. з проханням заплатити борг у розмірі 65 057,63 гривень за поставлений Товар та запропонував перерахувати протягом 10 (десяти) банківських днів. Позивачу надійшла відповідь Відповідача від 19.01.2009р. №7 на претензію від 10.12.2008р., в якій Відповідач повністю визнає суму в розмірі 65 057,63 гривень.

21 січня 2009 року Позивач направив Відповідачеві вимогу від 20.01.2009 р. про сплату боргу в розмірі 65 057,63 гривень (підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення від 21.01.2009 року), 13.02.2009р. - повторну вимогу від 12.02.2009 р. (зазначену вимогу було вручено 17.02.2009р. представникові Відповідача, про що зроблено відмітку на повідомленні про вручення поштового повідомлення). Проте на час подання позивачем позову заборгованість у розмірі 65 057,63 грн. погашена не була.

Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на корить іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку (ст. 173 Господарського кодексу України).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, доказів виконання зобов"язання щод оплати суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 65 057,63 грн. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АНТАРЕКС", 36029, м.Полтава, вул.Жовтнева, 53/1, кв.55 (рахунок 26004363662067 в ПРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 30063426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайт", 65058, м.Одеса, пр.Шевченко, 31 (рахунок 26001057156400 в АКИБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 31630900) - 65057,63 грн. основного боргу, 650,58 грн. - держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ при набранні цим рішенням законної сили.

Суддя Киричук О.А.