Рішення № 3803975, 27.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.09 р. Справа № 7/72

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк Предмет спору: стягнення 2 933 594,10 грн. боргу за активну електроенергію, 64 305,89грн. пені, 52 580,92грн. інфляційних, 8 038,24 грн. 3 % річних.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 19.05.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 27.05.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення 2 933 594,10 грн. боргу за активну електроенергію, 64 305,89грн. пені, 52 580,92грн. інфляційних, 8 038,24 грн. 3 % річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №1027 від 01.11.2006р. з додатками, протокол розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей; рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2007р. №32/384пд; рахунки за грудень 2008р. – лютий 2009р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.03.2009р.

Відповідач у відзиві №746 від 13.04.2009р. зазначив про необхідність здійснити взаємну звірку розрахунків разом з позивачем.

У доповненні до відзиву №918 від 18.05.2009р. відповідач заявив клопотання щодо зменшення суми пені на 90% та відстрочення виконання рішення строком на 6місяців, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства.

У судовому засіданні від 19.05.2009р. відповідач суму боргу визнав, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання, наполягає на задоволенні клопотань щодо зменшення суми пені та відстрочення виконання рішення.

Позивач проти відстрочки та зменшення суми пені заперечив, також посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет”, правонаступником якого є відповідач – Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, укладено договір про постачання електричної енергії №1027 від 01.11.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, протоколом узгодження розбіжностей.

Відповідно до п.9.5 Договору, договір укладено терміном до 31.12.2007р. та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) з приєднаною потужністю 64000 кВт, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.10 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, розрахунки за активну електроенергію і перетікання реактивної електроенергії здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальник електричної енергії у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у вересні та грудні 2008р. – лютому 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за електроенергію за грудень 2008р. – лютий 2009р. у розмірі 2 933 594, 10 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, суд дійшов висновку, що сума боргу у розмірі 2 933 594, 10 грн., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 20.01.2009р. по 25.03.2009р. 3% річних в сумі 8 038, 24 грн. та за період з грудня 2008р. по березень 2009р. інфляційні в сумі 52 580, 92 грн.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням отримання відповідачем рахунків на сплату, та відповідно складають:

3% річних – 8 038, 24 грн.;

інфляційні – 40 465, 03 грн.

Таким чином, сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, інфляційних – частково у розмірі 40 465, 03 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4-2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенгергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 64 305, 89 грн. за період з 20.01.2009р. по 25.03.2009р. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Пеня нарахована позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та складає 64 305, 89 грн.

Відповідач проти стягнення суми пені з нього в повному обсязі заперечив та заявив клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 90%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду довідку №03/1119 від 13.04.2009р., баланс на 30.09.2008р. та звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008р., акт №1027 звірки заборгованості за активну електроенергію станом на 18.05.2009р.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін підлягає задоволенню частково – на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 51 444, 72 грн.

Вимоги в залишковій частині щодо стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні також розглянуто клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 6 місяців, в обґрунтування якого відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан на підприємстві.

Позивач проти відстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені відповідачем, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, на підприємстві значна дебіторська заборгованість, негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнюють негайне виконання рішення і вважає можливим на підставі п.6 ст.83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати відстрочку виконання рішення на 2 (два) місяці.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м.Краматорськ до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення 2 933 594,10 грн. боргу за активну електроенергію, 64 305,89грн. пені, 52 580,92 грн. інфляційних, 8 038,24 грн. 3 % річних задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, р/р 26000301796023 в ГУ „ПІБ” України в Донецькій області, МФО 334635, ЗКПО 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул..Островського, 8, ЗКПО 00131127) на р/р 260333021295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106 – заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 2 933 594, 10 грн.; на р/р 26001045365300 в АКІБ „Уксиббанк” м.Краматорська, МФО 351005 – пеню у сумі 51 444, 72 грн., 3% річних у сумі 8 038, 24 грн., інфляційні у сумі 40 465, 03 грн., державне мито у сумі 25 398, 99 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117, 53 грн.

Відстрочити виконання рішення на 2 (два) місяці.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя