Ухвала суду № 38039544, 01.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мальцева Н.Г.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року справа №П/805/141/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Лях О.П., Нікуліна О.А., при секретарі Марциновському А.К., за участю представників: позивача - Жир А.Є., Гвоздюк Л.М., відповідача Демяненко І.В., Барбар Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 р. у справі № П/805/141/14 за позовом фермерського господарства "Агро-НАД" до Державної податкової інспекція у м. Докучаєвську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилався на невідповідність висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 26 листопада 2013 року №487/2200/34534555, діючому законодавству України, що призвело до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки в ході проведеної перевірки відповідачу надавались всі необхідні первинні документи, а також документи, що підтверджують факти здійснення господарських операцій з контрагентами, жодних порушень, зазначених в прийнятих повідомленнях-рішеннях, позивачем допущено не було. З цих підстав позивач просив суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2013 року №0000302200 на суму 43789,12 грн., №0003501700 на суму 84002,30 грн., №0000332200 на суму 271736,10 грн., №0000312200 на суму 89985,63 грн., №0000322200 на суму 2040,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 р. позовні вимоги фермерського господарства "Агро-НАД" задоволені. Податкові повідомлення-рішення №0000302200 від 16.12.2013 року на суму 43789,12 грн., №0003501700 від 16.12.2013 року на суму 84002,30 грн., №0000332200 від 16.12.2013 року на суму 271736,10 грн., №0000312200 від 16.12.2013 року на суму 89985,63 грн., №0000322200 від 16.12.2013 року на суму 2040,00 грн. визнані протиправними та скасовані.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ФГ "Агро - НАД" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за податковий період з 01.10.2010 року по 30.09.2013, за результатами якої складено акт №487/2200/34534555 від 26 листопада 2013 року.

З вказаного акту слідує, що фермерське господарство "Агро-НАД" в порушення: пункту 201.1 ст.201, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України неправомірно віднесло до податкового кредиту не підтверджені документально суми ПДВ в розмірі 29192,75 грн. з придбання продукції у ТОВ "НК "Артеміда ЛТД", ТОВ "Украгроресурс", ТОВ "Агрофірма "ГЕРМЕС", СГ Мосійчук О.В.; пункту 203.2 статті 203 Податкового Кодексу України у січні 2013 року задекларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 74423 грн., оскільки першу частину задекларованої суми сплачено 31.01.2013 р., другу частину - сплачено із запізненням 01.02.2013 року у сумі 20000 грн.; пункту 246.3 статті 246, пункту 49.2 статті 49, пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України не сплачувало податок за розміщення відходів та не подавало звіти з екологічного податку; підпункту 2.12 пункту 2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" використало не за призначенням готівкові кошти у загальній сумі 271 736,10 грн.; підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпунктів 168.1.1, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України не нарахувало, не утримало та не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 53585,11 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000302200 від 16.12.2013 року, яким ФГ "Агро - НАД" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 43789,12 грн.; №0003501700 від 16.12.2013 року, яким ФГ "Агро - НАД" визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 84002,30 грн.; №0000332200 від 16.12.2013 року, яким ФГ "Агро - НАД" визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 271736,10 грн.; №0000312200 від 16.12.2013 року, яким ФГ "Агро - НАД" визначено грошове зобов'язання з екологічного податку у сумі 89985,63 грн.; №0000322200 від 16.12.2013 року, яким ФГ "Агро - НАД" визначено грошове зобов'язання з екологічного податку у сумі 2040,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000302200 від 16.12.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43789,12 грн. (за основним платежем - 29192,75 грн., за штрафними санкціями - 14596,37грн.), колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення було те, що проведеною перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларації "податковий кредит з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" показників за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р. у загальній сумі 2306681 грн. та у рядку 10.1 Декларації "податковий кредит з придбання (виготовлення,будівництво, спорудження, створення) з ПДВ на території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткування за основною ставкою та нульовою ставкою" показників за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р. у загальній сумі 2306681 грн. встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 10.1 Декларації у зв'язку відсутністю підпису особи, яка склала податкову накладну (СГ Мосійчук О.В., ТОВ "Агрофірма "Гермес") та відсутністю оригіналів податкових накладних (ТОВ "НК "Артеміда ЛТД", ТОВ "Украгроресурс"), що призвело до порушення п.201.1 ст.201, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Однак, колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні з відповідними підписаним посадових осіб: №9 від 23.04.2012 року, №83 від 16.03.2012 року, №1239 від 20.03.2013 року, №150/2 від 27.04.2012 року та договори, податкові декларації, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, платіжні доручення, бухгалтерські рахунки. по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ "НК "Артеміда" трейд", ТОВ "Украгроресурс", ТОВ "Агрофірма "Гермес", СГ Мосійчук О.В.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що придбання позивачем товарів у контрагентів підтверджується відповідними первинними документами, а тому висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 201.1 статті 201, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є необґрунтованими, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 року №0003501700, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 84002,30 грн. (за основним платежем - 53585,11 грн., за штрафними санкціями - 30417,19 грн.), колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення було те, що позивачем в порушення пп. 164.2.11 пункту пп. 164.2.11 п.164.2 ст.164, пп. 170.9.1 п. 170.9, 168.1.1, 168.1.4 п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, сума надміру витрачених коштів у розмірі 271736,18 грн., отриманих в період з грудня 2011 року по вересень 2013 року з рахунку 26008060361383 на відрядження або під звіт без подальшого документального оформлення та не повернутих у встановлені законодавством строки, не включена до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та з неї не утриманий податок з доходів фізичних осіб.

Однак, з додатку до Акту перевірки вбачається, що відповідачем були перевірені первинні документи, у тому числі: касові книги, журнал-ордер по бухгалтерському рахунку 301 "Каса в національній валюті", журнал-ордер по рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами", авансові звіти, оборотно-сальдові відомості по рахунках 301, 311, 313/2, 34, 372, 377, 631, 64, 685, звіти про дебетові та кредитові операції (банківські виписки) по рахунках: основного банківського рахунку № 26008060361383; карткового банківського рахунку № 26058060330052, спец рахунку № 26046060013433.

Перевіркою зазначених документів встановлено, що з каси проводилась видача готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виплати під звіт на господарські потреби але виплати коштів, не пов'язаних з господарською діяльністю не встановлено і по питанню видачі готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів порушень не встановлено.

Крім того, наявними в матеріалах справи авансовими звітами, товарними чеками, квитанціями та накладним також підтверджується, що отримані в період з грудня 2011 року по вересень 2013 року кошти на відрядження або під звіт були використані в межах господарської діяльності позивача.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що використання позивачем коштів на відрядження або під звіт в межах господарської діяльності підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, а тому висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпунктів 168.1.1, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України є необґрунтованими, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000332200 від 16.12.2013 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 271736,10 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення було те, що позивач в порушення п. 2.12 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 р., використав не за цільовим призначенням готівкові кошти у загальній сумі 271736,10 грн., які були отримані ФГ "Агро-Над" з карткового рахунку №26008060361383, на який, в свою чергу, кошти надходили зі спец-рахунку №26046060013433.

Відповідно до п.2.12 гл.2 Положення 637 фізичні особи - довірені особи підприємств юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку з застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Даною нормою врегульовано порядок звітування про витрачені кошти отримані з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, тобто карткових банківських рахунків. Отже, при перевірці необхідно встановити наявність поточного рахунку, карткового рахунку, перерахування коштів з поточного на картковий рахунок, отримання коштів конкретною фізичною особою коштів саме з карткового рахунку та звітування даною фізичною особою до бухгалтерії про використання коштів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при проведенні перевірки було помилково зазначено про перерахування коштів зі спец - рахунку № 26046060013433 на картковий рахунок №26008060361383, оскільки з довідки ПАТ «КБ Приватбанк» від 04.11.2013 року вбачається, що позивач має наступні банківські рахунки: поточний банківський рахунок № 26008060361383; картковий банківський рахунок № 26058060330052; спец рахунок № 26046060013433.

Отже, матеріалами справи не підтверджено факт перерахування коштів з поточного банківського рахунку №26008060361383, або зі спец рахунку № 26046060013433 саме на картковий рахунок № 26058060330052.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не порушено приписи п.2.12 гл.2 Положення 637, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Щодо податкових повідомлень-рішень: №0000312200 від 16.12.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з екологічного податку на суму 89985,63 грн. (основний платіж - 73215,75грн., штрафні санкції 16769,88грн.) та від 16.12.2013 року №0000322200, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 2040,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень було те, що позивач в порушення пункту 246.3 статті 246, пункту 49.2 статті 49, пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України не сплачував податок за зберігання відходів у кількості 39.56 куб.м. за період 4 кв. 2010 - 3 кв. 2013 роки на підлеглій території з подальшим вивозом для утилізації та не подавав звіти з екологічного податку

Пунктом 250.12 ст.250 Податкового кодексу України визначено, що для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як вбачається за акту перевірки, відповідачем, в порушення вимог приписів п.250.12 ст. 250 Податкового кодексу України, не були залучені для визначення фактичного обсягу розміщення відходів працівники відповідних органів.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що фактична наявність відходів відповідачем не встановлювалася, оскільки територія, на якій нібито зберігалися відходи, не оглядалася та відповідні акти щодо видів відходів та їх кількості не складалися, а тому податковим органом безпідставно не прийнятті пояснення позивача щодо відсутності об'єкту оподаткування з цього податку.

Крім того, порушення позивачем приписів п.246.2, п.246.4, п.246.5 ст.246 Податкового кодексу України, які зазначені в спірному податковому повідомленні рішенні, актом перевірки взагалі не було встановлено.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача щодо розміщення позивачем відходів на прилеглій території, не підтверджені відповідними доказами, є необґрунтованими, а тому у позивача відсутній обов'язок подавати звіти з екологічного податку за період з 4 кв. 2010 р. по 3 кв. 2013 р., що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, що обумовлює залишення постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 196,198, 200,205,206,211,212,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 р. у справі № П/805/141/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 р. у справі № П/805/141/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 04.04.2014 року.

Колегія суддів М.І.Старосуд

О.П.Лях

О.А.Нікулін