Ухвала суду № 38039191, 26.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року справа №805/577/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Яковенко М.М., при секретарі Куленко О.Д., за участю позивача особисто, представника відповідача Тарасової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 805/577/14 за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька № Ф-3991 від 05 серпня 2013 року про сплату суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 6 959,10 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2014 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернулась до суду із адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька (далі - відповідач, УПФУ в Калінінському районі м. Донецька) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що є фізичною особою-підприємцем відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4 з 26 квітня 2005 року за № 2 266 000 0000 006518, знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Вказала, що 17 грудня 2013 року отримала акт ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 13 грудня 2013 року № 4650-20, з якого вбачається, що за позивачем обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 323,13 грн., у зв'язку з чим вона 20 грудня 2013 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька з проханням роз'яснити підстави виникнення даної заборгованості. Позивач зазначила, що 03 січня 2014 року нею отримано лист від управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, згідно якого за ОСОБА_3 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 6 959,10 грн., з яких за 2012 рік на суму 4 572,42 грн., за І квартал 2013 року у сумі 1 194,03 грн., за ІІ квартал 2013 року у сумі 1 194,03 грн., але позивач вказує, що вимогу про сплату боргу вона не отримувала, про наявну суму боргу вона дізналась з Акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 13 грудня 2013 року № 4650-20, та зауважила, що з винесеними вимогами не згодна, оскільки відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 є пенсіонером за віком, через що не повинна сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач зазначила, що відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком», який визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», також такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного страхування. З огляду на повідомлені обставини позивач вважає дії відповідача є незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просила визнати протиправною та скасувати вимогу, прийняту управління Пенсійного фонду України про сплату боргу, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька припинити нарахування єдиного соціального внеску, яка обрала спрощену систему оподаткування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року позов задоволено. Скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька № Ф-3991 від 05 серпня 2013 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 6 959,10 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він зазначив, що постанова судом прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що пільги щодо звільнення від сплати єдиного внеску, передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не досяг пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Позивач в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 83023, АДРЕСА_1, зазначене підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (арк. справи 8-9), зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 26 квітня 2005 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, у зв'язку з чим державним реєстратором внесено запис до єдиного державного реєстру № 2 266 000 0000 006518, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4 (арк. справи 12). Позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданого 31 березня 2010 року є пенсіонером за віком довічно (арк. справи 11).

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька (код ЄДРПОУ 21956234, адреса: 83052, вул. Овнатаняна, 50, м. Донецьк), є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

05 серпня 2013 року управлінням Пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька у відношенні позивача прийнята вимога № Ф-3991 зі сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 6 959,10 грн. (арк. справи 35), з якої за 2012 рік на суму 4 572,42 грн., за І квартал 2013 року у сумі 1 194,03 грн., за ІІ квартал 2013 року у сумі 1 194,03 грн., за вирахуванням наявної переплати у розмірі 1,38 грн. (арк. справи 14), яка фактично отримана позивачем лише 04 лютого 2014 року.

Не погодившись із зазначеною вимогою, позивач 13 січня 2014 року звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій. Позивач у судовому засіданні суду першої інстанції надала заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, згідно якої просила суд скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України від 05 серпня 2013 року № Ф-3991 про сплату боргу у розмірі 6 959,10 грн. (арк. справи 45).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером за віком та є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та сплачує єдиний податок, тому він не був зобов'язаний сплачувати єдиний внесок за себе.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч.4 ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058) визначене поняття «пенсія» - як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом та поняття «пенсіонер - особа, які відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Колегія суддів вважає, що аналіз норм наведених законів дає підстави для висновку, що «пенсіонер за віком» - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності певних, визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.

Частиною 4 статті4 Закону №2464 встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і в ній не встановлено ніяких застережень, зокрема, що не можуть бути звільнені від сплати єдиного внеску особи, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що відповідач при винесені вимоги про стягнення недоїмки № Ф-3991 від 05 серпня 2013 року діяв не у порядку та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 805/577/14- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 805/577/14 за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька № Ф-3991 від 05 серпня 2013 року про сплату суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 6 959,10 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 28 березня 2014 року.

Суддя - доповідач Блохін А.А.

Судді Міронова Г.М.

Яковенко М.М.