Рішення № 3803901, 25.05.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2009 р. Справа № 45/93-09

вх. № 2448/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Сергієнко К.Є., довіреність від 27.01.2009 року;

відповідача - Батріна О.Ф., довіреність від 06.04.2009 року

розглянувши справу за позовом ДП завод "Електроважмаш", м. Харків

до ТОВ "Еко Інстал Україна", м. Харків

про стягнення 118004,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 118004,90 грн. мотивуючи тим, що позивач помилково двічі сплатив відповідачу вартість проектних робіт, складених по договору підряду № 248/1 від 04.01.2006 року та додаткової угоди до нього від 24.03.2008 року, та договору поруки від 03 вересня 2006 року. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судових засіданнях підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у наданому 15 квітня 2009 року через канцелярію суду відзиві з позовними вимогами позивача не згоден, з підстав, зазначених у відзиві.

06.05.2009 року сторони надали суду узгоджене клопотання в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України.

В засіванні суду 06 травня 2009 року було оголошено перерву до 25 травня 2009 року з метою надання сторонами додаткових доказів.

25 травня 2009 року розгляд справи було продовжено.

Позивач в засіданні суду 25 травня 2009 року надав додаткові докази до матеріалів справи, які залучені до неї.

Відповідач в засідання суду 25 травня 2009 року надав суду додаток до відзиву на позовну заяву , а також клопотання про залучення до справи в якості другого відповідача ТОВ НВП “Техсервіс ЛТД”.

Позивач проти заявленого клопотання заперечує, мотивуючи тим, що зобов'язання за договорами виконував відповідач, акти виконаних робіт підписано між позивачем та відповідачем та розрахунки за виконані роботи також були здійснені між сторонами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом було встановлено наступне.

04 січня 2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП “Техсервіс ЛТД” було укладено договір підряду № 248/1.

03 вересня 2006 року між позивачем, ТОВ НВП “Техсервіс ЛТД” та відповідачем було укладено договір поруки б/н, відповідно до якого відповідач бере на себе виконання зобов'язань за договором підряду № 248/1 від 04 січня 2006 року.

24 березня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору підряду від 04 січня 2006 року № 248/1, договору поруки б/н від 03 вересня 2006 року. Також до зазначених договорів та додаткової угоди сторонами було погоджено договірну ціну.

В березні 2008 року відповідачем було частково виконані роботи за договором підряду № 248/1 від 04 січня 2006 року, договором поруки б/н від 03 вересня 2006 року та додатковою угодою до цих договорів від 24. березня 2008 року, про що були між сторонами складені акти виконаних робіт на загальну суму 1681808,90 грн.

Як вбачається з наданих актів до загальної суми виконаних робіт була включена вартість проектних робіт, та окремими актами оформлено приймання-передача проектних робіт, що складає 118004,90 грн. Тобто, двічі прийняті проектні роботи.

Позивач, платіжними дорученнями від 14.09.2007 р. № 5995 на суму 53000,00 грн., від 18.10.2007 р. № 6609 на суму 824625,00 грн., від 19.12.2007 р. № 7607 на суму 242000,00 грн., від 30.05.2008 р. № 10493 на суму 562183,90 грн., разом 1681808,90 грн. перерахував відповідачу кошти відповідно до підписаних актів виконаних робіт.

Оскільки сторонами було погоджено договірну ціну, то загальна вартість проектних робіт не повинно перевищувати її.

Отже, вартість проектних робіт позивачем була сплачена двічі, тобто замість 118004,90 грн. сплачено 236009,80 грн., а загальна сума коштів становить 1681808,90 грн. замість 1563804,00 грн.

Таким чином, відповідачем отримано 118004,90 грн. без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

11 грудня 2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про повернення безпідставно отриманих коштів, однак вона відповідачем не була розглянута.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

06 травня 2009 року сторонами було подано погоджене клопотання про подовження строків вирішення спору.

Відповідачем в процесі розгляду справи було заявлено 25 травня 2009 року клопотання про залучення до справи в якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Техсервіс ЛТД”.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ “Техсервіс ЛТД” фактично підрядні роботи за укладеними договорами не виконувало. Виконані роботи відповідач передавав позивачу, про що підписані акти та розрахунки також відбувались між сторонами.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Суд, розглянувши дане клопотання вважає його необґрунтованим, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Погоджене клопотання сторін про подовження строків вирішення спору також не підлягає задоволенню, оскільки сторонами були надані докази для вирішення спору. За таких обставин, строк вирішення спору закінчується 27 травня 2009 року, підстав для його продовження немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 411, статтями 1, 12, 24, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні погодженого клопотання сторін про подовження строку розгляду справи.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залучення до справи другого відповідача.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Інстал Україна” (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 18, код 34468859, р/р 26005005010912 у ФВАТ “Перший інвестиційний банк” у м. Харкові , МФО 350783) на користь Державного підприємства завод “Електроважмаш” (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код 00213121, р/р 26002200400001 в ХФ ВАТ “ВіЕйБіБанк”, м. Харків, МФО 380537) 118004,90 грн., державного мита у розмірі 1180,05 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 27 трвня 2009 року