Справа№ 640/1770/14-к
н/п 1-кп/640/205/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2014
Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді Нев'ядомського Д.В.
при секретарі Левченко А.В.
прокурорів Калюжко А.А., Бударного О.В.,
представника потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, із середньо-спеціальною освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд -
в с т а н о в и в:
09.10.2013, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_2, проникнувши на територію домоволодіння, після чого, знаходячись на території домоволодіння, підійшов до воріт гаражу житлового будинку та шляхом пошкодження лівої створи воріт, проник до гаражу, звідки в подальшому проник до житлового будинку домоволодіння за вищевказаною адресою. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_2, із будинку за вказаною адресою таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3, а саме: телевізор ТМ «Sony - KE-P37M1» вартістю 580 грн.; домашній кінотеатр ТМ «JVC RX-5062S» вартістю 1300 грн.; DVD-програвач ТМ «Normann DVX779» вартістю 270 грн.; два тюнера ТМ «GLOBO 7010A» вартістю 180 грн. кожний; пральну машину ТМ «Bosch WLX20160» вартістю 1100 грн.; водонагрівач ТМ «ISEA 80 S» вартістю 600 грн.; газову плиту ТМ «Electrolux», вартістю -400 грн.; два пледа коричневого кольору вартістю 160 грн. кожний. Крім того, з підсобного приміщення підвалу будинку за вищевказаною адресою, ОСОБА_2 таємно викрав подовжувач електричний ТМ «EMOS» DG-XYDB01 вартістю 225 грн., який належить потерпілій ОСОБА_3, та дрель-міксер ТМ «УРАЛМАШ МЗ 1200» вартістю 500 грн.. яка належить потерпілому ОСОБА_4. Вищевказане майно, ОСОБА_2 по одному предмету переніс із будинку та із підсобного приміщення підвалу будинку до гаражу будинку, після чого по одному предмету переніс із гаражу будинку до автомобілю SUBARU LEGACY, р.н.з. НОМЕР_1, та з викраденим майном на вказаному автомобілі з місця злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 7155 грн., та матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_4 на загальну 500 грн., а всього, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №302 від 15.12.2013, на суму 7655 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні (крадіжці) чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, визнав повністю, щиро розкаявся, заявив клопотання про слухання справи на підставі вимог ч.3 ст. 349 КПК України, про що надав письмову заяву, у якій зазначив, що обвинувачення йому зрозуміло, процесуальні наслідки визнання свої вини та слухання справи у такому порядку, йому відомі.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні просила залишити її позов без розгляду та не заперечувала проти слухання справи у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, що про що надала письмову заяву.
Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, від заявленого ним під час досудового провадження позову відмовився на тієї ж стадії.
З урахуванням клопотання обвинуваченого та думок прокурора та потерпілої, які не заперечували проти слухання справи у порядку ч.3 ст. 349 КПК України, суд ухвалив, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд з'ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, та пояснив, що дійсно 09.10.2013, приблизно о 01 год. 00 хв. він переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_2, проникнувши на територію домоволодіння, після чого, знаходячись на території домоволодіння, шляхом пошкодження лівої створи воріт, проник до гаражу, звідки в подальшому проник до житлового будинку домоволодіння за вищевказаною адресою і таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_3,ОСОБА_4
Суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні (крадіжці) чужого майна, поєднаному з проникненням у житло.
При призначенні покарання суд в сукупності оцінив обставини справи, механізм вчинення злочину, його тяжкість, особу обвинуваченого, судимість якого погашена у встановленому законом порядку, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні двох дітей. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого і наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей. Обставини, що обтяжують покарання - відсутні. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі і вважає, що є підстави для звільнення його від такого покарання із призначенням випробувального терміну, передбаченого ст.ст. 75,76 КК України. Враховуючи, що 8.01.2013 року ОСОБА_2 був засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, суд призначає ОСОБА_2 покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.
Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 489 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-375, 475 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі положень ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі положень ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виправної системи; повідомляти органи кримінально-виправної системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання меньш суворого покарання більш суворим, з урахуванням вироку Київського районного суду м. Харкова від 08.01.2013 року за ч.3 ст. 185 КК України, яким йому було призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, остаточно призначивши покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 489 гривень стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим, прокурором в апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя Д.В. Нев'ядомський
Судове рішення № 38038981, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 26.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/1770/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: