Рішення № 38037551, 01.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 р. Справа № 914/460/14

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави, в особі

позивача: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства "Львівського ДБК-2", м. Львів

про стягнення 45 168 грн. 93 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Іванів Н.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Лука Г.В. - прокурор прокуратури м. Львова

від позивача: Коцелко Ю.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Прокурором Галицького району м. Львова в інтересах держави, в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства "Львівського ДБК-2" (згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.02.2014 року, по відповідачу) про стягнення 45 168 грн. 93 коп., з яких: 43 944 грн. 73 коп. - основного боргу, 467 грн. 29 коп. - 3% річних, 155 грн. 51 коп. - інфляційних втрат, 601 грн. 40 коп. - пені.

Ухвалою суду від 13.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 18.03.2014 р. Ухвалою суду від 18.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 01.04.2014 р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Зокрема зазначили, що на виконання умов договору №4277А про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеного між позивачем та відповідачем 01.07.2008 року, позивач постачав відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах. Однак відповідач, який зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами та в терміни передбачені договором, допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.02.2013 р. по 31.12.2013 р. у розмірі 43 944 грн. 73 коп., яка станом на день подання позову до суду залишилась непогашеною та яку позивач просить стягнути. Також за неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 467 грн. 29 коп., інфляційних втрат в розмірі 155 грн. 51 коп., та відповідно до ст. 232 ГК України, п.п. 7.2.3 договору пеню в розмірі 601 грн. 40 коп.

Відповідач явку повноваженого представника в судові засідання не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Суд розглядає справу в порядку ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (енергопостачальна організація, позивач) та Дочірнім підприємством «Житлово-експлуатаційна контора відкритого акціонерного товариства «Львівського ДБК-2» (споживач, відповідач) 01.07.2008 року було укладено договір №4277/А про постачання теплової енергії в гарячій воді та додатки до нього (Додаток №1 «Обсяги постачання теплової енергії», Додаток №2 «Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між енергопостачальною організацією та покупцем», Додаток №3 «Умови припинення подачі теплової енергії»), а також додаткову угоду від 21.03.2013 р. до договору.

Розділом 1 договору (предмет договору) встановлено, що енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

За умовами договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженим органами місцевої влади (п. 2.1).

Позивач на виконання умов договору №4277/А здійснював постачання ДП «Житлово-експлуатаційна контора ВАТ «Львівського ДБК-2» теплової енергії в гарячій воді по вул. Кавалерідзе, 9 у м. Львові, що підтверджується підписаними сторонами договором, додатками до нього, додатковою угодою, а також актом про включення системи теплоспоживання від 10.11.2012 р. (про те що в опалювальному сезоні 2012/2013 р.р. система теплоспоживання в приміщеннях включена на: опалення - 10.11.2012 р.; гаряче водопостачання - 13.11.2012 р.).

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 6.3 договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із розрахунку заборгованості за договором №4277/А про постачання теплової енергії вбачається, що відповідач за отриману теплову енергію в гарячій воді за період з 01.02.2013 р. по 31.12.2013 р. не розраховувався взагалі, в результаті чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 25.01.2014 р. склала 43 944 грн. 73 коп. і залишилась непогашеною на дату судового засідання.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті спору суду не надав, доказів погашення виниклої заборгованості не представив, таким чином заявлена позивачем сума боргу в розмірі 43 944 грн. 73 коп. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку станом на 25.01.2014 р. складають 467 грн. 29 коп., та інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку станом на 25.01.2014 р. складають 155 грн. 51 коп., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України та підлягають до стягнення.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нарахована відповідачу пеня за період з 26.07.2013 р. по 25.01.2014 р., яка відповідно до розрахунку складає 601 грн. 40 коп., розрахована позивачем у відповідності до підпункту 7.2.3 договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та з врахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, а відтак підлягає до стягнення.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського ДБК-2» (79037, м. Львів, вул. Творча, 8, ідентифікаційний код 32327736) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 43 944 грн. 73 коп. - основного боргу, 467 грн. 29 коп. - 3% річних, 155 грн. 51 коп. - інфляційних втрат, 601 грн. 40 коп. - пені.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського ДБК-2» (79037, м. Львів, вул. Творча, 8, ідентифікаційний код 32327736) в дохід державного бюджету 1 827 грн. 00 коп. - судового збору.

4. Накази, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.04.2014 року.

Суддя Морозюк А.Я.