Рішення № 38037406, 31.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2794/14 31.03.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія "

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 029,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Башинський В.Ю. - представник за довіреністю № 3365/18 від 23.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 029,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним 22.03.2013 року був застрахований автомобіль КІА д.н. НОМЕР_2 згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 1033а/13д/АЛФ.

30.08.2013 року в м. Дніпропетровськ сталася ДТП за участю транспортних засобів КІА д.н. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2, та ВАЗ, д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2294867.

Позивачем у відповідності з умовами договору страхування виплачено страхове відшкодування в розмірі 16 029,00 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.03.2014 року.

В судове засідання 17.03.2014 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали від 26.02.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2014 року розгляд справи відкладено на 31.03.2014 року.

25.03.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог.

В судове засідання 31.03.2014 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій зазначив що у зв'язку з частковим виконання відповідачем вимог позивача в добровільному порядку на суму 12 051,67 грн. просить позов задовольнити в розмірі 2 977,77 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог та приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог.

Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2013 року у справі №199/10057/13-п, 30.08.2013 року о 08:50 ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21061» НОМЕР_3, рухаючи на перехресті по вул. Чкалова та вул. Леніна в м. Дніпропетровську при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно скоїв зіткнення з рухавшимся з лівого боку попутному напрямку автомобілем «Кіа» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Вищевказаною постановою, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягнення у виді штрафу в розмірі 420,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1033а/13д/АЛФ від 22.03.2013 року, укладеного між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом КІА Mohave KN813D д.н. НОМЕР_2.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого володільцю колісного транспортного засобу №01/09/13 від 22.09.2013 року вартість матеріального збитку, завданого володільцю транспортного засобу КІА Mohave д.н. НОМЕР_2 становить 19 014,17 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП відповідно до рахунку на оплату №3605 від 05.09.2013 року ПП «Аеліта» склала 18 325,20 грн.

Згідно з страховим актом №1.001.13.12353/VESK031970 від 09.09.2013 року позивачем вирішено виплати страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 16 029,00 грн. на рахунок ПП «Аеліта».

Позивачем сплачено страхове відшкодування в розмірі 16 029,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №56 837 від 10.09.2013 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21061 д.н. НОМЕР_3, застрахована приватним акціонерним товариством " Українська транспортна страхова компанія" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2294867 (діючий поліс на 30.08.2013 року).

Так, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу претензію вих. № ЛВ 1968 від 09.01.2013 року, відповідно до якої просив компенсувати в порядку регресу витрати в розмірі 16 029,00 грн.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до полісу № АС/2294867 передбачено, що франшиза 1 000,00.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та те, що 20.03.2014 року відповідачем погашено частково борг на суму 12 051,67 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 977,33 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що необхідно не враховувати суму податку на додану вартість у розмірі 2 977,33 грн. у складі страхового відшкодування, оскільки позивачем не надано доказів того, що ремонтні роботи були дійсно виконані, а також, що ПП Аеліта, на яке було перераховано кошти дійсно є платником податку, та зазначає наступне.

Відповідно до п.36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Тобто, оскільки сума страхового відшкодування була перехована на ремонт автомобіля, а не безпосередньо потерпілому, тому сума страхового відшкодування не підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі (оскільки часткова оплата була здійснена після порушення провадження у справі).

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства " Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 2 977 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн. 33 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.04.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий