Ухвала суду № 38037177, 25.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4440/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хесонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство «Афіни» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство «Афіни» (далі Товариство) звернулось в суд із позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 31.10.2013р. по 04.11.2013р. відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Юг Ойл» за період серпень, жовтень 2012р., березень 2013р.

За результатами перевірки складено акт від 05.11.2013р. №20/22.2/33582550 у висновках якого зазначено на порушення, які полягали у неможливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ позивачем у ПП «Юг Ойл», що свідчить про те, що правочини між ТОВ УГСП «Афіни» та даним контрагентом здійснені без мети настання реальних наслідків та не створюють юридичних наслідків.

На підставі таких висновків ДПІ 11.11.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6263грн.

Позивач зазначає, що реальність господарських відносин з контрагентом підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013р. адміністративний позов задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення прийняте Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Іванівське відділення) №0001602200 від 11.11.2013р.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений факт реальності господарських операцій наданими до справи первинними документами, а тому у ДПІ не було підстав для висновку про порушення податкового обліку та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача 05.11.2013р. складений акт за №20/22.2/33582550, у висновках якого зазначені порушення податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість а саме: за серпень 2012р. у сумі 4175,00грн., за жовтень 2012р. у сумі 4175,00грн., за березень 2013р. у сумі 4175,00грн. На підставі виявлених порушень, ДПІ 11.11.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 6263,00грн., тобто 50% від суми грошового зобов'язання.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало, на думку ДПІ, порушення, які полягають у наступному: неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) товару ТОВ УГСП «Афіни» у ПП «Юг Ойл», що свідчить про те, що правочини між ТОВ УГСП «Афіни» та ПП «Юг Ойл» здійснені без мети настання реальних наслідків та не створюють юридичних наслідків.

Перевіряючи правомірність висновків ДПІ та правильність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 14 ПК України визначено, що таке господарська діяльність.

У відповідності до вимог вищенаведених норм законодавства, 05.03.2013р. між ТОВ Українсько-Грецьким сільськогосподарським підприємством «Афіни» (далі - покупець) та ПП «Юг Ойл» (далі - продавець) укладено договір купівлі - продажу №22. Предметом даного договору є те, що продавець зобов'язується продати, а покупець сплатити і прийняти нафтопродукти (надалі «товар»), в кількості, за якістю і ціною, обумовленими цим договором.

На підтвердження виконання умов договору поставки товару, бензин -А-92, платником податку надані первинні документи, а саме: видаткові накладні №РН-0123 від 23.08.2012р. на загальну суму 25049,00грн. (у тому числі ПДВ 4174,93грн.), №РН-000270 від 17.10.2012р. на загальну суму 25052,00грн. (у тому числі ПДВ 4175,38грн.), №РН-102 від 05.03.2013р. на загальну суму 25049,60грн. (у тому числі ПДВ 4174,93грн.), №РН-00145 від 29.08.2012р. на загальну суму 31295,00грн. у тому числі ПДВ 5215,83грн.); податкові накладні №64 від 23.08.2012р., №37 від 17.10.2012р., №8 від 05.03.2013р, №74 від 27.08.2012р.

За отриманий товар позивач розрахувався у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку по рахунку позивача, а саме: №31 від 23.08.2012р. на загальну суму 25049,60грн. (у тому числі ПДВ 4174,93грн.), №128 від 17.10.2012р. на загальну суму 25052,30грн. (у тому числі ПДВ 4175,38рн.), №4 від 05.03.2013р. на загальну суму 25049,60грн. (у тому числі ПДВ 4174,93грн.); платіжними дорученнями №4 від 05.03.2013р. на загальну суму 25049,60грн. (у тому числі ПДВ 4174,93грн.), №128 від 17.10.2012р. на загальну суму 25052,30грн. (у тому числі ПДВ 4175,38грн.), №31 від 23.08.2012р. на загальну суму 25049,60грн. (у тому числі ПДВ 4174,93грн.) №33 від 27.08.2012р. на загальну суму 31295,00грн. у тому числі ПДВ 5215,83грн.).

Доставка товару здійснювалась у відповідності до вимог п.5 договору, за рахунок покупця автотранспортом продавця, що підтверджується наступними доказами: товарно-транспортними накладними №Р102 від 05.03.2013р., №пн.000270 від 17.10.2012р., №пн.0123 від 23.08.2012р.

В подальшому придбаний товар (бензин - А-92) ТОВ УГСП «Афіни», у кількості 7617л. (на загальну суму 75150,30грн., у тому числі ПДВ в сумі 12525,24 грн.) використано у власній господарській діяльності що підтверджується наданими первинними документами, а саме: матеріальні звіти руху паливо-мастильних матеріалів за серпень, жовтень 2012р., березень 2013р., лімітно-заборних карток за серпень, жовтень 2012р., березень 2013р.; довідками з руху ПММ за період серпень-жовтень 2012р., березень 2013р.

Отже, на підтвердження реальності господарських операцій, платником податку були надані належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції вважав, що висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом не доведений і є безпідставним. Що стосується висновку ДПІ про допущенні платником порушення п.п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ УГСП «Афіни» завищено від'ємне значення податку на додану вартість, а саме: за серпень 2012р. в сумі 4175грн., за жовтень 2012р. в сумі 4175грн., за березень 2013р. в сумі 4175грн., то суд першої інстанції виходив з того, що ст.198ПК України визначено дату виникнення податкового кредиту, його порядок, а також визначено з яких підстав не відносяться до податкового кредиту суми сплаченого (придбаного) товару.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень податкового законодавства п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198ПК України, безпідставним.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що платником податку доведений факт реальності здійснення господарських операцій з контрагентом, на підтвердження чого надані усі первинні документи, а тому висновок ДПІ, щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є помилковим та необґрунтованим.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

А.Г. Федусик