Ухвала суду № 38036255, 03.04.2014, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 652/805/13-к

Провадження № 1-кп/647/17/2014

У Х В А Л А

03.04.2014 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого - судді В.В.Захарчука

Суддів: В.С.Миргород, Р.Р.Волошина

за участю: секретаря Г.А.Соболь

прокурора О.Д.Ващенко.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника-адвоката ОСОБА_3

представників цивільних позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.366, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.194 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ващенко О.Д. у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою підсудних, мотивуючи клопотання тим, що підсудні обвинувачуються у тяжкому злочині та намагались переховуватися від слідства, не визнають свою провину та не відшкодували збитки.

Адвокат ОСОБА_3 яка діє в інтересах підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 вважає, що клопотання прокурора є не обгрунтованим, та просить змінити підсудним міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м,який запобіжний захід, оскільки допитані всі свідки, заявлені сторонами, залучені до справи всі документи, досліджені докази, підсудні позитивно характеризуються, мають сім,ї та постійне місце проживання, мають міцні соціальні зв»язки, на час розгляду справи у суді відпали всі ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також підсудні обвинувачуються у вчиненні економічного злочину, а тому виходячи з вимог Європейської конвенції з прав людини та Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 року просить змінити міру запобіжного заходу.

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали клопотання захисника та заперечували проти заявленого клопотання прокурором. Прокурор та представники цивільних позивачів наполягали на продовженні строку тримання під вартою, заперечують проти задоволення клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного:

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, то воно не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених в п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, які б давали підстави вважати, що підозрювані будуть переховуватися від суду, впливати на інших учасників скоєного злочину та/або продовжити злочинну діяльність, не враховано, що підсудні утримуються під вартою п'ять місяців, по справі допитані всі свідки та потерпілі, залучені матеріали за клопотанням сторін у справі та призначено комплексну експертизу із залученням судових експертів-фахівців з відповідних галузей знань ( економічної, бухгалтерської, пожаро-технічної та інших), яка потребує певного часу для виконання, не враховані інші матеріали, які характеризують підсудних.

Щодо клопотання захисника про зміну підсудним запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м,який запобіжний захід не пов,язаний з утриманням під вартою, суд вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.366, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.194 КК України, які відносяться до економічних злочинів.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

На підставі ч.4 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

На даний час по справі допитані всі свідки заявлені сторонами, долучені всі докази заявлені сторонами, по справі призначено комплексну експертизу із залученням судових експертів-фахівців з відповідних галузей знань ( економічної, бухгалтерської, пожаро-технічної та інших), виконання якої займе певний час, дані щодо перешкоджання обвинуваченими розгляду справи у суду відсутні, а тому і підстав вважати, що обвинувачені будуть намагатися ухилятись від суду, перешкоджати встановленню істини у справі у суду відсутні. Належна процесуальна поведінка, та виконання підсудними своїх процесуальних обов,язків може бути забезпечена більш м,яким запобіжним заходом.

В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008р. у справі " Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу / досудового розслідування, судового розгляду/ навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

Аналіз в сукупності наданих суду матеріалів, а також обставини, на які посилається захисник в своєму клопотанні, а саме тривалість перебування підсудних під вартою, вперше їх притягнення до кримінальної відповідальності, наявність постійного місця проживання і роботи та позитивні характеристики з місць проживання. ОСОБА_1 також має дружину, двох неповнолітніх дітей та матір - інваліда 2 групи на утриманні, ОСОБА_2 має на утриманні матір похилого віку, 1932 року народження, яка хворіє на цукровий діабет, що свідчить про міцність соціальних зв,язків підсудних в місці їх постійного проживання, окрім цього по справі допитані всі свідки, досліджені докази та призначена експертиза, виконання якої потребує певного часу, всі ці обставини, дають суду підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначена міра запобіжного заходу на переконання суду є достатньою для забезпечення виконання підсудними покладених на них процесуальних обов'язків а також запобіганням ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підсудних запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд також враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підсудним є запобігання спробам переховуватися від суду.

Керуючись ст.ст.202, 331, 332, 350, 392 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою підсудних належить відмовити, як необґрунтоване.

Клопотання адвоката ОСОБА_6, підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м,який запобіжний захід задовольнити.

Обрати відносно підсудного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Дніпропетровськ, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, строком на два місяця з застосування засобів електронного контролю.

Покласти на підсудного ОСОБА_1 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1. Прибувати до суду за першою вимогою;

2. Не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2, без дозволу суду у період з 21 години до 06 години щодоби.

Обрати відносно підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Жовті Води Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, строком на два місяця з застосування засобів електронного контролю.

Покласти на підсудного ОСОБА_2 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1. Прибувати до суду за першою вимогою;

2. Не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1, без дозволу суду у період з 21 години до 06 години, щодоби.

Роз'яснити підсудним наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: невідкладно прибути до місця свого проживання та у разі, якщо підсудний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, за клопотанням прокурора запобіжний захід може бути змінено на більш тяжкий.

Строк дії ухвали суду становить два місяця і обчислюється з 03 квітня 2014 року. Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію о 16 годині 24 хвилини 03 червня 2014 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до ГУМВС України в Дніпропетровській області, та Жовтоводського міського відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області для виконання та контролю за поведінкою підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 з під варти звільнити в залі суду, негайно.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити сторонам, негайно.

Провадження у справі зупинити до отримання експертних висновків.

Згідно ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Суддя В. В. Захарчук