Ухвала суду № 38034923, 02.04.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/7701/2012

Провадження № 6/524/256/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Євтушенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці матеріали подання державного виконавця Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Норець М.В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року державний виконавець Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Норець М.В. звернулася до суду із вищевказаним поданням.

Зазначала, що на примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС Кременчуцького МУЮ перебуває виконавчий лист № 2-2106/12, виданий 27.02.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення з солідарних боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 79 106 дол. США 77 центів, судового збору - 1 609 грн. 50 коп., витрат, пов'язаних з розглядом справи у сумі 315 грн.

Вказувала, що на час звернення до суду із зазначеним поданням боржник ОСОБА_2 жодних дій спрямованих на виконання виконавчого листа не здійснила, пояснень причини несплати не надала.

Посилаючись на вищевикладені обставини, а також на ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, ст. 6 Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», державний виконавець Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Норець М.В. просила суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 право виїзду за кордон до повного виконання ним зобов'язань за виконавчим листом.

У судове засідання державний виконавець Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Норець М.В. не з'явилася, про дату слухання справи повідомлялася належним чином, на адресу суду направила клопотання про слухання справи без її участі.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, долучені до подання, дійшов до наступного:

Згідно ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органів державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом встановлено, що 19.03.13 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2106/12, виданий 27.02.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення з солідарних боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 79 106 дол. США 77 центів, судового збору - 1 609 грн. 50 коп., витрат, пов'язаних з розглядом справи у сумі 315 грн.

Копію постанови направлено боржнику для виконання.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.94 року «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Норець М.В. не надала доказів того, що нею вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зведеного виконавчого провадження; доказів вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження; що боржник ухиляється від виконання рішення суду; що боржник за час його виконання виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являється на виклики державного виконавця.

В порушення вимог ч. 1 ст. 60, ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, державним виконавцем не надано жодних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_2 ухиляється від покладеного на нього зобов'язання; не надано належних доказів того, що вжито достатньо необхідних заходів для примусового виконання виконавчого документу.

Застосування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно застосовуватись лише, як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, адже таке обмеження безпосередньо стосується гарантованого ст. 33 Конституції України права особи вільно залишати територію України.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 (підстави звільнення від доказування) цього Кодексу.

Ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх досліджень та доведення перед судом їх переконливості.

У зв'язку з вищевикладеним, суд прийшов до висновку, що підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст.ст. 208-210, 377-1 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Норець Д.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя