ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ОКРЕМА УХВАЛА
01 квітня 2014 р. Справа № 920/2106/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№671С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 06 лютого 2014 року у справі
за позовом Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву", м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест", м. Суми
про стягнення 213090,54 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. апеляційну скаргу СРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 06 лютого 2014 року по справі № 920/2106/13 залишено без змін.
Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів виявлено істотні недоліки в організаційному та юридичному супроводженні діяльності позивача, як у договірних відносинах з контрагентами, так і у господарському процесі.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що в 2011 році орендна плата за оренду земельної ділянки не могла бути менше 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі, а відповідач в порушення вимог податкового законодавства сплачував лише 1%.
В ході апеляційного провадження встановлено, що 07.03.2006 р. між Сумською міською радою (орендодавець) та СРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,8115 га строком до 05.07.2015 р.
18.11.2011 р. між СРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" (орендар) та ТОВ "Номак-Інвест" (суборендар) укладений договір суборенди вищевказаної земельної ділянки строком до 05.07.2015 р.
Пунктом 3.1 обох договорів визначено, що орендна плата на рік становить 1% від нормативної грошової оцінки землі.
В ході проведення документальної невиїзної перевірки щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства 20.07.2011 р. ДПІ в м. Суми виявило порушення п. п. 288.5.1, 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-травень 2011 року, про що складено відповідний акт та прийнято податкове повідомлення-рішення, які позивач оскаржив в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2011 р. по справі № 2а-1870/5766/11 адміністративний позов позивача до ДПІ у м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011 р. за № 0006941502/0/60170 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 р. вищевказана постанова скасована та прийнята нова, якою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2011 р. за №0006941502/0/60170 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд, зокрема, зазначив, що з 1 січня 2011 року порядок оподаткування землі в Україні визначається розділом XIII “Плата за землю” Податкового кодексу України. Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу мінімальний, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку. Таким чином, в 2011 році орендна плата за оренду земельної ділянки не могла бути менше 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі.
Проте, всупереч вимогам податкового законодавства, після проведення перевірки діяльності позивача органами податкової служби, при наявності вищевказаного судового рішення, що набрало законної сили, позивач, будучи обізнаним про встановлений законом порядок оподаткування землі, 18.11.2011 р. уклав договір суборенди земельної ділянки, умовами якого передбачена орендна плата в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі замість 3%.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та п. 5.1 договору від 18.11.2011 р. передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за взаємною згодою сторін чи за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані докази щодо звернення в порядку статті 188 Господарського кодексу України з пропозицією про зміну умов договору щодо розміру орендної плати до договору суборенди від 18.11.2011 р.
Не змінюючи у встановленому чинним законодавством порядку розмір орендної плати за землю, позивач передчасно звернувся до суду саме за стягненням суми орендної плати за договором оренди в розмірі 3%.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказані недоліки призвели до невиправданих збитків в зв’язку з недоотриманням орендної плати, витрат по сплаті судового збору за позовом, за апеляційною скаргою та до виникнення спору в даній справі.
Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегією суддів виявлено недоліки в юридичному супроводженні позивача у господарському процесі.
Так, після надходження апеляційної скарги позивача до Харківського апеляційного господарського суду була винесена ухвала від 13.03.2014 р. про її прийняття до провадження, розгляд справи призначено на 01.04.2014 р. Ухвалою суду викликано представників сторін із належним чином оформленими повноваженнями та передбачено обов’язок письмово повідомити суд у разі неможливості їх прибуття. Дана ухвала була надіслана сторонам у справі, в тому числі і позивачу у відповідності до вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні ухвали.
Про те, що позивач був обізнаний про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, свідчить повідомлення за №003491 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі позивача, що міститься в матеріалах справи.
Однак, СРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" не скористалось своїм процесуальним правом та в призначене судове засідання уповноваженого представника не направило, при причини неявки суд не повідомило, тобто не здійснило передбачені ухвалою суду обов’язкові до виконання дії щодо письмового повідомлення суду.
Відповідно до приписів статті 124 Конституції України, частини першої статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, в тому числі ухвали суду, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання вимог, зокрема ухвал господарських судів, тягне відповідальність, встановлену Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позиція позивача щодо невиконання та ігнорування вимог ухвали суду свідчить про недобросовісне використання своїх процесуальних прав і до того ж неналежне юридичне супроводження справи у суді (не направлення свого представника в судові засідання та ігнорування вимог ухвали суду щодо письмового повідомлення суду про причини неявки).
Встановлені при розгляді справи порушення тягнуть за собою винесення у встановленому порядку окремої ухвали (ст. 90 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення зазначених порушень в майбутньому та вжиття відповідних організаційно-правових заходів, керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
УХВАЛИЛА:
Окрему ухвалу надіслати Сумському регіональному управлінню Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву".
Повідомити директора установи про вказані недоліки в роботі відповідальних осіб для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.
Про прийняті заходи повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
суддя Івакіна В.О.
суддя Камишева Л.М.
Судове рішення № 38034678, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 04.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/2106/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: