Ухвала суду № 38034623, 03.04.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" квітня 2014 р. Справа №926/154/14

За позовом Державного підприємства «Верховинське лісове господарство» смт.Верховина Івано-Франківської області

До Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-Трейд» м.Чернівці

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області

Про стягнення грошового боргу в сумі 90191,65 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача: Рибчук В.В. - гол.інженер (дов. від 18.02.2014р.), Андріїв Ю.М. - юрисконсульт (дов. від 18.02.2014р.)

Від відповідача: Собко Т.Г. - директор, Воловик С.О. - представник (дов. від 24.03.2014р.)

Від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Верховинське лісове господарство» смт.Верховина Івано-Франківської області 03.02.2014 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-Трейд» м.Чернівці про стягнення грошового боргу в сумі 90191,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір № 02/08 від 02.08.2011р. та контракт № 09/11/2 від 09.09.2011р., згідно з якими позивач виступив Замовником, а відповідач - Виконавцем, за умовами контракту і договору передбачено виконання робіт по будівництву лісових доріг в урочищі Кізя Верховинського лісництва і урочищі Чорний Потік Верховинського лісництва. Замовник відповідно до умов договору та контракту за виконані роботи сплатив Виконавцю загальну суму 1598792 грн.

Проте, 28.11.2013р. в ході планової ревізії Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Верховинське лісове господарство» за період з 01.01.2011р. по 01.09.2013р., було виявлено факт низки порушень, які призвели до завищення вартості підрядних робіт на суму 90191,65 грн.

10.01.2014 року Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області винесла вимогу № 09-05-14-14/89 щодо усунення порушень виявлених плановою ревізією, а саме: провести стягнення з виконавця ТОВ «СТ-Трейд» в сумі 90191,65 грн., з яких перерахувати до державного бюджету 78794,42 грн.

Ухвалою суду від 03.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.02.2014 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2014 року за усним клопотанням представників сторін оголошено перерву до 11.03.2014 року. Також, за клопотанням сторін перерва оголошувалась в судових засіданнях 11.03.2014р. та 19.03.2014р.

Відповідач в своєму відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Загальна вартість робіт була підтверджена протоколом тендерної комісії Позивача та погоджена Позивачем при підписанні договорів. Відповідач не міг завдати позивачу матеріальної шкоди (збитків) на суму 90191,65 грн., оскільки, запропонував меншу вартість виконання робіт від тендерної вартості робіт самого Позивача. Акти виконаних робіт були підписані сторонами, наявність боргу в сумі 90191,65 грн. нічим не підтверджена. Позивач в обґрунтування своєї позовної заяви не навів жодної правової норми, якою б підтверджувалися його припущення. Сам по собі акт ревізії Державної фінансової інспекції в Івано-Франківські області, яким виявлено порушення відповідних норм ДБН, що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт, не є нормою матеріального права України і не може бути обов'язковим для виконання Відповідачем, так як стосується тільки Позивача.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2014 року позивач надав додаткові пояснення до позовних вимог, де заперечує проти доводів відповідача викладених у письмовому відзиві на позов, які полягають в наступному.

В зв'язку з тим, що під час проведення на підприємстві позивача ревізії державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області виявлено порушення, які полягали в завищенні вартості виконаних підрядних робіт підрядником ТОВ «СТ -Трейд», а саме: в актах виконаних робіт форми № КБ-2в:

за вересень-грудень 2011р. встановлено, що усереднений показник для визначення адміністративних витрат закладено в розмірі 1,23, однак не застосовано понижуючий коефіцієнт до адміністративних витрат 0,8639, що призвело до завищення вартості робіт на суму 3513,25 грн.;

по об'єкту «Будівництво лісової автомобільної дороги в кв.15,14 Верховинського лісництва ДП «Верховинське лісове господарство» при розрахунку вартості виконаних робіт до трудовитрат основних робітників та робітників зайнятих на обслуговуванні машин і механізмів застосовано коефіцієнт 1,2 (до витрат ресурсів та до норм витрат труда робітників - будівельників), який не передбачений проектно-кошторисною документацією та суперечить п.1.2.2 та 3.3.12 ДБН Д.1.1-2000, що призвело до завищення вартості робіт на суму 62658,06 грн.;

за серпень 2011р. по об'єкту «Будівництво лісової автомобільної дороги в урочищі Кізя Верховинського лісництва Івано-Франківської області», застосовано коефіцієнт в розмірі 1,20 до норм витрат труда робітників-будівельників та в розмірі 1,20 до витрат ресурсів (машин і механізмів), які не передбачені нормами ДБН Д 2.2-1-99. Збірник «Земляні роботи», ДБН Д.2.2-27-99 Збірник «Автомобільні дороги» та ДБН Д.1.1-2-99, що призвело до завищення вартості робіт на суму 7883,08 грн.;

по будівництву лісової автомобільної дороги в кв.15,14 Верховинського лісництва с.Волова, Івано-Франівської області застосовано підвищені коефіцієнти до норм витрат труда робітників-будівельників по окремих розцінках, які не передбачені проектно-кошторисною документацією, що суперечить п.п. 1.2.2, 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000, та не передбачений ДБН Д.1.1-2-99, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 16135,46 грн.

Враховуючи, вище вказані порушення, продовжує позивач, йому було завдано матеріальної шкоди на суму 90191,65 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 26.03.2014 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію в Івано-Франківській області.

До початку судового засідання, яке відбулося 03.04.2014 року від третьої особи надійшли письмові пояснення стосовно позовних вимог позивача, які полягають в наступному.

На підставі направлень на проведення ревізії працівниками Держфінінспекції в Івано-Франківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Верховинське лісове господарство» за період з 01.01.2011р. по 01.09.2013р., за результатами якої складено акт від 28.11.2013р. № 05-21/10.

Ревізією встановлено завищення вартості робіт по ремонту та будівництву лісових автомобільних доріг для ДП «Верховинське лісове господарство» підрядником ТОВ «СТ - Трейд» на загальну суму 90191,65 грн., які оплачено в повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) Підприємству на вказану суму, при цьому таке завищення вартості робіт виявлено на підставі довідки зустрічної перевірки від 18.11.2013р. № 24-07-18-18/8564, проведеної старшим державним фінансовим інспектором відділу інспектування у АПК, сфері використання природних ресурсів, матеріального виробництва та фінансових послуг Василевьким А,М. на підставі направлення від 30.10.2013р. № 830, виданого начальником Держфінінспекції в Чернівецькій області.

Завищення робіт полягало в наступному:

По об'єкту «Будівництво лісової автомобільної дороги в кв.15,14 Верховинського лісництва ДП «Верховинське лісове господарство», в актах форми № КБ-2в при розрахунку вартості виконаних робіт до трудовитрат основних робітників та робітників зайнятих на обслуговуванні машин і механізмів застосовано коефіцієнт 1,2 (до витрат ресурсів та до норм витрат труда робітників - будівельників), який не передбачений проектно-кошторисною документацією, що суперечить п.3.3.12 ДБН Д.1.1-2000, де зазначено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконанні роботи (форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт та витрати, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди») безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок та п.1.2.2 ДБН Д.1.1-2000, де зазначено, що загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ, організацій державної власності. Таким чином, вказане порушення призвело до завищення вартості робіт на суму 62658,96 грн.

По об'єкту «Будівництво лісової автомобільної дороги в урочищі Кізя Верховинського лісництва Івано-Франківської області» в акті виконаних робіт форми КБ-2в за серпень 2011р., застосовано коефіцієнт в розмірі 1,20 до норм витрат труда робітників-будівельників та в розмірі 1,20 до витрат ресурсів (машин і механізмів), які не передбачені нормами ДБН Д 2.2-1-99. Збірник «Земляні роботи», ДБН Д.2.2-27-99 Збірник «Автомобільні дороги» та ДБН Д.1.1-2-99 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», що призвело до завищення вартості робіт на суму 7883,08 грн.

Також у актах виконаних робіт форми КБ-2в по будівництву лісової автомобільної дороги в кв.15,14 Верховинського лісництва с.Волова, Івано-Франівської області застосовано підвищені коефіцієнти до норм витрат труда робітників-будівельників по окремих розцінках (до Е1-19-5-К+ 1,5 та до Е1-130-7-К=5), які не передбачені проектно-кошторисною документацією, що суперечить п.п. 1.2.2, 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000, та не передбачений ДБН Д.1.1-2-99 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 16135,46 грн.

По об'єкту «Будівництво лісової дороги в кварталі 29 урочищі Чорний Потік» та «Будівництво лісової автомобільної дороги в кв.15,14 Верховинського лісництва с.Волова» встановлено, що усереднений показник для визначення адміністративних витрат закладено в акти форми № КБ-2в в розмірі 1,23, однак, не застосовано понижуючий коефіцієнт до адміністративних робіт за вересень-грудень 2011 року на суму 3513,25 грн., що є порушенням п.4.3 ДБН Д.1.1-1-2000 та ч.1 ст.3, ст..8, ч.1 ст.9 Закону України № 996-XIV.

Таким чином, загальна сума завищеної вартості виконаних робіт відповідачем становить 90191,65 грн.

Крім того, третя особа подала клопотання в якому просить розглядати справу без участі її представника, а також залучити до участі у справі в якості третьої особи - Державну фінансову інспекцію в Чернівецькій області, для більш детального пояснення щодо встановлених порушень.

Згідно із ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Враховуючи вище зазначені вимоги закону, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі жодним чином не вплине на права і обов'язки Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, а відтак підстав для її залучення не має.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.04.2014 року представники сторін звернулися із клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

У відповідності до вимог ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляд спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд дійшов висновку, що клопотання сторін про продовження строку розгляду справи на 15 днів слід задовольнити.

26.03.2014 року відповідач звернувся з клопотанням про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

При цьому відповідач просить доручити проведення судової експертизи Підприємцю ОСОБА_5, якому присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз, в підтвердження чого відповідач надав копію свідоцтва судового експерта та картку атестації судового експерта.

На розгляд експерту відповідач просить поставити наступні запитання:

1. Чи правомірно Відповідач під час підготовки кошторису для виконання робіт по укладеним з Позивачем договорам зазначив і врахував коефіцієнт, який під час проведення ревізії Позивача ревізорами визнано неправомірним?

2. Який саме коефіцієнт мав зазначити і врахувати Відповідач в кошторисі, враховуючи складність виконаних робіт для Позивача?

3. На яку загальну суму було виконано роботи для Позивача по укладеним договорам?

4. Чи завдав Відповідач збитків Позивачу своїми діями (щодо застосування та використання коефіцієнту в кошторисі), якщо так, то в якій сумі?

В своєму клопотанні про проведення експертизи Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ-Трейд» зазначив, що підприємство зобов'язується здійснити оплату вартості призначеної судом будівельно-технічної експертизи.

Від позивача, в свою чергу, надійшла заява в якій останній не заперечує проти проведення судової експертизи, проте вважає, що на розгляд судової експертизи слід поставити лише 1 та 2 питання, які заявлені відповідачем, так як останні 3 та 4 питання не є предметом розгляду справи, та доручити проведення експертизи з вище наведених питань єдиному в Україні фахівцеві в даній галузі - Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз, при цьому жодних підтверджуючих документів, що дана установа може проводити таку експертизу, а також реквізитів даної установи позивач не надав.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 ГПК України.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами та доповненнями, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Експертизи та дослідження, які проводяться атестованими судовими експертами, що не працюють у державних установах, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про судову експертизу». Підставою для проведення експертиз є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Відповідно до Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.12.2003 N170/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 14.07.2010 N 1549/5) права, обов'язки та відповідальність судових експертів, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом України «Про судову експертизу», Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145, а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи. Ця Інструкція поширюється на всіх судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Статтею 7 ЗУ «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року №4038-ХІІ передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

У відповідності до статті 9 вищезазначеного Закону атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Статтею 10 зазначеного Закону визначено, що до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Також, у відповідності до Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» за загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Водночас за приписами частини другої статті 9 і частини четвертої статті 7 Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, суд може доручити проведення судової експертизи іншим, крім атестованих судових експертів, фахівцям з відповідних галузей знань, але з обов'язковим дотриманням вимог законодавства щодо призначення судової експертизи.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки роз'яснення питання щодо того, чи правомірно відповідачем були зазначені коефіцієнти, які призвели до завищення вартості робіт, що в свою чергу призвело до збитків, завданих позивачу, потребує спеціальних знань.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що на розгляд експерта слід поставити наступні питання:

1. Чи правомірно Відповідач під час підготовки кошторису для виконання робіт по укладеним з Позивачем договорам зазначив і врахував коефіцієнт, який під час проведення ревізії Позивача ревізорами визнано неправомірним?

2. Який саме коефіцієнт мав зазначити і врахувати Відповідач в кошторисі, враховуючи складність виконаних робіт для Позивача?

Що ж стосується питання 3. «на яку загальну суму було виконано роботи для Позивача по укладеним договорам?» та 4. «чи завдав Відповідач збитків Позивачу своїми діями (щодо застосування та використання коефіцієнту в кошторисі), якщо так, то в якій сумі?», поставленого відповідачем, то зазначені питання не є предметом розгляду справи.

Проведення експертизи слід доручити Підприємцю ОСОБА_5, якому присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз, що підтверджено копією свідоцтва НОМЕР_1, виданого Міністерством Юстиції України. При цьому дана особа попереджається про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

У зв'язку з наведеним та відповідно до вимог п.1 ч.2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає зупиненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 69, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Продовжити термін розгляду справи на 15 днів.

2. Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту ОСОБА_5 (АДРЕСА_1).

3. Особа, яка безпосередньо проводитиме експертизу, попереджається про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

4. Експерту поставити наступні питання:

Чи правомірно Відповідач під час підготовки кошторису для виконання робіт по укладеним з Позивачем договорам зазначив і врахував коефіцієнт, який під час проведення ревізії Позивача ревізорами визнано неправомірним?

Який саме коефіцієнт мав зазначити і врахувати Відповідач в кошторисі, враховуючи складність виконаних робіт для Позивача?

5. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача.

6. Надати експерту матеріали справи господарського суду Чернівецької області № 926/154/14

7. Зобов'язати сторони у разі необхідності надати експерту усі необхідні документи та письмові пояснення.

8. Зупинити провадження у справі до закінчення експертизи.

Суддя С.М. Гушилик