Рішення № 38034374, 31.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3053/13 31.03.14

За позовом Виробничо-комерційного підприємства

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування"

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Завод енергетичного машинобудування"

до Виробничо-комерційного підприємства

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром"

про стягнення збитків та припинення зобов'язання зарахуванням

Головуючий суддя Котков О.В.

Суддя Івченко А.М.

Суддя Стасюк С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом:

Спектор Ю.І. (представник за довіреністю);

від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: не з'явились.

В судовому засіданні 31 березня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

18 лютого 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 14582 від 12.02.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 2576 від 12 лютого 2009 року в сумі 4 640 895,18 грн. з них основного боргу - 4 304 511,93 грн. (чотири мільйони триста чотири тисячі п'ятсот одинадцять гривень 93 копійки) та пені - 336 383,25 грн. (триста тридцять шість тисяч триста вісімдесят три гривні 25 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.03.2013 року.

В судовому засіданні 19 березня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 18 квітня 2013 року на 11:20, про що сторін було повідомлено під розписку.

19 березня 2013 року через канцелярію до суду від відповідача надійшов зустрічний позов № 3336/ б/д в якому заявлені вимоги:

- стягнути з Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" збитків у розмірі 4 598 738,45 грн.;

- припинити зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" в розмірі 4 598 738,47 грн. перед Виробничо-комерційним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальпром" - за основним позовом, та зобов'язання Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" в розмірі 4 598 738,47 грн. - за зустрічним позовом, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за основним та зустрічним позовом на суму 4 598 738,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року (суддя Котков О.В.) прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/3053/13, розгляд справи призначено на 18.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року задоволено клопотання представників сторін про продовження строків вирішення спору та продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів.

В судовому засіданні 18 квітня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 30 квітня 2013 року на 10:40.

В судовому засіданні 30 квітня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 16 травня 2013 року на 11:35 год., про що сторін було повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року вирішено розгляд справи здійснювати у складі трьох суддів.

Розпорядженням від 16.05.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/3053/13 розглядати колегією суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Курдельчук І.Д.; Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року справа прийнята до провадження колегією суддів, призначено розгляд справ на 11.06.2013р.

В судовому засіданні 11 червня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 02 липня 2013 року на 15:40.

Розпорядженням від 02.07.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/3053/13 розглядати колегією суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Курдельчук І.Д.; суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року справа № 910/3053/13 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати справу в судовому засіданні 02.07.2013р. о 15:40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року у справі № 910/3053/13 призначено судову економічну експертизу, провадження у вказаній справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

- якою є підтверджена та документально обґрунтованою заборгованість ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" перед ВКП ТОВ "Стальпром" за договором поставки № 2576 від 12 лютого 2009 року в розмірі основного боргу та пені?

- чи є документально підтвердженими розміри збитків завдані ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", внаслідок поставки ВКП ТОВ "Стальпром" за договором поставки № 2576 від 12 лютого 2009р. труб, які не відповідають вимогам до якості?

Висвітлити інші питання, які виникнуть у ході проведення експертизи.

10 жовтня 2013 року через канцелярію до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз" надійшли матеріали справи № 910/3053/13 разом з висновком судового експерта № ГСМК-2707 від 07.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2013 року поновлено провадження у справі № 910/3053/13, розгляд справи призначено на 07.11.2013 року о 12:20 год.

07.11.2013 року суддя Курдельчук І.Д. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою про вивід його зі складу колегії суддів, яка розглядає справу № 910/3053/13, у зв'язку із великою завантаженістю.

07.11.2013 року суддя Цюкало Ю.В. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою про вивід його зі складу колегії суддів, яка розглядає справу № 910/3053/13, у зв'язку із великою завантаженістю.

Розпорядженням від 07.11.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/3053/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Івченко А.М.; суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 року справу № 910/3053/13 прийнято до провадження колегії суддів та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні 07.11.2013р. о 12:20.

В судовому засіданні 07.11.2013р., у відповідності до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 21.11.2013 року.

Розпорядженням від 21.11.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/3053/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Босий В.П.; суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року справу № 910/3053/13 прийнято до провадження колегії суддів та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні 21.11.2013р. о 09:50.

В судовому засіданні 21.11.2013р., у відповідності до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 24.12.2013 року.

24.12.2013 року суддя Босий В.П. звернувся до В.о. Голови господарського суду міста Києва із заявою про вивід його зі складу колегії суддів, яка розглядає справу № 910/3053/13, у зв'язку із великою завантаженістю.

Розпорядженням від 24.12.2013р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/3053/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Івченко А.М.; суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року справу № 910/3053/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Івченко А.М.; суддя Стасюк С.В., розгляд справи призначено на 21.01.2014 року.

В судовому засіданні 21.01.2014 р., у відповідності до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 28.01.2014 року.

Розпорядженням від 28.01.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/3053/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Пригунова А.Б.; суддя Івченко А.М.; суддя Стасюк С.В., у зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В. (головуючий) на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року справу № 910/3053/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Пригунова А.Б.; суддя Івченко А.М.; суддя Стасюк С.В., розгляд справи призначено на 04.03.2014 року о 11:30.

Розпорядженням від 31.01.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/3053/13 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Івченко А.М.; суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року справу № 910/3053/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Івченко А.М.; суддя Стасюк С.В. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 04.03.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року розгляд справи, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) відкладено до 13.03.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2014 року розгляд справи, у зв'язку із повторною неявкою в судове засідання представників відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) відкладено до 31.03.2014 року, судом задоволено клопотання позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом «Про виклик судового експерта», викликано в судове засідання судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз" - ОСОБА_2 для дачі пояснень щодо висновку № ГСМК-2707 від 07.10.2013 року та щодо надання письмових роз'яснень щодо висновку судової експертизи № ГСМК-2707 від 07.10.2013 року.

21.11.2013 року через канцелярію суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення щодо висновку експерта, які долучено судом до матеріалів справи № 910/3053/13.

21 січня 2014 року через канцелярію суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача - Закрите акціонерне товариство "Нікопольський завод сталевих труб "Ютіст" в задоволенні якого судом, з підстав його необґрунтованості в аспекті вимог ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, було відмовлено.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2009 року між позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 2576 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (труби) в асортименті, кількості, по цінам та в строки, вказані в специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 4 853 495,12 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 548 983,19 грн., а відтак, за розрахунками позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом має заборгованість за Договором в розмірі 4 304 511,93 грн., тобто 4 853 495,12 грн. - 548 983,19 грн.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом надав до суду відзив на первісну позовну заяву в якому вказав про необґрунтованість позовних вимог та просить суд у задоволенні позовної заяви № 14582 від 12.02.2013р. відмовити у повному обсязі.

Позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом в обґрунтування зустрічних позовних вимог зауважив на тому, що Продавцем порушені умови Договору щодо якості переданого Покупцю товару. Так, недоліки/дефекти товару були виявлені Отримувачем 18.07.2012р. при прийомці обладнання, виготовленого із труби 38/4. Як вказує позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом в подальшому про наявність відповідних дефектів та їх підтвердження складалися акти від: 07.08.2012р., 08.08.2012р., 09.08.2012р., 20.08.2012р., 29.08.2012р., 07.09.2012р. та 14.09.2012р. Також наявність дефектів підтверджена висновком лабораторії металів № 710-12 від 30.07.2012р., актом вхідного контролю пакетів станом на 07.08.2012р., протоколом № 3 від 19.07.2012р., висновком № 242-23-12 від 13.08.2012р. З тверджень позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом випливає, що внаслідок проведення робіт по усуненню дефектів труб, робіт з рентгенографічного контролю якості труб та зважаючи на проведені послуги з транспортування забракованих труб Отримувачем понесені збитки в загальній сумі 4 598 738,47 грн., а тому позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом, позивача за первісним позовом 4 598 738,47 грн. понесених витрат /збитків/ та припинити зобов'язання ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" в розмірі 4 598 738,47 грн. перед ВКП ТОВ "Стальпром" - за основним позовом, та зобов'язання ВКП ТОВ "Стальпром" перед ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" в розмірі 4 598 738,47 грн. - за зустрічним позовом, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за основним та зустрічним позовом на суму 4 598 738,47 грн.

З викладеними у зустрічній позовній заяві позивачем за зустрічним позовом, відповідачем за первісним позовом вимогами відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом не погоджується та у своєму відзиві на зустрічну позовну заяву вказав, що Покупцем не доведено наявність збитків у розмірі 4 598 738,47 грн. Окрім того, відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до зустрічного позову.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а зустрічні вимоги є не обґрунтованими з огляду на наступне.

Щодо первісних позовних вимог.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст. 266 Господарського кодексу України).

Як вже було встановлено судом, 12 лютого 2009 року між сторонами укладено договір поставки № 2576 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (труби) в асортименті, кількості, по цінам та в строки, вказані в специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору.

В період з 28 грудня 2009 року по 18 квітня 2012 року між Продавцем та Покупцем були укладені додаткові угоди за №№ 1-35 до Договору поставки (копії угод в справі).

З матеріалів справи випливає, що на виконання умов Договору протягом липня-серпня 2012 року Постачальник передав товар на загальну суму 4 853 495,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 5046, 5089, 5096, 5109, 5130, 5189 та 5212 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець отримав товар, що підтверджується підписом останнього на відповідних видаткових накладних. Про обставини поставки-прийняття товару на суму 4 853 495,12 грн. також випливає з висновку судового експерта № ГСМК-2707 від 07.10.2013р.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З матеріалів справи слідує, що 30.07.2012р. Покупець перерахував на користь Продавця 1 000 000,00 грн. з яких 548 983,19 грн. були зараховані в рахунок оплати товару по видатковим накладним №№: 5046, 5089, 5096, 5109, 5130, 5189 та 5212, а 451 016,81 грн. в оплату видаткових накладних №№: 5032, 5037 та частково в оплату накладної № 5046 про що випливає з матеріалів позову № 14582 від 12.02.2013р. (копія банківської виписки в справі).

За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом установлено, що в листопаді та грудні 2012 року Постачальник звертався до Покупця з листом № 14292 від 28.11.2012р. та вимогою № 14419 від 20.12.2012р. відповідно. У вказаних документах Постачальник зауважував на обставинах звірки взаєморозрахунків і підписання акту звіряння та щодо оплати Покупцем заборгованості за Договором на суму 4 304 511,93 грн. (копія листа та вимоги в справі). Факт надсилання Постачальником 29.11.2012р. та 21.12.2012р. на адресу Покупця вказаних документів підтверджується описами вкладення в цінний лист з відмітками поштових штемпелів про оплату відправки поштової кореспонденції та фіскальними чеками про оплату відправки №№: 1246, 1582 та 1583 (копії документів в справі). Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом стверджує, а відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом не спростовано, що Отримувач грошових коштів за товар, окрім перерахованих 548 983,19 грн., на користь Продавця станом на березень 2013 року не провів, що витікає з довідки № 14691 від 18.03.2013р. (оригінал довідки в справі).

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві № 14582 від 12.02.2013р., станом на березень 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 4 304 511,93 грн. з розрахунку 4 853 495,12 грн. (сума товару) - 548 983,19 грн. (частково оплачений товар).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що у випадку затримки оплати товару більш ніж на десять банківських днів вище обумовленого строку, Покупець сплачує Продавцю неустойку в розмірі 0,05% від суми передплати за кожний день прострочки, але не більше 8% від суми передплати.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 332 842,76 грн. пені за затримку оплати товару більш ніж на десять банківських днів вище обумовленого строку по Договору за заявлений позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом період та в межах 183 (сто вісімдесят три) днів прострочення.

Щодо зустрічних позовних вимог.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

12 лютого 2009 року між сторонами укладено договір поставки № 2576 відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (труби) в асортименті, кількості, по цінам та в строки, вказані в специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору.

В період з 28 грудня 2009 року по 18 квітня 2012 року між Продавцем та Покупцем були укладені додаткові угоди за №№ 1-35 до Договору.

На виконання умов Договору протягом липня-серпня 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв товар по Договору на загальну суму 4 853 495,12 грн., що підтверджується складеними між сторонами видатковими накладними №№: 5046, 5089, 5096, 5109, 5130, 5189 та 5212.

З матеріалів справи випливає, що 18.07.2012р. Покупцем виявлено наявність дефектів товару, про що Отримувачем склалися акти дефектності від 18.07.2012р. у кількості 2 (два) штук (копії актів в справі). В подальшому, Отримувачем в підтвердження дефектів товару додатково складалися акти від: 07.08.2012р., 08.08.2012р., 09.08.2012р., 13.08.2012р., 20.08.2012р., 29.08.2012р., 07.09.2012р., 14.09.2012р., що також витікає з висновку лабораторії металів № 710-12 від 30.07.2012р., акту вхідного контролю пакетів станом на 07.08.2012р., протоколу № 3 від 19.07.2012р. та висновку № 242-23-12 від 13.08.2012р. (копії документів в справі). Внаслідок усунення дефектів на пакетах холодного конвективного пароперегрівача з колекторами та пакетах вхідного ступеня вторинного пароперегрівача Отримувачем понесені витрати в сумі 4 598 738,47 грн. Дані щодо понесення Покупцем витрат та про складення останнім актів про дефектність також слідують з висновку судового експерта № ГСМК-2707 від 07.10.2013р.

В той же час, у відповідності до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

У своїй постанові № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" Пленум Вищого господарського суду України з метою забезпечення правильного і однакового застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів надав господарським судам роз'яснення згідно яких у ЦК України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Спеціальна позовна давність піддягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом. У зв'язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.

За приписами пункту 4 частини другої статті 258 і статті 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік. А частиною восьмою статті 269 ГК України передбачено шестимісячний строк пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості. Однак це не один і той самий строк, а два різні строки, оскільки перший з них (річний) застосовується щодо договорів купівлі-продажу (стаття 655 ЦК України), а другий (шестимісячний) - договорів поставки (стаття 265 ГК України, стаття 712 ЦК України). Різниця між ними полягає ще й у тому, що законом не передбачено можливість захисту порушеного права в разі пропущення, в тому числі й з поважних причин, шестимісячного строку пред'явлення позову. Отже, у вирішенні питання про застосування зазначених строків господарському суду слід ретельно з'ясовувати правову природу укладеного сторонами договору на предмет його відповідності ознакам договору купівлі-продажу або поставки (п. 3.1.).

Так, з огляду на змістовні положення Договору, правова природа укладеного між сторонами правочину відповідає ознакам договору поставки як такого.

Як вбачається з матеріалів справи, про обставини наявності дефектів товару Покупцю стало відомо 18.07.2012р., що випливає з актів дефектності від 18.07.2012р.

Зустрічна позовна заява подана позивачем за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом до Господарського суду міста Києва 19.03.2013р. і отримана судом тієї ж дати про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці зустрічної позовної заяви за № 5122/13, а відтак, враховуючи те, що станом починаючи з 19.07.2012р. Покупцю вже було відомо про недоліки поставленого йому товару, зустрічний позов, з огляду положення ст. 269 Господарського кодексу України, поданий вже після закінчення строку позовної давності в частині заявлених вимог, що випливають з поставки товарів неналежної якості. За таких обставин, зустрічні позовні вимоги заявлені з пропуском встановленого ст. 269 Господарського кодексу України шестимісячного строку позовної давності.

У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи міститься заява відповідача за зустрічним позовом, позивача за первісним позовом про застосування строку позовної давності, як підставу про відмову в зустрічних позовних вимогах.

За таких обставин, дослідивши подані сторонами докази та матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування заявленої Постачальником заяви щодо строків позовної давності відносно вимог Покупця про стягнення 4 598 738,45 грн., що є підставою для відмови позивачу за зустрічним позовом, відповідачу за первісним позовом у зустрічному позові у вказаній частині.

Щодо посилань позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом про переривання строків позовної давності то суд зазначає, що за ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- визнання пред'явленої претензії;

- зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу;

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Положеннями пункту 5.1. Договору поставки встановлено, що прийомка товару по якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

За п.п. 16, 17 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» ДЕРЖАРБІТРАЖУ ПРИ РАДІ МІНІСТРІВ СРСР, затв. постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. N П-7, при іногородньому постачанні виклик представника виготівника (посилача) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акту є обов'язковими. У повідомленні про виклик, спрямований виготівникові (посилачеві), повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Доказів повідомлення Покупцем Постачальника про виклик представника останнього для участі в перевірці якості продукції і складання акту б/н від 24.10.2012р. до суду не представлено.

За п. 31 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» до акту, складеного в порядку, передбаченому п. 29 справжній Інструкції, мають бути прикладені:

а) документи виготівника (посилача), засвідчуючи якість і комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлені неналежна якість і некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі в прийманні;

г 1) акт, складений відповідно до п. 16 справжній Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) і укладення за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

е) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або некомплектності її (комерційні акти, а також відомість подання і прибирання вагонів, пам'ятка прийомоздавача при вивантаженні вантажу засобами вантажоодержувачів на місцях загального користування та ін.).

В складеному Покупцем акті б/н від 24.10.2012р. відсутні відомості щодо позначення транспортного документу - накладної, з якої проводилося дослідження отриманого та не зазначено про прикладені документи, наявність яких визначена вимогами п. 31 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю».

Частинами 5, 6 статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Доказів звернення Покупцем до Постачальника з претензіями пов'язаними з неналежною якістю товару, що, з урахуванням конкретних обставин справи, може належати до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку Постачальником до зустрічних позовних матеріалів справи не додано, зворотнього матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що визнання боржником основного боргу саме по собі не є доказом визнання останнім вимог кредитора щодо відшкодування збитків, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів повідомлення Покупцем Постачальника про виклик представника останнього для участі в перевірці якості продукції і складання акту б/н від 24.10.2012р., а також не містять претензій пов'язаних з неналежною якістю товару, недоведеними є твердження позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом щодо переривання Постачальником строків позовної давності.

Щодо заявлених за зустрічним позовом вимог про припинення зобов'язання шляхом зарахування то, зважаючи на те, що необґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 4 598 738,45 грн. збитків, недоведеними, в свою чергу, є заявлені похідні від вказаних вимог заявлені вимоги про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за основним та зустрічним позовом на суму 4 598 738,47 грн., оскільки в силу ч. 6 ст. 203 Господарського кодексу України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом. Окрім того, суд відмічає, що доказів звернення Покупця до Постачальника з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, що є необхідним в силу ч. 6 ст. 203 Господарського кодексу України, матеріали справи не містять.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 4 637 354,69 грн. з них основного боргу - 4 304 511,93 грн. (чотири мільйони триста чотири тисячі п'ятсот одинадцять гривень 93 копійки) та пені - 332 842,76 грн. (триста тридцять дві тисячі вісімсот сорок дві гривні 76 копійок), а зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом по сплаті судового збору в сумі 68 764,94 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (ідентифікаційний код 31645482, адреса: 02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 4, п/рахунок 26005000122792 у філії AT «Укрексімбанк», м. Харкова, МФО 351618), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (ідентифікаційний код 13437017, адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, пров. Шевченка, буд. 3, п/рахунок 26005060286000 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - основного боргу - 4 304 511,93 грн. (чотири мільйони триста чотири тисячі п'ятсот одинадцять гривень 93 копійки), пені - 332 842,76 грн. (триста тридцять дві тисячі вісімсот сорок дві гривні 76 копійок) та судові витрати - 68 764,94 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 94 копійки). Видати наказ.

В іншій частині первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Копію даного рішення направити відповідачу за первісним позовом, позивачу за зустрічним позовом у справі № 910/3053/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.04.2014р.

Головуючий суддя О.В. Котков

Суддя А.М. Івченко

Суддя С.В. Стасюк