Вирок № 38034121, 03.04.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/3630/14-к

н/п 1-кп/640/256/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2014 Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Божко В.В.

за участю секретаря Пащук О.В.,

прокурора Стадник І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судового засідання кримінальне провадження № 12013220140001358 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Славне, Горностаївського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, фельдшер, працюючого в ТОВ «БМУ» на посаді виробник робіт в монтажному управлінні, одружений, має на утриманні двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 22.12.2013 р. о 06-10 год. керував особистим, технічно справним автомобілем «Mitsubishi Pajero», р.н. НОМЕР_3, на якому рухався по автодорозі вул. Раднаркомівської зі сторони вул. Пушкінської в напрямку вул. Сумської м. Харкова.

Під час руху по вказаній автодорозі, ОСОБА_1, перетинаючи перехрестя з головною автодорогою вул. Чернишевського, грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;

- п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.»;

- п. 2.1 - Дорожні знаки «Надати дорогу» Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобом, що рухаються по головній дорозі,

виїхав на перехрестя вказаних доріг, допустив зіткнення з автомобілем «ІЖ-2717-90», р.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_5, який в цей час рухався зліва направо відносно його руху по автодорозі вул. Чернишевського зі сторони вул. Скрипника. Після зіткнення автомобіль «ІЖ-2717-90» виїхав за межі проїжджої частини, де стався його наїзд на опору дорожнього знаку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ІЖ-2717-90» ОСОБА_6 смертельно травмований та згідно висновку судово-медичної експертизи № 3569-ДМ/13 від 08.01.2014 р., причиною його смерті стала значна тупа травма тулубу з розривом дуги аорти, яка ускладнилась масивною кровотечею й розвитком гострої крововтрати.

Порушення п.п. 16.11, 2.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1, які знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 142/14 від 19.02.2014 р., виразилося в тому, що він, керуючи автомобілем «Mitsubishi Pajero», р.н. НОМЕР_3, проявив неуважність, проігнорував вимоги дорожнього знаку «Надати дорогу», виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг по другорядній дорозі, не надав при цьому дорогу автомобілю «ІЖ-2717-90» під керування водія ОСОБА_5, що наближався ліворуч, відносно його руху по головній дорозі та допустив з ним зіткнення, після чого трапився виїзд автомобіля «ІЖ-2717-90» за межі проїжджої частини, де трапився його наїзд на опору дорожнього знаку, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6

ОСОБА_1, будучи допитаним в судовому засіданні, винним себе визнав, не заперечував про факт вчинення ним порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель потерпілого ОСОБА_6, за обставин, викладених вище. Каявся в скоєному, повністю відшкодував потерпілому матеріальну шкоду. Зазначене підтвердила в судовому засіданні представник потерпілого.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз'яснено зміст вимог ст. 349 КПК України.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель потерпілого.

За скоєне він підлягає відповідальності.

Судом вивчались дані, що характеризують ОСОБА_1

ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також сестру - ОСОБА_7, інваліда І групи та матір - ОСОБА_8, інваліда ІІІ групи.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_1, його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, що відповідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України є обставинами, які пом'якшують покарання, та не вбачає обставин, що обтяжують покарання.

При зазначених обставинах, з урахуванням даних про особу ОСОБА_1, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України із застосування ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 п. 3, 4 ст. 76 КК України.

Суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а саме позбавлення права керування транспортними засобами на строк до 3 років. Так, ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також сестру - ОСОБА_7, інваліда І групи та матір - ОСОБА_8, інваліда ІІІ групи, є їх піклувальником, з урахуванням їх захворювання повинен забезпечувати їх перевезення на автомобілі, який має у власності. Крім того, працює у будівельно-монтажному управлінні, яке розташоване за межами міста Харкова.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - особисте зобов'язання до набрання вироку законної сили, суд залишає без змін.

Керуючись статтями 176, 177 178, 183, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - особисте зобов'язання до набрання вироку законної сили, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 50 коп. та судової автотехнічної експертизи у розмірі 391 (триста дев'яносто одна) грн. 20 коп. на користь держави на наступні реквізити:

Код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний судом м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Головуючий -