Рішення № 3803375, 14.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.09 Справа № 10/72

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Жюльєн", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 20 262 грн. 19 коп.

Суддя Мінська Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув.

від відповідача –не прибув.

У судовому засіданні 12.05.2009р. оголошено перерву до 14.05.2009р., про оголошення перерви під особистий підпис повідомлені представники позивач і відповідача.

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором купівлі-продажу від 08.06.2007р. № 127КД у розмірі 13 764 грн. 70 коп., інфляційних –936 грн. 00 коп., штрафу - 2920 грн. 57 коп., 3% річних –294 грн. 15 коп., всього –17 915 грн. 42 коп.

Позивач заявою від 06.05.2009р. № 97 збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача на користь позивача основного боргу за договором купівлі-продажу від 08.06.2007р. № 127КД у розмірі 13 764 грн. 70 коп., інфляційних –936 грн. 00 коп., штрафу - 2920 грн. 57 коп., 3% річних –294 грн. 15 коп., пені - 2346 грн. 77 коп., всього 20 262 грн. 19 коп., а також у складі судових витрат 5 000 грн. послуг адвоката.

Відповідач відзивом на позов від 02.04.2009р. пояснив, що між ТОВ "Кедр" та ТОВ "Фірма Жюльєн" було укладено договір купівлі-продажу від 18.06.2007р. № 128КД на поставку товару. Вказаний в позовній заяві договір купівлі-продажу від 08.06.2007р. № 127КД з додатками у підприємства відсутній.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Згідно з договором купівлі –продажу № 127 від 08.06.2007р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр»(позивачем у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Жюльєн» (відповідачем у справі), позивач передав відповідачу за актом прийому – передачі обладнання на суму 28510 грн. 80 коп.

Відповідно до умов п 2.1., 2.2. Договору обладнання продається на умовах розстрочки згідно Додатку № 1 - графіку оплати щомісячних платежів і відсотків за користування кредитом в розмірі 5 % річних. Всього відповідач зобов’язаний сплатити вартість обладнання в розмірі 28510 грн. 80 коп. і відсотки в розмірі 694 грн. 95 коп. - 29205 грн. 75 коп.

Згідно додаткової угоди № 1 від 20.05.2008р. відповідачем повернуто частину обладнання на суму на суму 7590 грн. Частково відповідач оплатив за обладнання в сумі 7851 грн. 08 коп.

Останній платіж згідно умов договору на умовах розстрочення - 15.04.2008р. Відповідач не сплатив своєчасно 13764 грн. 70 коп.

П. 6.3. договору передбачено в разі прострочення платежу відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення за весь час існування заборгованості.

За несвоєчасну оплату суми 13764 грн. 70 коп. позивачем нарахована пеня за період з 15.05.2008р. до 29.01.2009р. в сумі 2346 грн. 77 грн., за цей же період 3 % річних в сумі 294 грн. 15 коп., та інфляційні втрати в сумі 936 грн.

Також за умовами п. 4.2.3. і 4.2.4. договору відповідач повинен укласти з позивачем договір купівлі –продажу товарів, що використовуються на прийнятому обладнанні (тобто, кави) і використовувати на обладнанні лише цей товар (каву), що купується у позивача. А за порушення умов цих пунктів п. 6.4. Договору передбачено штраф в розмірі 10 % від вартості обладнання.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до мов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору. Виконання зобов’язання згідно ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, яка відповідно до ст. 549 цього кодексу може існувати у вигляді пені або штрафу.

Так, сторони Договору встановили забезпечення зобов’язання по оплаті неустойкою у вигляді пені, а також встановили штраф за порушення іншої умови договору.

Нарахування неустойки у вигляді пені в сумі 2346 грн. 77 коп. відповідає вимогам законодавства і договору, при чому правомірно не застосовується 6-місячний строк нарахування пені, передбачений ст. 232 п. 6. ГК України, оскільки договором передбачено інше, а саме нарахування пені за весь час існування заборгованості.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього договору 127 від 08.06.2007р., на підставі якого заявлено позов, не приймаються до уваги, оскільки в судовому засіданні оглянуто оригінал цього договору, на кожній сторінці якого маються підписи представників обох сторін, засвідчені печатками підприємств.

В задоволенні вимоги про стягнення штрафу в сумі 2920 грн. 57 коп. слід відмовити, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору, за які передбачено застосування вказаного штрафу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення боргу у розмірі 13 764 грн. 70 коп., інфляційних –936 грн. 00 коп., 3% річних –294 грн. 15 коп., пені - 2346 грн. 77 коп. з віднесенням на відповідача витрат по сплаті державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо віднесення на відповідача адвокатських послуг в сумі 5000 грн. в складі судових витрат, то не підтверджені документально, що дані витрати пов’язані з розглядом даної справи № 10/72, а саме: позовна заява подана до укладення договору від 19.03.2009р. і фактичної оплати суми 5000 грн., адвокат приймав участь лише водному судовому засіданні, крім того згідно п. 1.3. договору № 19/03/01 від 19.03.2009р. про надання послуг на підтвердження факту виконання адвокатом позивачу послуг згідно з цим договором є акт прийому передачі наданих послуг, який не надавався суду. Відтак витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. не стягуються з відповідача.

Згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зайво сплачено державне мито в сумі 30 грн. 38 коп. (233 грн. - 202 грн. 62 коп.) повертається позивачу.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Жюльєн», м. Лисичанськ, пр-т. Леніна, 145, ідентифікаційний код 24182543 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр», м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, ідентифікаційний код 30404186 заборгованість в сумі 13764 грн. 70 коп., інфляційні втрати в сумі 936 грн. 00 коп., 3 % відсотки річних в сумі 294 грн. 15 коп., пеню в сумі 2346 грн. 77 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 173 грн. 42 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100 грн. 99 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

5. Повернути Товариству а з обмеженою відповідальністю «Кедр», м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, ідентифікаційний код 30404186 з Державного бюджету України державне мито в сумі 30 грн. 38 коп.

Повернення здійснити на підставі даного рішення, засвідченої гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.М.Мінська