Ухвала суду № 38030675, 02.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 р.Справа № 818/8822/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 818/8822/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

29.11.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.11.2013р. № 0001202203 про зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 28 473, 00 грн.; від 15.11.2013р. № 0001192203 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 268 326,50 грн., у тому числі за основним платежем - 183 432, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 84 894, 50 грн.; від 15.11.2013р. № 0001212203 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 102 626, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 15.11.2013р. № 0001202203 про зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 28 473, 00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 15.11.2013р. № 0001192203 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 268 326,50 грн., у тому числі за основним платежем - 183 432, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 84 894, 50 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 15.11.2013р. № 0001212203 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 102 626, 00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 11.10.2013р. по 17.10.2013р. податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Пріора", ТОВ "ТТ Пласт" за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. та ТОВ "Метарон" за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р., за результатами якої складено акт від 23.10.2013р. № 1433/2203/33698892/136 (а.с. 11-70а, т. 1).

Згідно висновків акту перевірки від 23.10.2013р. № 1433/2203/33698892/136 податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст.138, п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено від'ємне значення по податку на прибуток за 2-4 кв. 2011 року на суму 102 626, 00 грн., у т.ч. за III кв. 2011 року 102 626, 00 грн.;

- пп. 14.1.231, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 183 432, 00 грн., у тому числі за червень 2011 року 13645, 00 грн., жовтень 2011 року в сумі 20 525,00 грн. за липень 2013 року 14 926, 00 грн. зменшено залишок від'ємного значення по рядку 24 декларації за серпень 2011 року на суму 10256, 00 грн. та вересень 2011 року на суму 18 217, 00 грн.

На підставі акту від 23.10.2013р. № 1433/2203/33698892/136 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 15.11.2013р. № 0001202203 про зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 28 473, 00 грн. (а.с. 8, т. 1);

- від 15.11.2013р. № 0001192203 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 268 326, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 183 432, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 84 894, 50 грн. (а.с. 9, т. 1);

- від 15.11.2013р. № 0001212203 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 102 626, 00 грн. (а.с. 10, т. 1).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями від 15.11.2013р. № 0001202203, № 0001192203, № 0001212203, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку, під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи, тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 15.11.2013р. № 0001202203, № 0001192203 та № 0001212203 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 23.10.2013р. № 1433/2203/33698892/136 про те, що ТОВ "Сумитеплоенерго" занижено від'ємне значення по податку на прибуток за 2-4 кв. 2011 року на суму 102 626, 00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 183 432, 00 грн. за рахунок того, що підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість та обсяг операцій до валових витрат з вартості товарно-матеріальних цінностей по документам нібито отриманим від ТОВ "Пріора", ТОВ "ТТ Пласт" та ТОВ "Метарон", але які фактично вищевказаними суб'єктами господарювання не постачались. При цьому, податковий орган посилався на акт перевірки ДПІ у м. Сумах від 20.11.2012р. № 3791/2220/37186808 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Пріора" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з товариством з обмеженою відповідальністю "Лобос-Трейд" за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р." та акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ від 25.09.2013р. № 1140/04-63722-03/37071260 "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Метарон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. при придбанні товарів (робіт, послуг) та реалізації їх на ТОВ "Сумитеплоенерго", ТОВ "Промелектроніка, ТОВ "Екс Ім Транс", ТОВ "Агрофірма "Агротіс" (а.с. 245-254, т. 1), згідно яких встановлено відсутність у контрагентів позивача об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг) за перевіряємий період.

Крім того, підставою для висновку податкового органу про безпідставність включення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ "ТТ Пласт" стало ненадання позивачем на перевірку податкової накладної від 09.06.2011р. № 5 на суму 81870,00 грн., в т.ч. ПДВ 13645, 00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

З матеріалів справи убачається, що 20.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріора" укладено договір про придбання паливно-мастильних матеріалів № 20-08/1 (а.с. 127, т.1).

Реальність здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується видатковими накладними від 01.08.2011р. № 0000134, від 04.08.2011р. № 0000146, від 10.08.2011р. № 0000153, від 22.08.2011р. № 0000175, від 01.09.2011р. № 0000192, від 12.09.2011р. № 0000213, від 03.10.2011р. № 0000233, від 03.10.2011р. № 0000234, від 07.10.2011р. № 0000245, від 13.10.2011р. № № 0000250, від 13.10.2011р. № 0000252, від 21.10.2011р. № 0000263, від 28.10.2011р. № 0000274 (а.с. 136, 139, 142, 145, 148, 151, т. 1, а.с. 6, 8, 10, 11, 13, 15, 17, т. 2), податковими накладними від 01.08.2011р. № 1, від 04.08.2011р. № 12, від 10.08.2011р. № 20, від 22.08.2011р. № 44, від 01.09.2011 р. № 3, від 12.09.2011р. № 25, від 03.10.2011р. № 1, від 03.10.2011р. № 2, від 02.09.2011р. № 8, від 07.10.2011р. № 14, від 13.10.2011р. № 19, від 13.10.2011р. № 21, від 28.10.2011р. № 44 (а.с. 138, 141, 144, 147, 150, 153, т. 1, а.с. 19-25, т. 2).

Оплата за договором здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.08.2011р. № 5048, від 11.08.2011р. № 5243, від 22.08.2011р. № 5502, від 25.08.2011 р. № 5576, від 12.09.2011р. № 5866, від 15.09.2011р. № 5915, від 28.09.2011р. № 39 (а.с. 128-134, т. 1) та банківською випискою (а.с. 135, т. 1).

Транспортування паливно-мастильних матеріалів підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.08.2011р. № 0000000149, від 04.08.2011р. № 0000000158, від 10.08.2011р. № 0000000165, від 22.08.2011р. № 0000000187, від 29.08.2011р. № 0000000197, від 12.09.2011р. № 0000000225, від 03.10.2011р. № 0000000246, від 03.10.2011р. № 0000000247, від 13.10.2011р. № 0000000262, від 13.10.2011р. № 0000000264, від 21.10.2011р. № 0000000276, від 28.10.2011р. №0000000287 (а.с. 137, 140, 143, 146, 149, 152, т. 1, а.с. 7, 9, 12, 14, 16, 18, т. 2).

На підтвердження отримання, зберігання та використання у власній господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів, придбаних у ТОВ "Пріора", позивачем надано: договір оренди цілісного майнового комплексу від 01.09.2005р. № УКМ-047 (а.с. 174-175, т. 1), акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу (а.с. 176, т. 1), додатки № 2 та № 13 до акту приймання-передачі договору оренди № УКМ-047 із зазначенням переліку об'єктів комунальної власності, що передаються ТОВ "Сумитеплоенерго" (а.с. 230-232, 233-234, т. 1), звіти про рух ПММ за серпень-вересень 2011 року (а.с. 220, 224, т. 1), картки обліку руху ПММ за серпень-вересень 2011 року (а.с. 221, 225, т. 1), відомості на списання ПММ (а.с. 222, 223, 226, 227, 229, т. 1), вимогу на дизпаливо від 27.09.2011р. № 51 (а.с. 228, т. 1), .

01.03.2011р. між позивачем та ТОВ "ТТ Пласт" укладено договір купівлі-продажу теплоізольованих труб № 9 (а.с. 4-5, т. 2).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткову накладну від 09.06.2011р. № 0000126 (а.с. 99, т. 1), податкову накладну від 09.06.2011р. № 5 (а.с. 100, т. 1) та платіжне доручення від 09.06.2011р. № 3774 (а.с. 101, т. 1)

Використання теплоізоляційних труб у господарській діяльності позивача підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (а.с. 201, т. 1), актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (а.с. 202-205, т. 1) та підсумковими відомостями ресурсів (а.с. 206-208, т. 1).

23.05.2013р. між позивачем та ТОВ "Метарон" укладено договір поставки труб № 70803 (а.с. 102, т. 1).

01.07.2013р. до вказаного договору укладено додаткову угоду № 1 (а.с. 103, т. 1).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні від 10.07.2013р. № 71008, від 31.07.2013р. № 73112, від 27.07.2013р. № 72701, від 27.01.2013р. № 72702 (а.с. 105, 110, 117, 119, т.1), податкові накладні від 08.07.2013р. № 70810, від 18.07.2013р. № 71807, від 18.07.2013р. № 71806, від 18.07.2013р. № 71805 (а.с. 108, 115, 120, 121, т. 1).

Оплата за договором здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями від 08.07.2013р. № 33, від 15.07.2013р. № 1510, від 15.07.2013р. № 1509, від 15.07.2013р. № 1511 (а.с. 104, 109, 116, 118, т. 1).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 10.07.2013, подорожніми листами від 30.07.2013 р. № 003795, від 31.07.2013 р. № 003796, від 29.07.2013 р. № 003794, від 26.07.2013 р. № 005121 (а.с. 111, 112, 113, 122, т. 1) та договором оренди транспортних засобів від 01.11.2012 р. № 142 (а.с. 181, т.1).

На підтвердження оприбуткування та зберігання товару, отриманого від ТОВ "Метарон", позивач надав картки складського обліку (а.с. 124-126, т. 1), сертифікати якості (а.с. 107, 114, 123, т. 1), договір оренди цілісного майнового комплексу від 01.09.2005р. № УКМ-047 (а.с. 174-175, т. 1), акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу (а.с. 176, т. 1), додатки № 2 та № 13 до акту приймання-передачі договору оренди № УКМ-047 із зазначенням переліку об'єктів комунальної власності, що передаються ТОВ "Сумитеплоенерго" (а.с. 230-232, 233-234, т. 1).

На підтвердження використання у власній господарській діяльності труб, придбаних у ТОВ "Метарон", позивач надав лист ТОВ "Каскад-S" від 15.07.2013 р. № 48 (а.с. 184, т. 1), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (а.с. 185, т. 1), підсумкові відомості ресурсів витрат замовника (а.с. 187, 188, т. 1), акти приймання виконаних робіт за серпень-листопад 2013 року (а.с. 186, 189-199, т. 1).

Твердження відповідача щодо відсутності у позивача під час перевірки податкової накладної від 09.06.2011 № 5 на суму 81870,00 грн. в т.ч. ПДВ 13645,00 грн., виданої позивачу ТОВ "ТТ Пласт", як на підставу для визнання незаконним віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по підприємству ТОВ "ТТ Пласт", є необґрунтованим, оскільки вказана податкова накладна була вилучена у ТОВ "Сумитеплоенерго" відповідно до протоколу виїмки (а.с. 98, т. 1).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, зазначені відповідачем в акті перевірки обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право включити вказані суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі виписаних контрагентами податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим.

Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

Щодо зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов (пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку, під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що досліджені первинні документи свідчать про використання придбаного товару у власній господарській діяльності та, як наслідок, правомірне формування валових витрат.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сумах від 15.11.2013 № 0001202203, № 0001192203 та № 0001212203.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014р. по справі № 818/8822/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.