Постанова № 38027359, 26.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа № 922/2582/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» на рішення господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2013 року по справі №922/2582/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про розірвання договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про розірвання договору іпотеки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2013 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Проте, ухвалою від 06 серпня 2013 року справу №922/2582/13 передано за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Господарський суд Львівської області (суддя Сухович Ю.О.) рішенням від 09 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовив повністю.

Позивач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2013 року у справі №922/2582/13, просить суд оскаржуване рішення скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТзОВ «Артемівські Зорі» у повному обсязі. Скаржник вважає, що вказане рішення є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 512, 514, 651, 652 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про іпотеку». Зазначає, що обставини, якими сторони договору іпотеки керувалися при укладенні договору, суттєво змінилися, такі зміни є істотними у розумінні ст. 652 ЦК України. Також позивач вважає, що після укладення договору факторингу правовідносини між сторонами були припинені, а право грошової вимоги за Кредитним договором перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». Крім того, на думку скаржника, заміна сторони іпотекодержателя в договорі іпотеки при укладенні договору факторингу суперечить самій суті договору факторингу, оскільки за цим договором може переходити тільки право грошової вимоги.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи з причини відсутності відомостей щодо належного повідомлення скаржника за вказаною ним адресою про розгляд апеляційної скарги. Після отримання допуску до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суд апеляційної інстанції отримав Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.03.2014 року, згідно з яким місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі», ідентифікаційний код 32536414, є: Харківська область, Печенізький район, село Артемівка, вул. 40 років перемоги, будинок 6.

Про розгляд справи учасникам процесу повідомлено належним чином. У судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явились, клопотань чи заяв не подано.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» та матеріали справи і вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2013 року у справі №922/2582/13 слід залишити без змін враховуючи наступне.

08.02.2008р. між ВАТ «Кредобанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк») в особі Харківської філії (Банк) та ТзОВ «Артемівські зорі» (позичальник) було укладено кредитний договір №11/02-2008, згідно умов якого банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії (кредитний договір).

За умовами п. 2.1. кредитного договору банк надає, а позичальник приймає 5800000,00 грн. для поповнення обігових коштів (проведення сільськогосподарських робіт в 2008 році: закупівлі паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобу захисту рослин, с/г інвентарю, запчастин та комплектуючих до сільгосп- та авто техніки, сплати за надання с/г захисту, заробітної плати, податків та платежів прирівняних до них). Процентна ставка - 16 % річних (п. 2.1.2 кредитного договору).

До вказаного кредитного договору було укладено додаткові договори №1 від 07.11.2008р. та №2 від 06.01.2009р., якими змінювався розмір кредиту, процентна ставка та графік повернення суми кредиту.

В забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором між ВАТ «Кредобанк» в особі Харківської філії (іпотекодержатель) та ТзОВ «Артемівські Зорі» (іпотекодавець) 08.02.2008р. було укладено договір іпотеки посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П. та зареєстрованим за №289 (договір іпотеки).

Предметом іпотеки за договором є нерухоме майно: зернотік, у т.ч. ЗАВ-20 літ. "А", дім охорони літ. "Б" загальною площею 6,7 кв.м., навіс літ. "В", зерносклад літ. "Г" загальною площею 435,6 кв.м., паркан літ. "Л"; зерносклади (2 будівлі), у т.ч. зерносклад літ. "А" загальною площею 253,2 кв.м., зерносклад літ. "Б" загальною площею 305,3 кв.м.; картоплесховище літ. "А" загальною площею 2091,6 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, Печенізький район, с. Артемівка, 1 кв + 200 м. автодороги Артемівка-Борщова-Ганнівка, який належить іпотекодавцю на праві власності.

У зв'язку із внесенням змін до кредитного договору шляхом укладення додаткових договорів №1 від 07.11.2008р. та №2 від 06.01.2009р., до договору іпотеки укладено додатковий договір №1 від 07.11.2008р. та додатковий договір №2 від 08.01.2009р.

29.11.2011р. між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу, згідно якого відбулось відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань до позичальника та поручителів за кредитним договором №11/02-2008 від 08.02.2008р.

Також, 16.12.2011р. між ПАТ «Кредобанк» (первісний іпотекодержатель) та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (новий іпотекодержатель) на підставі ст. 512 ЦК України та ст. 24 Закону України «Про іпотеку» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №5389.

Зважаючи на вищезгадані обставини, позивач, посилаючись на ст. 652 ЦК України, вважає, що укладений між сторонами договір іпотеки від 08.02.2008р. підлягає розірванню, оскільки обставини, якими сторони договору іпотеки керувались при його укладенні, суттєво змінились.

ТзОВ «Артемівські Зорі», посилаючись на ст.ст. 1077, 1078 ЦК України, зазначає, що після укладення договору факторингу правовідносини між позивачем та відповідачем були припинені, а право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Крім того, як вважає позивач, заміна сторони іпотекодержателя в договорі іпотеки при укладенні договору факторингу, суперечить самій суті договору факторингу, оскільки за цим договором може переходити тільки право грошової вимоги. Укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні.

З огляду на такі обставини, позивач звернувся до суду та просить розірвати договір іпотеки від 08.02.2008р., укладений між ВАТ «Кредобанк» в особі Харківської філії ВАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Артемівські Зорі», посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П., та зареєстрований за №289.

Розглянувши обставини справи у відповідності до законодавства, яке регулює спірні відносини, господарський суд Львівської області дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи із наступного.

За умовами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» та ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Тому, в забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором між сторонами 08.02.2008р. укладено договір іпотеки посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П. та зареєстрованим за №289.

У зв'язку із внесенням змін до кредитного договору (шляхом укладення додаткових договорів №1 від 07.11.2008р. та №2 від 06.01.2009р.), до договору іпотеки в свою чергу укладено додатковий договір №1 від 07.11.2008р. та додатковий договір №2 від 08.01.2009р.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

29.11.2011р. між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу, згідно якого відбулось відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань до позичальника та поручителів за кредитним договором № 11/02-2008 від 08.02.2008р.

За умовами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, ПАТ «Кредобанк» направило ТзОВ «Артемівські Зорі» повідомлення від 14.12.2011р. №660 вих. №32-14090/11 в якому вказано, що між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (новий кредитор) укладено договір факторингу, а тому будь-які зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки, іпотеки та застави мають виконуватись на користь нового кредитора (копія повідомлення додана позивачем до позовної заяви, а.с. 21).

За приписами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Також слід зазначити, що 16.12.2011р. між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №5389. За умовами цього договору до нового іпотекодержателя (ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції») перейшли права первісного іпотекодержателя (ПАТ «Кредобанк») у зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. (а.с. 68-106).

Крім того, у п. 8.7. договору іпотеки від 08.02.2008р., сторони погодили, що відступлення прав за цим договором здійснюється іпотекодержателем без отримання згоди іпотекодавця, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договором. Відступлення прав іпотекодержателем за цим договором здійснюється за правочином про відступлення прав, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Частинами 1, 2 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

У своїй позовній заяві про розірвання договору іпотеки та апеляційній скарзі позивач вважає, що обставини, якими сторони договору керувалися при його укладенні, суттєво змінилися, такі зміни є істотними у розумінні ст. 652 ЦК України.

За приписами ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до умов ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується із висновком Господарського суду Львівської області що наявності усіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору, у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, позивачем не доведено.

Також суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи позивача про те, що зміна кредитора по кредитному договору та іпотекодержателя по договору іпотеки впливає на чинність договору іпотеки від 08.02.2008р., потребує змін його умов або розірвання, оскільки статтею 24 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

За таких умов, зобов'язання ТзОВ «Артемівські Зорі» по кредитному договору №11/02-2008 від 08.02.2008р. з додатковими угодами та укладеному на забезпечення його належного виконання договору іпотеки від 08.02.2008р. з додатковими угодами не припинені, і в силу приписів ст. 514 ЦК України відповідно до договору факторингу від 29.11.2011р., договору про відступлення прав за договором іпотеки від 16.12.2011р. право вимоги по цих зобов'язаннях перейшло від ПАТ «Кредобанк» до нового кредитора/іпотекодержателя - ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», а тому договір іпотеки є чинним та діє до повного виконання зобов'язання іпотекодавцем за цим договором.

Твердження скаржника про те, що укладення договору факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні, також підлягає спростуванню.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначено приписами ст. 512 ЦК України, за якими кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Твердження скаржника про те, що обставини, якими сторони договору іпотеки керувалися при укладенні договору, суттєво змінилися, а такі зміни є істотними у розумінні ст. 652 ЦК України - необґрунтовані. Позивач так і не довів належними та допустимими доказами такого факту.

Слід також зазначити, що відповідач надав суду усі необхідні документи, які дають можливість для прийняття законного та справедливого рішення у даній справі.

За таких обставин господарський суд Львівської області правомірно дійшов до висновку винести рішення про відмову у задоволенні позову.

За змістом ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору.

Отже, рішення господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2013 року по справі №922/2582/13 є законним і обґрунтованим. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2013 року по справі №922/2582/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Юрченко Я.О.