Постанова № 38026950, 27.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ27 лютого 2014 р. Справа № 804/1741/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: позивача відповідача Самойленко В.І. Гребенюк О.П. , Кіріченко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод «Промислові Енергетичні Системи» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0005291502 від 20.09.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 405389,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промислові Енергетичні Системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року, за результатами якої складено акт від 04.09.2013 року №796/22-1/33185376. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0005291502 від 20.09.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 405389,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0005291502 від 20.09.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 405389,00 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промислові Енергетичні Системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.135.1, п. 135.2, п.135.4 п.135.5 ст.135, п.153.8 ст.153, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.10 ст.138 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 270 146 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 270 146 грн.;

п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 366540 грн., у тому числі по періодам:

за лютий 2012 року в сумі 94 337 грн.

за травень 2012 року в сумі 48 грн.

за жовтень 2012 року в сумі 272 155 грн.;

абз. 5 п.п. 153.8 ст. 153, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), пункту З підрозділу 4 Розділу XX ПКУ, із змінами, внесеними п. 97 Закону України від 24.05.12 № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», наказу ДПА України від 28.09.2011 № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2011 р. за № 1215/19953 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. № 1684,в результаті чого завищено збиток від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами за 2012 рік на суму 47 516 587 грн.;

п.п. 49.2., 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), ТОВ «Промислові енергетичні системи» несвоєчасно надало податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року;

п.п. 49.2., 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), ТОВ «Промислові енергетичні системи» несвоєчасно надало податкову декларацію з податку на прибуток за II - IV квартал 2011 року;

п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, в результаті чого підприємством було подано податковий розрахунок ф. № 1 ДФ за 4 квартал 2011 року - 4 квартал 2012 року з неповним відображенням даних;

п. 167.1. ст. 167, п.п. 168.1.1. та п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України) не утримано та не перераховано до бюджету у повному обсязі податок з доходу фізичної особи, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 37,40 грн.;

абз. 23 п. 1.2, ч.2 п. 2.2, п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями) встановлено неповне оприбуткування готівкових коштів в касі товариства 19.01.2012 року у сумі 1135,00 грн.;

За результатами перевірки складено Акт від 04.09.2013 року №796/22-1/33185376 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0005291502 від 20.09.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 405389,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою відображених у рядку 06.3 Декларації "Фінансові витрати" показників за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року податковий орган врахував суму відсотків за кредитом в розмірі 1950780,00 грн., нарахованих за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, та задекларованих ТОВ «Промислові Енергетичні Системи».

Також, перевіркою не встановлено заниження чи завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3 Декларації «Фінансові витрати».

Згідно пояснень представника позивача, головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові Енергетичні Системи", не декларувались фінансові витрати в частині відсотків за кредитним договором, укладеним з ПАТ "ВТБ Банк", в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в загальній сумі 9568111 грн. 00 коп. у зв'язку із відмовою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області приймати декларації підприємства з податку на прибуток з від'ємним об'єктом оподаткування.

З огляду на вищевказане, на думку представника позивача, податковий орган при перевірці зобов'язаний був врахувати факт завищення ТОВ "Промислові Енергетичні Системи" податкових зобов'язань в частині завищення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на суму відсотків за цим же кредитом в розмірі 9568111,00 грн., нарахованих за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, та не задекларованих ТОВ "Промислові Енергетичні Системи". У зв'язку з цим об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств мав бути визначений відповідачем в розмірі "-" 8281699,00 грн., що виключає правомірність збільшення податковим органом суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 405389,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Крім того, п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.5 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства встановлено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач просить суд встановити факт наявності в нього порушень податкового законодавства, який не встановлений податковою службою в ході перевірки.

Проте, з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, встановлення порушень податкового законодавства належить до компетенції податкових органів і суд не може своїм рішенням підміняти повноваження контролюючих органів.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з позивача в рахунок Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 березня 2014 року

Суддя О.В. Єфанова