Постанова № 38026769, 19.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року 810/6685/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Яготинської районної державної адміністрації

про визнання протиправним скасування розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області №612 від 22.12.2008 р. та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Яготинської РДА Київської області та просить:

- визнати протиправними дії Яготинської РДА при видачі Розпорядження №612 від 22.12.2008 р. та скасувати його;

- зобов'язати відповідача провести необхідні дії по внесенню відповідних змін до звітів про наявність та розподіл земель.

У обґрунтування своїх вимог вказує, що у листопаді 2013 р. їй стало відомо про Розпорядження Яготинської РДА від 22.12.2008 р. №612 (далі - Розпорядження №612), п. 2 якого землі сумісного використання сільськогосподарських підприємств віднесено до земель відповідних рад.

Пояснює, що цим розпорядженням порушено її право власності на земельну ділянку у с. Жоравка, яка при розпаюванні КСП не відокремлювалась та використовується для сумісного використання, в тому числі для сінокосіння та випасу худоби, передачі у користування ТОВ «Жоравське» з отриманням плати у вигляді зерна.

Вказує, що законом заборонено вилучення таких земельних ділянок без згоди власників, про що їх (власників) повідомлено також Державною інспекцією сільського господарства у Київській області.

Зазначає, що дії відповідача є неправомірними, а Розпорядження №612 видане з перевищенням повноважень, та з порушенням вимог Земельного Кодексу України та Конституції України стосовно непорушності права власності.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач - Яготинська районна державна адміністрація Київської області заперечував проти позову. У обґрунтування своїх заперечень пояснив, що позовні вимоги являються незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не надала суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві, крім того, не надала доказів порушення її права власності на земельну ділянку с. Жоравка, яка при розпаюванні КСП не відокремлювалась, а також пропустила строк звернення з цим позовом до адміністративного суду за захистом своїх прав та недотримала вимог щодо форми позову.

Пояснює, що позивач обґрунтовує визнання неправомірним Розпорядження №612 на підставі того, що воно видане з перевищенням повноважень, та з порушенням вимог Земельного Кодексу України та Конституції України стосовно непорушності права власності, проте не надала належним чином підтверджуючих доказів, з безпосереднім посиланням на норми та вимоги законодавства України.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з Довідки виданої СТОВ «Жоравське» №86 від 17.03.2014 р. ОСОБА_1 була членом КСП «Жоравське» та СТОВ «Жоравське». Отримала згідно рішення про розпаювання земельну частку (пай) в розмірі 3,15 га. на 2,67 га виготовлений державний акт на право власності, частина її земельної ділянки в розмірі 0,48 га згідно рішення загальних зборів ТОВ «Жоравське» використовується сумісно з іншими членами СТОВ «Жоравське». Загальний розмір земельної ділянки - 225,1 га.

Відповідно до Установчого договору про створення та діяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» державну реєстрацію якого було проведено Яготинською РДА Київської області за №497 від 28.02.2000 р. позивач також являлась одним із засновником ТОВ «Жоравське».

Судом встановлено, що розпорядженнями Яготинської РДА у грудні 1996 р. затверджено розроблені Київським відділенням інституту землеустрою науково-технічні документації по паюванню сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність КСП на території Яготинського району та встановлено площі сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню.

Також, вказаними розпорядженнями доручено Київському відділенню інституту землеустрою виготовити членам колективних сільськогосподарських підприємств сертифікати на право на земельну частку (пай).

У 2000 р. при реорганізації КСП «Жоравське» земельні ділянки підприємства розділено між пайовиками, при цьому землі загальною площею 225,1 га залишено у спільному сумісному використанні громадян (пайовиків).

Зокрема, інститутом землеустрою УААН у 2000 р. на підставі Договору №8/2000 від 19.02.2000 р. (Замовник - Яготинський районний відділ земельних ресурсів) розроблено схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), які схвалені загальними зборами КСП «Жоравське» від 18.04.2000 р. та затверджено Рішенням №81 від 19.04.2000 р. Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

При цьому, вказаним рішенням сільської ради виокремлено земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватись суміжно (сіножаті та пасовища).

Як вбачається із Витягу з протоколу загальних зборів КСП «Жоравське» від 18.04.2000 р. одним із учасників зборів являється позивач - ОСОБА_1 (номер 105).

Згідно ст.3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. №561-XII (який був чинний на момент існування спірних правовідносин) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Згідно ст.5 вказаного кодексу земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Землі у колективну власність передаються безплатно. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що позивачем було правомірно отримано земельну ділянку розміром 225,1 га у спільне сумісне використання.

22.12.2008 р. відповідачем видано оскаржуване Розпорядження №612 «Про затвердження звіту про власність земель та розподіл їх по власниках землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності станом на 01.01.2009 р.» в якому зазначалось:

Погодитись із змінами, що сталися протягом 2008 р. в розподілі земель по власниках землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності на підставі складання відповідної технічної документації із землеустрою щодо оформлення права власності на користування землею, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених в установленому порядку (п.1);

Віднести землі сумісного використання сільськогосподарських підприємств до земель відповідних рад (п.2);

Затвердити:

- звіт про наявність земель та розподіл їх по власниках землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності (форма № 6-зем) станом на 01 січня 2009 р., згідно з додатком;

- звіт про наявність осушених земель та розподіл їх по землекористувачах та угіддях (форма № 6б-зем) станом на 01 січня 2009 р., згідно з додатком;

- звіт про наявність земель, що знаходяться у власності та користуванні фізичних та юридичних осіб (форма № 2-зем) станом на 01 січня 2009 р., згідно з додатком (п.3).

Надаючи правову оцінку вказаному розпорядженню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. №586-XIV місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно ст.21 вказаного закону місцева державна адміністрація, зокрема: розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності; розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст.17 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. №561-XII до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно ч.1 ст.81 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. №561-XII набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно ч.1 ст.86 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. №561-XII земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Отже, на момент винесення оскаржуваного Розпорядження №612 земельна ділянка у розмірі 225,1 га, правомірно перебувала у сумісній власності позивача та інших громадян.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На Конституцією України, ні законами України не передбачена можливість позбавлення права на власність (у т.ч. колективну), чи автоматичне позбавлення такого права.

При цьому суд вважає за необхідне вказати, що Державною інспекцією сільського господарства в Київській області проведено перевірку за колективним зверненням громадян щодо порушень вимог податкового законодавства та протиправних дій посадових осіб про що свідчить лист 07.10.2013 р. №14-07/5381. Вказаною перевіркою встановлено факт порушень вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного позивачем розпорядження.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване Розпорядження №612 від 22.12.2008 р. видане з перевищенням повноважень і є протиправним. При цьому порушене право позивача слід відновити шляхом зобов'язання відповідача провести необхідні дії по внесенню відповідних змін до звітів про наявність та розподіл земель у зв'язку зі скасуванням Яготинської районної державної адміністрації Київської області №612 від 22.12.2008 р.

Щодо тверджень відповідача стосовно пропуску позивачем строків звернення до суду, то суд їх вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Як зазначає позивач вона разом із іншими селянами користувалась землями спільного сумісного використання з метою випасання худоби та сінокосіння. У листопаді 2013 р. ій стало відомо, що відповідачем вказану земельну ділянку, на підставі оскаржуваного розпорядження, віднесено до категорії земель державної власності, а сама земельна ділянка стала об'єктом оренди третіх осіб (фермерів).

У зв'язку з цим, позивач відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» 13.11.2013 р. звернулась до відповідачі із заявою про видачу їй належним чином завіреної копії оскаржуваного розпорядження.

Листом від 19.11.2013 р. №17 відповідачем була надана позивачу копію оскаржуваного рішення.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не було пропущено строків звернення до адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 60, 69, 70, 71, 99, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області №612 від 22.12.2008 р.

3. Зобов'язати Яготинську районну адміністрацію Київської області провести необхідні дії по внесенню відповідних змін до звітів про наявність та розподіл земель у зв'язку зі скасуванням Яготинської районної державної адміністрації Київської області №612 від 22.12.2008 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 березня 2014 р.