Ухвала суду № 38025962, 27.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 252/8292/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2334/2014

Єдиний унікальний номер 252/1641/13

Номер провадження 22ц-775/2334/14

категорія 27

Головуючий в першій інстанції Полтавець Н.З.

Доповідач Янчук Т.О.

У Х В А Л А

іменем України

26 березня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Дундар І.О.,

суддів: Мірута О.А., Янчук Т.О.

при секретарі Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 26 листопада 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року ПАТ «Комерційний банк Надра» звернулось з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 12 листопада 2007 року між ПАТ «Комерційний банк Надра» та ОСОБА_2 був укладений договір «Автопакет» № 700598/АК, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 16 755,00 доларів США, мета надання кредиту - придбання позичальником автотранспортного засобу, а саме - автомобіля марки CHEVROLET LACETTI NF19B, 2007 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі сплатою 14,4% річних за користування кредитними коштами та строком повернення до 11.11.2014 року. Надання кредиту за договором здійснювалось шляхом видачі кредитних коштів відповідачу через касу за заявою відповідача на отримання готівки за № 184 від 12.11.2007 року. Відповідно до розділу № 2 кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки банку шляхом безготівкового перерахунку, або внесення готівкових коштів через касу банку мінімального необхідного для погашення заборгованості місячного платежу в сумі 322,00 доларів США, щомісячно до 18 числа поточного місяця. В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконує прийняті на себе зобов'язання , через що утворилась заборгованість за кредитним договором, загальний розмір якої становить станом на 12.07.2013 року 24 738,96 доларів США, що в еквіваленті становить 197 738,51 грн. 30 грудня 2010 року між банком та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору «Автопакет» № 700598/АК від 12.11.2007 року, відповідно до умов якої відповідачу була надана відстрочка сплати частини необхідного платежу, проте умови кредитного договору, з урахуванням реструктуризації кредитної заборгованості, відповідачем виконувались неналежним чином.

Просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором «Автопакет» № 700598/АК від 12.11.2007 року в розмірі 197 738, 51 грн.

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 26 листопада 2013 року позов ПАТ «Комерційний банк Надра» задоволений. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк Надра» заборгованість за договором «Автопакет» № 700598/АК від 12.11.2007 р. в сумі 197738 грн. 51 коп. , а також судовий збір у розмір 1977 грн. 39 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає , що рішення суду є необґрунтованим, судом неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, а саме в заяві на видачу готівки № 184 від 12.11.2007 року відсутні всі обов'язкові реквізити, заява на видачу готівки №184 від 12.11.2007 року у сумі 16775,00 дол США за своєю правовою природою є договором комісії, предметом якої є міна банком від свого імені за рахунок клієнта безготівкової іноземної валюти на готівкову іноземну валюту у формі грошових знаків та передачу її у власність отримувача.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.В матеріалах справи відсутні докази про укладення між Позивачем та Відповідачем договору банківського рахунку . ПАТ» КБ Надра» не мав права на валютному ринку України, згідно до ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надавати кредит готівковою іноземною валютою, здійснювати будь-які операції з готівковою іноземною валютою;

кредитний договір «Автопакет» є неукладеним з підстав безпосередньо передбачених ч.2 ст.640 ЦК.України та з урахуванням положень ч.6 ст.11,ч.1 ст.212,ч.2 ст.1054,ст.1046 ЦК.України:

кредитний договір не був спрямований позивачем на реальне настання правових наслідків, позивач не надав, та в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання банком від ОСОБА_2 готівкою іноземною валюти зі сплати тіла кредиту та процентів. У кредитному договорі сторони не погоджували істотні умови договору комісії у вигляді заяви на переказ готівки.;

кредитний договір є нікчемним:

суд першої інстанції всупереч обов'язку всебічного і повного з'ясування обставин справи безпідставно відмовив у задоволені клопотання про проведення судової економічної експертизи, не зрозуміло , чим саме зумовлено критичне ставлення суду до тверджень щодо нетримання кредиту при повній відсутності доказів зворотнього зі сторони Позивача.

Представник відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно до ч.2 ст.305 ЦПК.України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи .

Заслухавши доповідача, представника відповідача , дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК.України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 197738,51 грн., суд першої інстанції виходив з того, що з вересня 2008 року ОСОБА_2 допустив порушення умов кредитного договору від 12 листопада 2007 року №700598/КА, в зв'язку з чим у позивача виникло право достроково вимагати стягнення суми кредиту, відсотків та штрафних санкцій.

апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між Банком та ОСОБА_212 листопада 2007 року було укладено кредитний договір N 700598/КА, відповідно до умов (п.1.1-1.1.4 )якого банк надає позичальнику кредит в сумі 16755 доларів США на придбання автотранспортного засобу з терміном погашення до 11 листопада 2014 року із сплатою відсотків у розмірі 14,4 % річних,відповідно до умов п.1.1.3.1 цього договору.

Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит у повному обсязі, як це передбачено п. 2.2.3 цього договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 322 дол.США.

Згідно п.5.1 договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, останній сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Пунктом 3.1.1 передбачено в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язання щодо погашення кредиту, відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, позичальник передає в заставу автотранспортний засіб, що набувається ним по договору купівлі-продажу / довідці рахунку №312249-1335 від 09.11.2007 року укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «Запоріжський автомобілебудівний завод».

Зі змісту положень кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_2 , вбачається, що сторони, підписавши даний договір, досягли згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для кредитних договорів.

Придбання ОСОБА_2 автотранспортного засобу , а саме автомобіля марки CHEVROLET LACETTI NF19B, 2007 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується договором купівлі-продажу №1335 від 0.11.2007 року, рахунком-фактура, актом приймання-передачі транспортного засобу ( а.с.8-12 т.1).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1 частини другої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачає право банку здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно з пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином банк як фінансова установа може укладати кредитні договори, предметом яких є іноземна валюта, за наявності в нього банківської ліцензії та відповідного письмового дозволу.

Національним банком України дозвіл №21-1 ВАТ КБ «Надра» на право здійснення операцій визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною 4 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» згідно з додатком до цього дозволу видано 23.08.2002 року , з урахуванням чого доводи апеляційної скарги в цій частині являються неспроможними.. ( ас.93,94 т.1).

З урахуванням наведеного та з огляду на положення статей 526, 533, 627, 1049, 1054 ЦК України в разі, коли за умовами кредитного договору позичальник одержав кредит у вигляді грошових коштів в іноземній валюті, він зобов'язаний повернути кредитодавцю на вимогу останнього цей кредит у вигляді грошових коштів у тій самій сумі і в тій самій валюті, що були ним одержані. Якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Пунктами 1..1,2.2.1,,2.2.3 кредитного договору від 12 листопада 2007 року, укладеного між сторонами, передбачено, що Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 16755 доларів США. Погашення заборгованості за кредитом та відсотками за цим договором здійснюється щомісячно не пізніше 18-го числа поточного місяця,, в сумі 322 доларів США.

Кредит надавався шляхом видачі готівки у банку, що підтверджується заявою на видачу готівки №184 від 12 листопада 2007 року підписаною особисто ОСОБА_2 ( а.с.13 т.1). Додатковою угодою №1 від 30.12.2010 року до договору «Автопакет» №700598/КА від 12.11.2007 року, укладеною між банком та ОСОБА_2, останньому надавалася відстрочка сплати частини необхідного платежу. ( а.с.14-17 т.1). Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в заяві на видачу готівки всіх необхідних реквізитів не впливають на правові висновки суду першої інстанції. оскільки факт отримання кредиту підтверджується також іншими доказами дослідженими судом першої інстанції з додержанням вимог процесуального законодавства .

Суд установив, що ОСОБА_2 порушив свої обов'язки за кредитним договором, порушував умови кредитного договору, не сплачував позивачу проценти за користування кредитом у визначеному розмірі має перед банком обов'язок зі сплати частини кредиту в розмірі 15269,08 дол.США доларів США , що в еквіваленті становить 122045,76 грн., зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 7633,17 доларів США., що в еквіваленті становить 61011,93 грн., пеня за прострочення сплати кредиту 881,34 дол.США, що в еквіваленті складає 7044,55 грн., пеня за прострочення сплати нарахованих відсотків 955,37 дол.США, що в еквіваленті складає 7636,27 грн., а всього станом на 12.07.2013 року заборгованість складає 24738,96 дол.США, що в еквіваленті становить 197 738,51 грн.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо того, що кредитний договір є неукладеним, та не був спрямований позивачем на реальне настання правових наслідків, не впливають на правові висновки суду, та спростовуються вищезазначеними докази дослідженими судом першої інстанцію з додержанням вимог процесуального законодавства .

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зазначені висновки суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком суду.

Відповідно до ст.212 ЦПК.України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і

підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не

спростовують.

Керуючись ст.ст.307 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки від 26 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді :