Постанова № 38025615, 20.02.2014, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/44/14-а

2а/195/5/14

ПОСТАНОВА

іменем України

20.02.2014 року cмт. Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області в особі інспектора ДПС взводу ДПС Відділу ДАІ Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області молодшого сержанта міліції Сілкіна Олексія Андрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та про закриття адміністративної справи, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та про закриття адміністративної справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.01.2014 року близько 12.30 год., керуючи автомобілем марки «NISSAN», після проїзду перехрестя вулиці Панфіловців та проспекту Леніна в м.Запоріжжя, він був зупинений посадовою особою відповідача - інспектором ДПС взводу ДПС відділу ДАІ Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області молодшим сержантом міліції Сілкіним Олексієм Андрійовичем.

Після зупинки він передав інспектору Сілкіну О.А. належне йому посвідчення про право керування транспортними засобами та технічний паспорт на автомобіль.

Причиною зупинки інспектор Сілкін О.А. вказав проїзд, керованим ним автомобілем, перехрестя, при тому, що повертаючи ліворуч, він не надав дороги пішоходу, який переходив проїжджу частину, на яку він повертав, чим він нібито порушив вимоги п.16.2 ПДР. Інспектор Сілкін О.А. зазначив, що здійснив відеофіксацію цього нібито вчиненого ним порушення відеокамерою JVC. Запис, який продемонстрував йому інспектор Сілкін О.А., взагалі не містив зображення того, що при переїзді перехрестя, повертаючи ліворуч з вулиці Панфіловців на проспект Леніна, він не надав дороги пішоходу, який переходив проспект Леніна, на який він повертав.

Позивач зазначає, що проти такого твердження інспектора Сілкіна О.А. ним в категоричній формі було висловлено незгоду, так як він здійснив проїзд перехрестя вулиці Панфіловців та проспекту Леніна без будь-яких порушень .

Після цього інспектор Сілкін О.А., незважаючи на його заперечення та докази відсутності в його діях порушення вимог п.16.2 ПДР, склав Протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 863789 від 08.01.2014 р.

Невідкладно, ігноруючи його усне клопотання про розгляд справи у спосіб та у терміни, які дали б йому змогу в повній мірі реалізувати своє право, гарантоване ст.59 Конституції України, згідно якої кожен має право на правову допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав та ст.268 КУпАП, інспектор виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 887766 від 08.01.2014 р., згідно якої його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, але подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та надав суду СД диск, в заяві до якого зазначив, що диск надано ним до заперечення в якості доказу, який містить відеозапис правопорушення.

Крім того, надав до суду письмові заперечення на позов, при цьому зазначив, що вважає свої дії щодо винесення постанови про накладення на позивача штрафу законними та правомірними, а адміністративний позов безпідставним. Просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Згідно вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 № 863789 від 08.01.2014 року, 08.01.2014 року о 12.25 годині водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «NISSAN» д.н.з НОМЕР_1 в м.Запоріжжі по пр.Леніна та вул.Панфіловців, де на перехресті, повертаючи ліворуч, не надав дороги пішоходу, який переходив проїзну частину, на яку той повертав. Позивач з даним протоколом не погодився, про що зазначив у протоколі, при цьому пояснив, що він пішохід знаходився не на його смузі руху.

Відповідно до п. 16.2 Правил дорожнього руху, на регульованих та нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Адміністративна відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП наступає у разі порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.

На підставі вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем у справі стосовно позивача було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 887766 від 08.01.2014 р. з якої вбачається, що останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка вчинила правопорушення, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки і відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку встановленим законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приймає до уваги, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 863789 від 08.01.2014 р. відсутні свідки правопорушення та будь-які інші докази. Також не був опитаний сам пішохід, щодо наявності для нього ризику під час переходу на пішохідному переході. Сторонами у справі зазначено, що інспектором здійснювалась відеозйомка, але доданий до матеріалів СД диск не містить відображення вказаного порушення, тобто до матеріалів справи відповідачем додано СД диск взагалі без запису. Таким чином відсутні будь-які докази, що водій порушив вимоги ПДР.

Суд вважає, що позивач діяв в межах встановлених ПДР. Він не визнав свою вину в порушенні ПДР, про що зазначив і в протоколі про адміністративне правопорушення. За викладених обставин фактична вина водія не доведена, а тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні, провадження за протоколом підлягає закриттю.

Суд дійшов висновку, що за матеріалами справи відповідачем не було доведено правомірність своїх дій щодо винесення постанови про накладення на позивача штрафу в сумі 425 грн. за порушення ним ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд також приймає до уваги, що позивачем своєчасно було подано адміністративний позов до суду, а тому строк для звернення до суду не був пропущений.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 7-12, 17, 69-72, 86, ч.1 ст. 94, 102, 158 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.2 ст. 122, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 863789 від 08.01.2014 року та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 887766 від 08.01.2014 року.

Скасувати постанову серії АА2 № 887766 від 08.01.2014 року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС Відділу ДАІ Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області молодшим сержантом міліції Сілкіним Олексієм Андрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у вигляді накладення штрафу у розмірі 425 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП - закрити, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету сплачений ним на користь держави судовий збір в сумі 73,08 грн. згідно квитанції 19333.22.3 від 14.01.2014 р. (Банк платника: ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код отримувача: 36729802).

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя : Л.А.Кондус