Рішення № 38025126, 01.04.2014, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 2/325/9/2014

325/1698/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року. смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діоба Г.О.,

при секретарі Цукановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 319000 гривень як безпідставно отриманих.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.11.2012р. за домовленістю з відповідачем про розмір купівлі-продажу сільськогосподарського комплексу по переробці пшениці (млину), який розташований по АДРЕСА_1, він передав йому грошові кошти в сумі 319000 гривень, що підтверджується складеною ОСОБА_2 розпискою від 01.11.2012р. Грошові кошти передавалися ним відповідачу в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Після передачі грошей відповідач передав йому правові документи на млин, а також на земельну ділянку, на якій він розташований. Вони домовилися також, що нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу буде здійснено у нотаріуса за його рахунок, але станом на 01.11.2012р. грошей на оплату нотаріальних послуг у нього не було. Відповідач передав йому фактично у володіння та користування вказаний млин, яким він почав користуватись як власним майном. В подальшому відповідач став вимагати у нього ще 50000 гривень за млин. Він відмовив йому в цьому, оскільки це виходило за рамки їх домовленостей. Нещодавно йому стало відомо про те, що відповідач намагається продати вказаний млин іншій особі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_5 підтримали заявлені вимоги за обставинами викладеними в позові та просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, просить відмови в їх задоволенні з підстав, які зазначені в наданому суду письмовому запереченні проти позову.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 01 листопада 2012 року без достатніх правових підстав отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 319000 гривень за будівлю млину.

Цей факт підтверджується дослідженим в судовому засіданні оригіналом розписки від 1.11.2012р., який наданий позивачем, та висновком судової почеркознавчої експертизи № 300-14 від 25.02.2014р., згідно якої рукописний текст та підпис під текстом цієї розписки виконані самим відповідачем ОСОБА_2

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 про підтвердження факту передачі позивачем грошових коштів відповідачу, оскільки виходячи зі змісту статті 59 ЦПК України та з урахуванням положень частини першої статті 218 ЦК України, не може стверджуватися показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму.

Суд не приймає до уваги як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог посилання представника відповідача на те, що грошових коштів від ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 не отримував та будь-яких розписок для позивача не складав та йому не надавав, а також не приймає до уваги посилання на те, що вищезазначена розписка взагалі не може бути письмовим доказом та не підтверджує виникнення між сторонами будь-яких правовідносин та зобов'язань, тому що в ній не зазначено, що ОСОБА_2 отримав кошти саме від позивача, оскільки жодним належним та допустимим доказом ці обставини в судовому засіданні не доведені.

Відсутність в тексті розписки відомостей про отримання грошових коштів саме від позивача, не спростовує факту отримання відповідачем грошових коштів від ОСОБА_1, оскільки оригінал розписки суду був представлений саме позивачем.

Факт незаконного заволодіння (неправомірного отримання) позивачем ОСОБА_1 оригіналом розписки від 01.11.2012р. жодними фактичними даними на момент розгляду справи не підтверджений.

Суд дійшов висновку, що факт набуття ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 319000 гривень відбувся за відсутністю будь-яких правових підстав для цього.

Сама по собі передача ОСОБА_1 відповідачу грошових коштів в розмірі 319000 гривень у якості оплати вартості будівлі млину не утворила правової підстави для отримання цих коштів відповідачем, оскільки в наданих суду письмових запереченнях та в судовому засіданні представником відповідача взагалі заперечується факт укладення ані в письмовій, ані в усній формі договору купівлі- продажу сільськогосподарського комплексу з переробки пшениці (млину).

Більш того, ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державної реєстрації. З урахуванням положень ст. 203, ст. 210, ст. 215, ст. 216, ст. 219, ст. 657 ЦК України не дійсний правочин не може створювати юридично значущих наслідків.

Суд прийшов до переконання про те, що поведінка позивача щодо передачі грошових коштів відповідачу не утворювала правових підстав для набуття відповідачем цих коштів в зв'язку з відсутністю будь-яких договірних зобов'язань між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які б мали юридичне значення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про виникнення зобов'язання із набуття майна без достатньої правової підстави та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) грошові кошти в сумі 319000 (триста дев'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір в сумі 3190 (три тисячі сто дев'яносто) гривень на рахунок 31216206700250 (отримувач: УДКСУ у Приазовського району, 22030001, код за ЄДРПОУ 38042754, МФО 813015).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.О. Діоба