Постанова № 38024306, 18.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа № 5023/5310/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників:

стягувача - не з'явився,

боржника - Рябченка М.М. за довіреністю №2-73д від 17.12.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№541Х/3-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.14 за заявою ПАТ "Укргазвидобування" в ос. філії Бурове управління "Укрбургаз" про надання розстрочки виконання судового рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2011 року у справі № 5023/5310/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна компанія", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в ос. філії Бурове управління "Укрбургаз", м. Красноград, Харківська область

про стягнення 53550,94 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна компанія" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в ос. філії Бурове управління "Укрбургаз" заборгованості у розмірі 53550,94 грн., з яких: 48684,27 грн. - сума боргу; 1702,20 грн. - 3% річних, 3164,47 грн. - інфляційних нарахувань, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо здійснення своєчасних розрахунків за договором поставки № 386/010-09 від 17 липня 2009 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2011 року (з урахуванням ухвали від 19.09.2011 року про виправлення описки) у справі № 5023/5310/11 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління Дочірньої компанії "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" заборгованість у розмірі 53 550,94 грн., а саме: 48 684,27 грн. - основний борг, 1 702,20 грн. - 3% річних, 3 164,47 грн. - інфляційних нарахувань, 536,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2013 року за заявою Відділу Державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області замінено сторону виконавчого провадження Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" її правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз".

20.09.2011року на виконання вказаного рішення, господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ зі строком дії для пред'явлення до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) до 21 вересня 2012 р. та направлено на адресу стягувача - ТОВ "Дніпровська енерго-металургійна компанія".

22.01.2014 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про розстрочення виконання рішення суду від 06.09.2011 року у справі №5023/5310/11 строком на 36 місяців з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року рівними частинами по 1 487,53 грн. щомісяця.

Заява обґрунтована тим, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду з боку Публічного акціонерного товариства "Укргазвидабування" в особі філії Бурове управління "Укргаз" вкрай ускладнене важким матеріальним становищем останнього.

Також заявник зазначає, що на виконання Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" на підставі договору про закупівлю природного газу від 10.10.2012 року № УГВ6419/21-12 продає весь обсяг видобутого природного газу Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України", проте Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в порушення взятих на себе договірних зобов'язань щодо вчасної оплати за поставлений природний газ систематично порушує строки оплати, які визначені договором про закупівлю природного газу за державні кошти.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором від 10.10.2012 року № УГВ6419/21-12, заборгованість Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" за поставлений природний газ на даний час складає 2,7 млрд. грн.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду заявник посилається на те, що Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" зверталось з позовом до суду про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства "ДАТ"Чорноморнафтогаз" про стягнення заборгованості на загальну суму 25 274 040,91 грн. Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 року; 02.12.2013 року та 03.12.2013 року Публічному акціонерному товариству "ДАТ"Чорноморнафтогаз" надано розстрочку виконання рішень суду у справах № 910/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г строком на 36 місяців з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

З огляду на вищевикладене, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" не має грошових коштів для оплати заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № 37887240.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2014 року у справі № 5023/5310/11 (суддя Ємельянова О.О.) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2011 року у справі № 5023/5310/11 відмовлено.

ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" з зазначеною ухвалою не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити. Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2011 року у справі № 5023/5310/11 строком на 36 місяців з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. рівними частинами по 1487, 53 грн. щомісяця. Заявник апеляційної скарги оскаржувану ухвалу вважає необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Дніпровська Енерго-Металургійна компанія" у відзиві (від 12.03.2014р. вх.№2103) проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, зокрема стверджує, що всі дії боржника направлені на перешкоджання виконавчим діям з виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2011 року у справі № 5023/5310/11. У зв'язку з чим просить апеляційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

У призначене судове засідання 12.03.2014р. прибув уповноважений представник боржника та надав пояснення по справі.

Стягувач у судове засідання 12.03.2014р. свого представника не направив, про час та місце проведення судового засідання, у відповідності до норм чинного законодавства, був повідомлений належним чином.

Враховуючи належне повідомлення представників сторін про час та місце проведення судового засідання, те, що учасників судового процесу було попереджено, що у разі неявки представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, а також, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевих господарських судів, визначені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника стягувача, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

На підставі статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 (зі змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 Цивільного процесуального кодексу і ст. 121 Господарського процесуального кодексу, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд відповідно до вказаних вимог процесуального законодавства належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви боржника про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2011 року у справі № 5023/5310/11 та встановив, що боржник не надав жодного належного доказу на підтвердження свого скрутного матеріального становища, як то: жодних звітних документів (баланс, звіт про фінансові результати тощо), що дали б можливість суду перевірити майновий та фінансовий стан боржника.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду було прийнято 06.09.2011 року та на даний час не виконано. Наявність інфляційних процесів в економіці держави значно зменшує суму, яка підлягає стягненню, що стягується більше 2 років.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Даний спір виник з вини боржника та спірна сума заборгованості не погашалась боржником. Складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Такі переконливі докази щодо наявності виняткових обставин у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для надання розстрочки виконання рішення суду, не були надані боржником. Боржник не надав достатніх доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданого клопотання, у тому числі доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів для виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції також враховує негативні наслідки і для ТОВ "Дніпровська Енерго-Металургійна компанія" в його господарсько-фінансовій діяльності розстроченням виконання судового рішення, яке не виконувалось боржником на протязі тривалого часу, що відповідає вимогам ст. 121 ГПК України, якою передбачена можливість розстрочки виконання рішення лише у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тому, розглядаючи заяву про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведених вимог, оцінивши належним чином вказані обставини, визнав їх такими, що не можуть вважатися винятковими.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище. А оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 11.02.2014 р. у справі № 5023/5310/11 має бути залишена без змін

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" в ос. філії Бурове управління "Укрбургаз" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.2014 р. у справі № 5023/5310/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 17.03.2014 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.