Ухвала суду № 38024237, 02.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/33/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.04.2014 Справа № 908/1054/14

Суддя Топчій О.А., розглянувши заяву про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпаксервіс», селищна рада Таїровська, Овідівський район, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Металпром», м. Запоріжжя

про стягнення 487 622, 94 грн.

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпаксервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Металпром» про стягнення 487 622, 94 грн.

31.03.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 12.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №908/1054/14, присвоєно справі номер провадження 35/33/14 та призначено судове засідання на 15.04.2014р. о/об 12:30.

31.03.2014р. через канцелярію господарського суд Запорізької області позивач надав до суду письмову заяву, в порядку ст. ст. 66,67 ГПК України про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Торгівельно-промислова група «Металпром», посилаючись на те, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг, в зв’язку з відсутністю грошових коштів та наявності великих інших заборгованостей підприємства. Отже в зв’язку з недобросовісною поведінкою ТОВ «Торгівельно-промислова група «Металпром» є підстави вважати, що останній намагатиметься відчужити належне йому майно, або зняти кошти із свого рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову визначається, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивач, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, не надав жодних доказів наявності тих фактичних обставин, на які він посилається в своїй заяві та з якими пов’язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Торгівельно-промислова група «Металпром» в межах суми заявленого позову та судових витрат.

Суду не надано доказів про вжиття відповідачем будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги (дії, спрямовані на реалізацію нерухомого майна належне відповідачу, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо).

Виходячи з викладеного, суд вважає заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову необґрунтованою та документально не підтвердженою, зв’язку з чим заява позивача про невжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя О.А. Топчій