Вирок № 38024044, 22.01.2014, Алчевський міський суд Луганської області

22.01.2014

Справа № 406/9360/13-к

провадження № 1-кп/406/36/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

22 січня 2014 Алчевський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Карасьової Н.П.

при секретарі Павловій Ю.О.

за участю прокурора Кравцової В.Г.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Алчевську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Алчевська Луганської області, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2013р. приблизно о 21-00 обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на завдання середньої тяжкості тілесного ушкодження, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_1 під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_1, умисно вилив з каструлі гарячу воду на потерпілого, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: опіку окропом 1-2-3 А ступеню голови, шиї, тулубу, кінцівок до 30% поверхні тіла, які за висновком судово-медичної експертизи належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КЗ «Алчевська центральна міська лікарня» з 31.08 по 17.10.2013р.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він знайомий з потерпілим ОСОБА_1 з дитинства. 31.08.2013р. ввечері до нього в гості прийшли потерпілий зі своєю співмешканкою ОСОБА_3, з собою вони принесли пляшку спиртного та закуску. Вони почали розпивати спиртні напої в залі. Через деякий час ОСОБА_1 поставив воду на плиту, для того щоб зварити пельмені. Під час спілкування потерпілий прирівнював його до ОСОБА_3 і між ними виник конфлікт. Коли ОСОБА_1 пішов на кухню, він пішов за ним. На кухні в процесі сварки потерпілий став до нього наближатися і він подумав, що той хоче його вдарити. Він схватив з плити каструлю та вилив гарячу воду на голову потерпілому ОСОБА_1 Після чого потерпілий побіг до дверей і вибіг з квартири. Він щиро кається у вчиненому злочину та просить суворо не наказувати. Позов потерпілого визнає в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 1 894,62грн., моральної - 2 000,00грн., згоден відшкодувати йому витрати на юридичну допомогу в сумі 200,00грн. Він також визнає позов КЗ «Алчевська центральна міська лікарня» в сумі 6 116,82грн.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується іншими доказами, що були досліджені у судовому засіданні.

Так, потерпілий, ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 31.08.2013р. ввечері він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 прийшли в гості до обвинуваченого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1. По дорозі вони купили спиртні напої та пельмені. ОСОБА_2 запросив їх до залу, там вони всі почали вживати спиртні напої. Пізніше він поставив воду на плиту, щоб зварити пельмені. Через деякий час він пішов на кухню, щоб подивитись, чи зварились пельмені. Обвинувачений пішов за ним. Обвинувачений вилив йому на голову каструлю з окропом, але він не пам'ятає при яких обставинах. Вже на вулиці він відчув біль і подзвонив своєму синові, щоб той його забрав. Син допоміг йому дійти додому, де викликав швидку медичну допомогу. Його відвезли в лікарню. Він заявив позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який у судовому засіданні уточнив та просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду за лікування в лікарні в сумі 1 894,62грн., моральну - 2 000,00грн., витрати на юридичну допомогу - 200,00грн. Він вважає, що діями обвинуваченого йому були завдані моральні страждання, які виразились в тому, що він досі відчуває біль від опіків, коли робить різкі рухи руками та коли тіло стикається з одягом або постільною білизною. Крім того, він півтора місяця провів в лікарні, був позбавлений можливості вести звичайний для себе спосіб життя, його фізичний та психічний стан привів до виснаження нервової системи.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз на а.мат.кр.пр.21-22, 24-25 у потерпілого ОСОБА_1 в лікарні 31.08.2013р. діагностовано: опік окропом 1-2-3 А ступеню голови, шиї, тулубу, кінцівок до 30% поверхні тіла, опікова хвороба, алкогольне сп'яніння. Експертизою встановлено у потерпілого рубці задній поверхні грудної клітини більше зліва з розповсюдженням на шию та лівий суглоб плеча, передній поверхні тулубу більше зліва від рівня ключиці справа та рівня надключичної ямки зліва з розповсюдженням на живіт до рівня пупка, передньої поверхні лівого суглоба плеча, переднє-зовнішній поверхні правого плеча на всій довжині, паховій області справа, переднє-внутрішній поверхні правого стегна на всій довжині, переднє-внутрішній поверхні лівого стегна, поперековій області, правій сідниці, які є наслідком загоювання опіків. Вказані вище тілесні ушкодження спричинені в результаті місцевого впливу високої температури. На момент проведення експертизи вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Тілесні ушкодження могли утворитися в результаті виливання окропу на потерпілого ОСОБА_1

Згідно довідки КЗ «АЦМЛ» за час перебування потерпілого ОСОБА_1 на лікуванні в медичному закладі на його лікування було витрачено 6 116,82грн. державних коштів (а.мат.кр.пр.35). На вказану суму КЗ «АЦМЛ» в ході досудового розслідування був заявлений цивільний позов.

Оскільки справа розглядалась в порядку ч.3 ст.349 КПК України, то інші докази у судовому засіданні не досліджувались.

На підставі викладеного суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст.122 ч.1 КК України - умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто умисні тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд на підставі ст.65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які впливають на його покарання.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить: визнання вини, щире каяття.

Згідно ст.67 КК України, до обставин, що обтяжують покарання, суд відносить: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням усіх викладених вище доказів та обставин справи суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо із застосуванням до покарання вимог ст.ст.75, 76 КК України.

При цьому суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.мат.кр.пр.46), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.мат.кр.пр.48-49), за місцем проживання характеризується задовільно (а.мат.кр.пр.50).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за лікування в лікарні в сумі 1 894,62грн. та стягнення юридичних послуг - 200,00грн. підлягає задоволенню, оскільки витрати на лікування та отримання юридичної допомоги підтверджені довідкою лікарні (а.мат.кр.пр.35), копіями чеків (а.суд.сп.40-43), квитанцією про оплату юридичних послуг (а.суд.сп.37).

Суд вважає, що діями обвинуваченого потерпілому дійсно була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він досі відчуває біль від опіків, коли робить різкі рухи руками та коли тіло стикається з одягом або постільною білизною. Крім того, ОСОБА_1 півтора місяця провів в лікарні, був позбавлений можливості вести звичайний для себе спосіб життя, його фізичний та психічний стан привів до виснаження нервової системи. Потерпілий оцінює моральну шкоду в сумі 2 000,00грн. Суд вважає, що саме вказана сума буде відповідати вимогам розумності і справедливості, а тому позов про стягнення моральної шкоди також підлягає задоволенню.

Цивільний позов КЗ «АЦМЛ» про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 в лікувальному закладі підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.373, 374, 376, 349 ч.3 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.п.2, 3, 4 КК України засудженого від відбування покарання звільнити з випробувальним терміном на 1 (один) рік, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в інспекцію.

Позови потерпілого ОСОБА_1 та Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь:

- потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1 894,62грн., моральну - 2 000,00грн., витрати на юридичну допомогу - 200,00грн., а загалом 4 094,62грн. (чотири тисячі дев'яносто чотири грн. 62коп.);

- Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» (р/р №35411003003636, УДКСУ у м.Алчвеську, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 02006969) витрати за лікування потерпілого 6 116,82грн. (шість тисяч сто шістнадцять грн. 82коп.).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити прокурору, засудженому та потерпілому.

Суддя Карасьова Н.П.