Вирок № 38023781, 28.03.2014, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Унікальний № 261/6439/13-к

Провадження № 1-кп/261/45/14

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 28 березня 2014 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого - судді Владимирської І.М., при секретарі Шашковій Ю.С., за участю прокурорів Остапенко А.А., Плясова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050870001858 від 03.09.2013 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Донецьк, росіянки, громадянки України, що має середню освіту, не працюючої, вдови, не судимої в порядку ст.89 КК України, яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2013 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою свого мешкання у приміщенні літньої кухні будинку за адресою: АДРЕСА_1, діючи навмисно, в ході раптово виниклих неприязних стосунків, з метою спричинення тілесних ушкоджень та шкоди здоров'ю ОСОБА_2, тримаючи у правій руці кухонний ніж, у ході сварки завдала один удар вказаним ножем в ліву область груді останнього, чим умисно спричинила ОСОБА_2 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва у 5-му міжребер»ї по середньо-ключичної лінії, травматичний гемопневмоторакс зліва, які відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в момент спричинення.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнала повністю, в скоєному щиро кається, цивільний позов визнала в повному обсязі, від давання показань відмовилась.

Висновок суду про винність обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, обґрунтовується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 02 вересня 2013 року приблизно о 13 годині між ним та його співмешканкою ОСОБА_1 після сумісного вживання спиртних напоїв виник конфлікт на ґрунті ревнощів. ОСОБА_1 пішла до літньої кухні, щоб нарізати хліба, взяла в праву руку ніж, він також зайшов до приміщення кухні, щоб продовжити вияснювати стосунки, коли він підійшов, ОСОБА_1 повернувшись до нього з ножем у руці, поранила його у ліву частину груді, він відібрав у неї ножа, зібрався та пішов до брата, ніж викинув по дорозі, потім швидкою допомогою його доставили до лікарні, від госпіталізації він відмовився та покинув лікарню. Вважає, що ОСОБА_1 удару йому ножем не наносила, лише зачепила. Тяжкі тілесні ушкодження виникли внаслідок втручання лікарів. Просить ОСОБА_1 строго не карати.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_3 підтвердила висновки, викладені в судово-медичній експертизі та показала, що поранення, спричинене ОСОБА_2, проникаюче у плевральну порожнину має невеликий розмір, при ковзному ударі рана мала

б великий розмір та проникала в підкожно-жирову клітковину; рана спричинена з достатньою силою для пошкодження грудної стінки; при торокоцентезі лікарями був зроблений мінімальний розріз в другому міжребер»ї в 1 см.

Згідно висновку експерта №1159 судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва у 5-му міжребер»ї по середньо-ключичної лінії, травматичний гемопневмоторакс зліва, які виникли від однієї дії колюче-ріжучого предмета та відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя.

Зазначений висновок судово-медичної експертизи підтверджує пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 про обставини вчинення злочину, спосіб та механізм спричинення потерпілому тілесних пошкоджень, які остання давала в ході слідчого експерименту за її участю від 06.09.2013 року.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 06.09.2013 року за участю ОСОБА_1 остання на місці пояснила події, що відбулися 02 вересня 2013 року та показала механізм спричинення потерпілому тілесних пошкоджень.

Висновок суду про місце вчинення злочину об'єктивно підтверджується даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 01.09.2013 року, в якому зафіксована обстановка у будівлі за адресою АДРЕСА_1.

Згідно висновку імунологічної експертизи №3707 в змиві на фрагменті тканини, на футболці та спортивних брюках ОСОБА_1 знайдено кров людини, яка могла належати як потерпілому ОСОБА_2, так і ОСОБА_1

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_2 в частині нанесення йому тілесних ушкоджень саме ОСОБА_1, суд знаходить їх достовірними. Однак, суд ставиться критично та не приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_2 в частині того, що обвинувачена умисно удар йому не наносила та тяжкі поранення йому завдано лікарями, оскільки вони спростовуються наведеними вище в вироку доказами; данні ствердження на думку суду надані потерпілим з метою зменшення провини обвинуваченої.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч.1 ст.121КК України, як навмисне тяжке тілесне ушкодження, тобто- навмисне тілесне ушкодження, що є небезпечним для життя в момент спричинення.

При призначенні покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченою, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд приймає до уваги, що обвинувачена ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризуються задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої. Також суд враховує думку потерпілого, який просив строго обвинувачену не карати.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою в стані алкогольного сп»яніння.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує її ставлення до вчиненого, дані про її особу, і вважає за можливе її виправлення та перевиховання без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, за можливе призначити їй покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, та звільнити від відбування зазначеного покарання із встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Донецького клінічного територіального об'єднання до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 216 грн. 18 коп., суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В судовому засіданні встановлено вину обвинуваченої ОСОБА_1 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, у зв'язку із чим останній перебував 02.09.2013 року на лікуванні в Комунальній лікувально-профілактичній установі "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання", вартість якого згідно довідки від 23.10.2013 року №01/3533 становила 216 грн. 18 коп., що є підставою для стягнення зазначених коштів.

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Донецького клінічного територіального об'єднання до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 216 грн. 18 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначити їй покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі бюджетної організації - Комунальної лікувально-профілактичної установи «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об»єднання» (розрахунковий рахунок 35429002002128 ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016 код ОКПО 25672019) в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн.18 коп.

Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області: три кухонні ножа, змиви речовини бурого кольору, особисті речі ОСОБА_1: жіночу футболку голубого кольору, спортивні штани чорного кольору; особисті речі ОСОБА_2: спортивну куртку, безрукавку чорного кольору, спортивні штани - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М.Владимирська