Вирок № 38023262, 31.03.2014, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/1811/13-к

Провадження № 1-кп/486/5/2014

31 березня 2014 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого -судді Франчук О. Д.

при секретарі - Філіпповій Ю.І.

з участю прокурора - Свінтковської В.В.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження (зареєстроване в єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013160120000293 від 25.04.2013 року) по обвинувальному акту щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієво, Донецької області, українця, громадянина України, маючому вищу освіту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Костянтинівка, Арбузинського району Миколаївської області, українця, громадянина України, маючого середню - спеціальну освіту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у кримінальному провадженні за ч.3 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства обвинувачується ОСОБА_2, ОСОБА_3 в скоєнні ними кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.135 КК України.

Як вбачається з обвинувального акту 25 серпня 2012 року в межах м. Южноукраїнська Миколаївської області, а саме на території Южноукраїнського міського пляжу в денний час відпочивала група людей, які святкували день народження гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7

В цей же день близько 19.00 год. вечора один із відпочиваючих зазначеної групи осіб, а саме гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, маючи хворобу серця та попередньо вживши алкогольні напої, що призвело до його алкогольного сп'яніння середнього ступеню, з власної ініціативи запливши за лінію встановлених обмежувальних знаків (буйків) через територію акваторії міського пляжу, поплив на протилежне узбережжя ріки "Південний Буг", ширина якої в тому числі складає більше 100 метрів. Помітивши це та усвідомлюючи хворобливий стан ОСОБА_6, гр. ОСОБА_7, який відпочивав разом із ним в одній компанії поплив за ним, наздоганяючи з метою недопущення нещасного випадку. В цей же момент донька ОСОБА_6 гр. ОСОБА_1. разом із своєю знайомою ОСОБА_8 звернулись до працівників рятувальної станції управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, а саме матроса рятувальника ОСОБА_2, з проханням негайно забрати з використанням спеціального човна ОСОБА_6 з акваторії річки, неодноразово доступно наголошували їм, що з ним може статись лихо, так як він з урахуванням слабкого здоров'я і внаслідок вживання алкоголю не в змозі самостійно переплисти річку. Дані прохання ОСОБА_2 проігнорував та пішовши всередину приміщення рятувальної станції, звідки декілька разів повідомив у гучномовець, щоб ОСОБА_6 повернувся на берег. Проте останній на цей час вже був за серединою річки та не допливши до протилежного берегу, зупинився не випірнаючи з води та залишився в ній в такому положенні. В цей час до ОСОБА_6 підплив гр. ОСОБА_7, який помітив, що той у непритомному стані і почав махати рукою та кликати на допомогу, після чого зафіксувавши ОСОБА_6 у положенні на спині, та тримаючи його, продовжував кричати, щоб до нього прибули матроси - рятувальники рятувальної станції. Тільки після цього працівники рятувальної станції сівши до спеціального рятувального човна з електродвигуном, завели його, підплили до ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та помістивши останнього на човен доправили його на територію Южноукраїнського міського пляжу у непритомному стані. Там працівники рятувальної станції із зусиллями інших осіб почали надавати першу медичну допомогу. Коли через декілька хвилин приїхала бригада швидкої медичної допомоги, викликана паралельно, після надання ними невідкладних медичних заходів, які не принесли результату ОСОБА_6 був поміщений до автомобіля швидкої медичної допомоги та транспортований до СМСЧ-2 м. Южноукраїнська, проте реанімаційні заходи не дали ніякого результату та було констатовано смерть ОСОБА_6.

Такі дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.135 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як під час досудовго слідства так і при розгляді справи в суді вину у вчинення інкримінованого їм злочину не визнали.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 25 серпня 2012 року вона разом із своєю сім'єю, батьками, друзями та знайомими святкували її день народження у кафе "Водолій", яке розташоване неподалік від Южноукраїнського міського пляжу. При цьому її батько ОСОБА_6. вживши за святковим столом невелику кількість спиртних напоїв, разом зі своїми онуками та дочкою ОСОБА_9 періодчино ходив на міський пляж купатися в річці.

Приблизно о 18.00 год. діти повернулися з пляжу самі та повідомли про те, що її батько поплив на протилежну сторону річки. Знаючи про те, що батько вживав спиртні напої та враховуючи те, що в нього хворе серце, вона разом з ОСОБА_8 звернулися до рятівників, щоб вони зупинили ОСОБА_6

Наздоганяти останнього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовилися, а лише запропонували звернутися до батька за допомогою гучномовця. ОСОБА_7 кинувся вплав, щоб наздогнати батька, але це йому вдалося, коли він був майже біля протилежного берега, коли той вже був у непритомному стані. Та лише тоді, коли ОСОБА_7 тримаючи непритомного ОСОБА_6, почав кликати на допомогу, рятівники на рятувальному човні попливли до них.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що дізнавшись від своїх дітей, що ОСОБА_6 поплив на протилежне узбережжя ріки "Південний Буг", його дочка ОСОБА_1 разом з його дружиною ОСОБА_8, звернулися до обвинувачених, які на той час несли чергування на рятувальній станції, з проханням негайно прийняти міри щодо повернення ОСОБА_6 з акваторії річки, наголошуючи на тому, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, має хворе серце, тому з ним може статися лихо. Але ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися використати рятувальний човен, щоб наздогнати та прийняти міри щодо надання негайної допомоги, а лише декілька раз за допомогою гучномовця запропонували ОСОБА_6 повернутися на берег. В цей час, коли останній вже перебував за декілька метрів від проблемного берега зупинився і більше не рухався, саме тоді до нього підплив ОСОБА_7 та зафіксувавши ОСОБА_6 почав махати руками і кликати на допомогу, після чого працівники рятувальної служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спеціальному рятувальному човні попливли на допомогу ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Так, допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_11 суду показав, що 25.08.2012 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_12, іншими гостями в кафе "Водолій", яке розташовано поблизу Южноукраїнського міського пляжу, святкували день народження своєї знайомої ОСОБА_1 При цьому був присутній і батько останньої ОСОБА_6, який вживав за святковим столом спиртні напої разом з іншими гостями. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 разом зі своїми онуками періодично ходив купатися у річці Південний Буг, на березі якої і розташовано міський пляж. Близько 19.00 год. діти прибігли до кафе та повідомили про те, що дідусь поплив на протилежний берег річки. Так як ОСОБА_6 мав хворобу серця та попередньо вживав спиртні напої, його дочка ОСОБА_1 почала хвилюватися, чи зможе її батько в такому стані допливти до іншого берега річки, тому було прийнято рішення щодо вжиття негайних заходів, направлених на повернення ОСОБА_6 на узбережжя річки. З метою недопущення нещасного випадку, ОСОБА_7, який також відпочивав разом з іншими гостями швидко поплив, щоб наздогнати останнього, який вже вплав перетнув половину ширини річки.

Аналогічні покази надали суду і свідок ОСОБА_11, при цьому наголосила на тому, що не звертаючи уваги на те, що потерпіла просила рятівників прийняти міри щодо повернення її батька, останні прийняли міри до нього тільки тоді, коли ОСОБА_7 почав подавати рукою сигнали про необхідність надання допомоги.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що побачивши, як ОСОБА_6 вже заплив за буйки, плив до протилежного узбережжя річки, він швидко поплив за ним, намагаючись наздогнати, щоб не допустити нещасного випадку, який міг статися по тій причині, що ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння та мав хворе серце. Але ОСОБА_6 не допливши декілька метрів до протилежного берегу, раптово зупинився та не випірнаючи із води, залишився на ній. Коли ОСОБА_7 підплив до останнього, то зрозумів, що той знаходиться у непритомному стані, почав махати рукою та кликати на допомогу, а потім зафіксувавши ОСОБА_6 у положенні на спині та тримаючи його, продовжував подавати сигнали, щоб до нього прибули матроси - рятувальники, для надання необхідної допомоги для спасіння ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_13 суду підтвердила, що ОСОБА_1 благала рятувальників здійснити всі необхідні заходи щодо повернення батька потерпілої на берег, на що останні на її думку належним чином та своєчасно не відреагували.

Відповідно до наказу (а.с.128), ОСОБА_2 з 04.05.2011 року було прийнято на посаду матроса - рятувальника рятувальної станції управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнської міської ради та присвоєно 2 тарифний розряд відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів.

ОСОБА_3 02.09.2011 року було прийнято на посаду старшого матроса- рятувальника рятувальної станції управління з надзвичайних ситуацій, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнскьої міської ради, що підтверджується наказом (а.с.127).

Відповідно до Положення про рятувальну станцію на міському пляжі управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнскьої міської ради рятувальну станцію утворено з метою попередження нещасних випадків, своєчасного рятування людей та надання їм першої медичної допомоги на території і акваторії міського пляжу, під час купання та відпочинку.(а.с.130-131).

З досліджених в судовому засіданні функціональних обов'язків матроса - рятувальника рятувальної станції на міському пляжі, затверджених начальником управління з питань НС МР та ВПО Южноукраїнської міської ради від 01.03.2011 року, за п.2.1 матрос-рятувальник надає допомогу потерпілим на воді в межах визначеної акваторії протягом усього року та потерпілим на льоду, в період льодоставу; п.2.3 припиняє спроби запливу громадян за лінію обмежувальних знаків; надає першу медичну допомогу потерпілому, організовує екстрений виклик швидкої медичної допомоги; проводить з відпочиваючими на пляжі (по радіо або через мегафон) профілактичну роботу з попередження нещасних випадків на воді, льоду та інше (а.с.132-133).

Аналогічні функціональні обов'язки старшого матроса - рятувальника (а.с.134-135).

З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, а саме акту судово - медичного дослідження обстеження трупа №330 від 05.09.2012, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок механічної асфіксії при утопленні, що підтверджується позитивною пробою Свешникова, плямами Рассказова-Лукомського-Палтауфа, стійкою мілкопузирчастою піною в просвіті трахеї та головних бронхів. При судово - токсилогічному дослідженні крові від трупа етиловий спирт виявлений в концентрації 2,16%, що у живих осіб дорівнює алкогольному сп'янінню середнього ступеня (а.с.161-162).

З висновку експерта № 96 від 22.05.2013 року слідує, що причиною смерті ОСОБА_6 є асфіксія, яка розвинулась внаслідок закриття дихальних шляхів водою при утопленні (а.с.165-167).

З досліджених в судовому засіданні вахтового журналу рятувальної станції Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (а.с.35-38) вбачається, що з 08.00 25.08.2012 року до 08.00 26.08.2012 року після отримання інструктажу чергування на рятувальній станції міського пляжу м. Южноукраїнська несли ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 р. "Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя" при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріплений у ч.1 т.62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а згідно з ч.3 зазначеної статті усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Статтею 129 Коституції до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, забезпечення доведеності вини та підтримання в суді державного обвинувачення, яке згідно із ст.121 Коституції покладається на прокурора.

Статтею 135 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбережнення через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

З частини 3 ст. 135 КК України вбачається, що діяння, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що людина, яка має можливість надати допомогу іншій людині і тим самим врятувати її від смерті або настання інших тяжких наслідків, не робить цього, що свідчить про низькі моральні якості цієї особи. Небезпека такої бездіяльності підвищується, якщо особа сама поставила іншу особу в небезпечний для життя стан, або причетна до події, через яку особа опинилася у такому стані.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у бездіяльності.

Суб'єктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі. "Завідомість", про яку йдеться у диспозиції статті, означає, що винний усвідомлює, що інша особа перебуває у небезпечному для життя стані, а він зобов'язаний і має можливість надати їй допомогу, але відмовляє в цьому. Якщо особа не усвідомлює, що інша особа опинилася у небезпечному для життя стані, то відповідальність не настає. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку і зобов'язана піклуватися про особу, що перебуває в небезпечному стані або особа, яка своїми діями поставила потерпілого в небезпечне для життя становище.

Важливе значення в таких випадках має встановлення форми вини щодо тяжких наслідків. При цьому слід розрізняти: 1) ненадання допомоги особі, яка сама опинилася в небезпечному для життя становищі (бездіяльність - невтручання); 2) залишення в небезпеці особою, яка своїми діями поставила іншу особу в небезпечний для життя стан (наїзд на пішохіда автомобілем і залишення його в небезпечному стані). В першому випадку при бездіяльності - невтручанні суб'єктивна сторона щодо наслідків може виявлятися як у необережності, так і в умислі. При умислі винний може бажати або свідомо допускати настання смерті чи інших тяжких наслідків з мотивів помсти, ревнощів тощо. В іншій ситуації, коли винний своїми діями поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і не надав йому допомоги, його вина щодо смерті та інших тяжких наслідків може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). Якщо ж буде доведено умисел (прямий або непрямий) щодо тяжких наслідків, то відповідальність повинна наставати за умисне вбивство або умисне тяжке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Питання про відповідальність за ст.135 КК виникає, коли одна особа умисно спричиняє іншій особі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, і залишає її в небезпечному стані, внаслідок чого настала смерть потерпілого. У такій ситуації особа повинна відповідати за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.

Дослідивши докази по справі, представлені стороною обвинувачення та докази здобуті безпосередньо під час судового слідства, вислухавши покази потерпілої та свідків, суд приходить до висновку про те, що пред'явлене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення не знайшло свого підтвердження.

Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні склад злочину передбачений ч.3 ст.135 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

З таких обставин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають виправданню в пред'явленому їм обвинуваченню за ч.3 ст.135 КК України.

А тому на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст.135 КК України виправдати за відсутністю в їх діях кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію в Миколаївський апеляційний суд через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Суддя Южноукраїнського міського суду О. Д. Франчук