Ухвала суду № 38022699, 27.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року Справа № 1000/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

представника відповідача Пензова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Міндоходів, Державної митної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чопської митниці Міндоходів, Державної митної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 року позовну заяву залишено буз розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Позивач оскаржив дану ухвалу та в апеляційній скарзі ставить питання про її скасування з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що строк звернення до суду не пропустив. Крім того, стягнення заробітної плати не обмежується будь-якими строками.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Чопської митниці Міндоходів, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Позивач просить стягнути з відповідачів заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2012 року по 27.05.2013 року у зв'язку з тривалим невиконанням відповідачами рішення суду про негайне поновлення позивача на роботі.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України місячного строку звернення з позовами у справах про проходження публічної служби.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 1-13/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не узгоджуються з положеннями матеріального права і підстави для залишення без розгляду позовної заяви були відсутні.

З огляду на вищевказане, ухвала Закарпатського окружного суду від 29.11.2013 року прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі № 807/3848/13-а скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 01.04.2014