Рішення № 3802246, 26.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/69

26.03.09

За позовом ТОВ „Євро Лізинг”;

До ТОВ „Фарма Старт”;

Про стягнення 219 359,51 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Красна Г.С., представник, довіреність №10 від 11.02.2009 р.;

Від відповідача: не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2009 р. порушено провадження у справі №18/69, справа призначена слуханням на 03.03.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням з 03.03.2009 р. до 26.03.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 03.03.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 212 062,32 грн. заборгованості, 6 743,15 грн. пені, 554,04 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 193,60 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Фарма Старт”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов’язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.2007 р. між сторонами укладений договір №154 фінансового лізингу, за умовами якого позивач передає відповідачеві в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб відповідно до замовлення на нього.

Також між сторонами були укладені додаткові угоди до договору: №№1, 2, 3, 4 від 17.03.2008 р., від 30.05.2008 р., від 14.07.2008 р. та від 03.07.2008 р.

На виконання умов договору позивачем на підставі замовлень на транспортний засіб були надані відповідачеві транспортні засоби в кількості 39 одиниць.

Факт передачі вищезазначених транспортних засобів відповідачу підтверджується актами приймання-передачі транспортних засобів, які додані до матеріалів справи.

Між сторонами 30.10.2008 р. підписані плани лізингу, які є невід”ємними частинами договору лізингу. У зазначених планах лізингу встановлені строки погашення відповідачем лізингових платежів.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, лізингові платежі не здійснював. На момент подання позовної заяви до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем складала 212 062,32 грн. Після подачі позову до господарського суду міста відповідачем на користь позивача сума основного боргу була погашена у повному обсязі, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягає припиненню провадженням на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 5.1. договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу та інших додатках.

Пунктом 5.5. договору лізингу передбачено, що лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження транспортного засобу або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 6 743,15 грн., передбачена п. 16.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані три проценти річних з простроченої суми у розмірі 554,04 грн.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарма Старт” (інд. 03124, м. Київ, бул. І.Лепсе, 8, код ЄДРПОУ 30117001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (інд. 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 32774741) 6 743 (шість тисяч сімсот сорок три) грн. 15 коп. пені, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 04 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 193 (дві тисячі сто дев’яносто три) грн. 60 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко