Ухвала суду № 38021708, 02.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року м. Київ К/800/27114/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 року

у справі № 2а-260/12/1470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «АРІ» (далі - позивач, ТОВ «НВЦ «АРІ»)

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «НВЦ «АРІ» звернулось у січні 2012 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2012 року: № 0000200700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 50,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 25,00 гривень; № 0000210700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 367,00 гривень та за штрафними санкціями у розмірі 184,00 гривні.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 року постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року скасована та прийнята нова постанова, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва від 05.01.2012 року: № 0000200700 в частині зменшення ТОВ «НВЦ «АРІ» суми бюджетного відшкодування на 50,00 гривень; № 0000210700 в частині збільшення ТОВ «НВЦ «АРІ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 367,00 гривень. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «НВЦ «АРІ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2011 року за № 1259/07-000/13850697, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 та 200.6 ст. 200, п. п. 201.4, 201.6, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 50,00 гривень та заниженню суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за жовтень 2011 року на 367,00 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.01.2012 року: № 0000200700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 50,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 25,00 гривень, № 0000210700, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 367,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 184,00 гривні.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «НВЦ «АРІ», суд першої інстанції послався на п. 201.6 ст. 201 ПК України, яким передбачено право платника податків уточнювати податкові зобов'язання у разі виявлення податковою інспекцією розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, без застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування на платника податків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податковим органом проведено перевірку, результати якої оформлені актом від 16.12.2011 року за № 1259/07-000/13850697, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стало підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 05.01.2012 року.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що виявлені при перевірці порушення позивач не оспорює, що підтверджується надісланим на адресу відповідача уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

За таких даних, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності нарахування податковим органом ТОВ «НВЦ «АРІ» штрафних санкцій, з урахуванням п. 123.1 ст. 123 ПК України у загальному розмірі 209,00 гривень, оскільки позивачем було допущено порушення норм податкового кодексу в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Разом з цим, оскільки ТОВ «НВЦ «АРІ» до прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень уточнено податкові зобов'язання, тобто фактично виконано вимоги податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 50,00 гривень та визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 367,00 гривень, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що визначення відповідачем вказаних зобов'язань оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями є не обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 05.01.2012 року № 0000200700 та № 0000210700 є правомірними виключно в частині застосування до позивача штрафних санкцій.

Крім того, на думку колегії суддів касаційної інстанції судом апеляційної інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на п. 201.6 ст. 201 ПК України в частині відсутності підстав для застосування штрафних санкцій у разі своєчасного уточнення платником податків податкового зобов'язання, з яким погодився суд першої інстанції, з огляду на наступне.

Порушення позивачем вимог ПК України встановлено ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва саме в ході проведення перевірки, за результатами якої складено відповідний акт.

Дії податкової інспекції в разі виявлення порушень за результатами перевірки чітко визначені ст. 123 ПК України, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є обов'язковим наслідком порушення платником податків податкового законодавства.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову про часткове задоволення вимог позивача.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 року у справі № 2а-260/12/1470 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно З оригіналом згідно

Помічник судді Паніотова В.Г.