Ухвала суду № 38021685, 05.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2014 р. м. Київ К-23012/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Кошіля В.В., Лосєва А.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Російсько-Української паливної компанії «Рута і К»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2010 року

у справі № 2-а-13396/08/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Російсько-Української паливної компанії «Рута і К»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

про визнання нечинним рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Російсько-Української паливна компанія «Рута і К» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі - відповідач) визнання нечинним рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу від 21 жовтня 2008 року № 53500/10/24-101-308.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинним рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу від 21 жовтня 2008 року № 53500/10/24-101-308.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2010 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В касаційній скарзі ТОВ Російсько-Українська ПК «Рута і К», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2010 року і залишити в силі Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Ренійському районі була проведена виїзна позапланова перевірка Ренійської філії ТОВ «Одеснафтопродукт - Рута» Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» (ТОВ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01 січня 2004 року по 30 червня 2005 року та жовтень 2005 року, результати якої оформлені актом №35/23-17-26210864 від 31 січня 2007 року (арк. справи 27-42), на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 08 лютого 2007 року № 0000652301/0 на суму 22925,00 грн. (по податку на прибуток) та №0000662301/0 на суму 118806,00 грн. (по податку на додану вартість) (арк. справи 45-46). Зазначені податкові повідомлення-рішенян оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а оспорювані податкові-повідомлення-рішення - без змін.

Згідно даних облікових карток ТОВ Російсько-Української ПК «Рута і К» (арк. справи 61-69) у товариства обліковується недоїмка по податку на додану вартість на суму 118583,79 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств 618,31 грн., яка виникла в результаті прийняття позивачем рішення № 2456/29 від 27 червня 2008 року про правонаступництво прав та обов'язків Ренійської філії ТОВ «Одеснафтопродукт - Рута» Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» (ТОВ).

На адресу ТОВ Російсько-Української ПК «Рута і К» були направлені перша №1/2796 від 02 липня 2008 року та друга № 2/3454 від 04 серпня 2008 року податкові вимоги, якими податковим органом було повідомлено позивача про те, що сума податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 119189,96 грн. та 119202,1 грн. відповідно.

В свою чергу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними вказаних вище податкових вимог, за результатом розгляду якого постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року у справі № 2а-11783/08/1750, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року, у задоволенні позову ТОВ Російсько-Української ПК «Рута і К» було відмовлено (арк. справ 103-104).

21 жовтня 2008 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла щодо ТОВ Російсько-Української ПК «Рута і К» рішення № 53500/10/24-101-308 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 9), яке було підписане заступником начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Лепетюком Олександром Васильовичем.

Згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1238 від 16 жовтня 2008 року «Про розподіл обов'язків по керівництву роботою структурних підрозділів ДПІ у Приморському районі м. Одеси» начальником інспекції - Тізул Валентиною Володимирівною на заступника начальника державної податкової інспекції - Лепетюка Олександра Васильовича були покладені такі обов'язки: управління реєстрації та обліку платників податків; управління погашення прострочених податкових зобов'язань; адміністративно-господарське управління; відділ апеляцій (арк. справи 50-51).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що згідно положень абзацу 4 підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку може підписуватись лише начальником інспекції, тоді як відповідач не може змінювати визначений Законом порядок своїм внутрішнім наказом, з урахуванням того, що податковий орган не надав суду доказів того, що на момент підписання оскаржуваного рішення Лепетюк О.В. виконував обов'язки начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суд першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки сума податкового боргу товариства є узгодженою шляхом адміністративного та судового оскарження і не сплачена в установлені законодавством строки, то дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку є правомірними.

Однак, погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень абзацу 4 підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Головою Державної податкової адміністрації України за поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1238 від 16 жовтня 2008 року на Лепетюка О.В. не було покладено обов'язків щодо підписання рішень про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку, а також зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів того, що на момент підписання оскаржуваного рішення Лепетюк О.В. виконував обов'язки начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ Російсько-Української ПК «Рута і К» підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2010 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2010 року скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ В.В. Кошіль

______ А.М. Лосєв