Ухвала суду № 38021683, 26.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К/9991/15438/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року

у справі № 2а-2590/10/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Елемент Шість»

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Елемент Шість» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві (далі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000522305/0 від 27 травня 2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0000522305/0 від 27 травня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Елемент Шість» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Елемент Шість», посилаючись на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Полтаві провела позапланову виїзну перевірку ВАТ «Елемент Шість» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період 01 лютого 2010 року по 28 лютого 2010 року, за результатами якої був складений акт від 20 травня 2010 року № 4892/23-6/00222373.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ВАТ «Елемент Шість» завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 67073,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що товариство неправомірно включило до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року залишки від'ємного значення попередніх податкових періодів.

27 травня 2010 року ДПІ у м. Полтаві на підставі вказаного акту перевірки та згідно підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000522305/0 про зменшення ВАТ «Елемент Шість» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість березень 2010 року на 67073,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, у зв'язку з чим попереднім податковим періодом для березня 2010 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період» слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Нормами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, за змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану за березень 2010 року на 67073,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Полтаві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна