Ухвала суду № 38021079, 27.03.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц-796\1084 Головуючий у 1 інстанції -Камбулов Д.Г.

2014 рік Доповідач - Шахова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д .

при секретарі Охневській Т.В .

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року

в справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з зазначеним позовом та вказувало, що 3 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк»,правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № ML-012\099\2008 та додаткові договори до нього, за яким банк надав відповідачці кредит в сумі 125 000 дол. США. 3 квітня 2008 року між банком та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на виконання договору кредиту, укладені самостійно з кожним договори поруки. Оскільки відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором кредиту належно не виконувала, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 179 913,65 дол. США, які позивач просив стягнути на його користь, обґрунтовуючи своє право вимоги тим, що 5 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло вимоги за кредитним договором № ML-012\099\2008 від 3 квітня 2008 року.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові .

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, зокрема, що у позивача відсутнє право вимоги за заявленим позовом, оскільки ним не надано доказів відступлення йому права вимоги, сплати вартості кредитного портфелю, копії рахунку, копії Акту приймання-передачі кредитного портфелю. Відсутність зазначених доказів свідчить про те, що укладений договір відступлення права вимоги не породжує правових наслідків.

В судове засідання суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 не з'явився.

Про місце та час розгляду справи, відповідно до ст.ст.74.76 ЦПК України, повідомлений належно, причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК неявка сторін,або інших осіб, які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в заявлених межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників, у відповідності до ч.1 ст. 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, на підставі п.2, ч. 2 ст. 543 ЦК України.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 3 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ "ОТП Банк",а процесуальним правонаступником якого, в свою чергу, є позивач ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений кредитний договір № МL-012/099/2008. Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п. 1. частини № 1 кредитного договору (ас. 8-16).

За умовами кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в розмірі 125 000,00 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99 % річних та РПЖ (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка РПЖ може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому кредитним договором.

Кредитні кошти надавались у розмірі 125 000,00 доларів США на підставі кредитної заявки позичальника від 03 квітня 2008 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку. 05 травня 2009 року між відповідачем ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено додатковий договір до кредитного договору, яким було внесено зміни та доповнення до кредитного договору, яким було змінено розмір процентної ставки та з 05 травня 2009 року до 04 листопада 2009 року встановлювалася фіксована процентна ставка в розмірі 7,00 % річних. Відповідно з 05 листопада 2009 року використовувалася плаваюча процентна ставка в розмірі 6,81 % відсотків річних та РШК та надано на підставі кредитної заявки від 05 травня 2009 року транш у розмірі 9529,95 доларів США.

24, січня 2011 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ "ОТП Банк" було укладено додатковий договір до кредитного договору, яким сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору, яким було змінено розмір процентної ставки з 24 січня 2011 року до повного виконання боргових зобов'язань року встановлювалася фіксована процентна ставка в розмірі 12,49 % річних.

Відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, передбачені кредитним договором.

В зв'язку з тим, що відповідачем ОСОБА_2 не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі п. 1.9. частини № 2 кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. А саме, позичальнику 05 березня 2013 року було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, однак вимога залишилась без задоволення.

Позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує зобов'язання викладені в п.п. 1.1., 1.5.1., 1.5.1.1. частини № 2 кредитного договору.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 4.1.1. частини № 2 кредитного договору. Станом на 22 липня 2013 року у ОСОБА_3 за кредитним договором № МL-012/099/2008 від 03 квітня 2008 року утворилася заборгованість перед банком в сумі 179 913,65 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 1 438 049,80 гривень на дату проведення розрахунку заборгованості, пені за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань 5 015 464,19 гривень з яких: залишок заборгованості за кредитом у сумі 126 891,00 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 014 239,76 гривень на дату проведення розрахунку заборгованості; сума несплачених відсотків за користування кредитом - 53 022,65 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 423 810,04 гривень на дату проведення розрахунку заборгованості; пені за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань у розмірі 5 015 464,19 гривень.

В забезпечення виконання зобов'язань 3 квітня 2008 р., між ЗАТ "ОТП Банк" окремо з ОСОБА_3 та окремо з ОСОБА_1 укладені договори поруки, відповідно, № 8К- 012/099/2008 та № 8К- 012/099/2008/1 згідно яких поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняли на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_2 його зобов'язань перед ЗАТ "ОТП Банк" за кредитним договором, в повному обсязі.

Згідно ст. 1.2. договору поруки передбачено, що поручителі і кредитор ОСОБА_2 відповідають як солідарні боржники, і позивач може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника так і до поручителя чи до обох одночасно.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № МL-012/099/2008. від 03.04.2008 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_2

Таким чином, до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором № МL-012/099/2008 від 03.04.2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконуються, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_1 є поручителями перед позивачем щодо виконання зобов'язань за договором відповідачем ОСОБА_2,а тому їх відповідальність разом з відповідачем ОСОБА_2 є солідарною та відповідають перед кредитором як солідарні боржники разом з боржником ОСОБА_2 кожний окремо.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норми, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача права вимоги за договором відступлення прав вимоги, оскільки в матеріалах справи міститься Додатковий договір № 1 до Договору поруки від 24 січня 2011 року, укладені з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 та досудові вимоги № 272 від 05.03.2013 року та № 1296 від 19.07.2013 року, які були направлені ОСОБА_1 у відповідності до порядку визначеному п. 6.3. частини № 2 Кредитного договору та в яких зазначено про те, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» придбав право вимоги за Кредитним договором згідно Договору купівлі-продажу кредитного портфелю.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність зроблених в рішенні висновків фактичним обставинам справи є безпідставними на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Оболонський районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді