Рішення № 3802102, 14.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/68

14.04.09

за позовом Виробничо –комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка”

про стягнення 8964,00 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання: Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробничо–комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс” (далі за текстом – позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка” (далі за текстом –відповідач) про стягнення збитків в розмірі 8 964,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається невиконання відповідачем умов дистриб’юторського договору №12/9 від 20.12.2007 року щодо якості поставленого товару, що призвело до настання збитків позивача на суму 8 964,00 грн. При цьому позивач зазначає, що зазначені збитки спричинені сплатою штрафу нарахованого Сумським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів постановою про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 24.03.2009 року.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 24.03.2009 року продовжено строк вирішення спору на один місяць.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2009 року розгляд справи відкладено на 14.04.2009 року.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, позивач та відповідач в судове засідання не з’явились, причини неявки в судове засідання відповідача невідомі, позивач подав заяву про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 14.04.2009 року прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ :

20.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено дистриб’юторський договір №12/9, згідно умов якого відповідач поставляє, а позивач отримує, приймає та здійснює пряму дистрибуцію поставлених продовольчих товарів.

Відповідно до п.7.1 укладеного договору, якість товару має відповідати чинним в Україні державним стандартам та затвердженим у встановленому порядку технічним умовам, а також підтверджуватись документами, передбаченими чинним законодавством.

27.05.2008 року ТОВ «ТД «Наталка»поставив ВКП ТОВ «Торгсервіс» продовольчі товари, в тому числі молоко незбиране згущене з цукром ДСТУ 4274:2003 (380 гр) в кількості 5400 банок на суму 17928,00 грн. (з ПДВ). Поставка товару підтверджується видатковою накладною №553 від 27.05.2008 року (копія додана до матеріалів справи).

На виконання умов п.5.1.3 договору щодо забезпечення ТОВ ТД «Наталка»(відповідачем) дистриб’ютора (позивача) документами, передбаченими чинним законодавством (зокрема, сертифікатами якості), відповідач разом з товаром надав:

- сертифікат відповідності серія ДЗ №462026, зареєстровано в реєстрі за №UA1.020.X008830-07 (копія додана до матеріалів справи)

- якісне посвідчення №81 від 27.05.2008 року (копія додана до матеріалів справи).

29.05.2008 року органами Сумського обласного управління у справах захисту прав споживачів було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів позивачем. За результатами перевірки складено акт №000602 від 29.05.2008 року в якому зазначено, що виявлене молоко незбиране згущене з цукром, виробництва ВАТ «Ічнянський молоко-консервний комбінат»не відповідає вимогам ДСТУ 4274 2003. Копія акту додається до матеріалів справи.

Відповідно до акту перевірки №000602 від 29.05.2008 було проведено лабораторні дослідження та складено протокол випробувань №589 від 03.06.2008 року, за висновком якого у зразках продукції «молоко незбиране згущене з цукром»виявлена наявність немолочних жирів. Копія протоколу додається до матеріалів справи.

За результатами перевірки з урахуванням протоколу випробувань до ВКП ТОВ «Торгсервіс»відповідно до ст.23 Закону України «про захист прав споживачів»було застосовано штрафні санкції у розмірі 50% вартості товару, прийнятого на реалізацію, тобто у сумі 8 964,00 грн.

Позивачем було сплачено штрафні санкції, що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення №2564 від 18.06.2008 року.

Відповідно до п.6.1 договору №12/9 за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно –правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України. При цьому сторона, яка порушила умови договору, відшкодовує у повному обсязі стороні, яка постраждала, збитки, що підтверджені документально (п.6.2 договору).

Як зазначено у п.8.1 договору №12/9, у випадку виявлення дистриб’ютором неякісних товарів, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні, на протязі встановленого виробником та вказаного в сертифікаті якості терміну придатності товарів, дистриб’ютор (позивач) має право заявити фірмі (відповідачу) претензію (рекламацію), яка задовольняється при відсутності вини дистриб’ютора.

З метою врегулювання спорів в досудовому порядку позивач направив відповідачу претензію №460 від 30.10.2008 року з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 8964,00 грн.

Станом на день розгляду справи відповідачем збитки відшкодовані не були.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт поставки відповідачем позивачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на видатковій накладній та печаткою підприємства.

Згідно з ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно зі ст. 674. Цивільного кодексу України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що разом з товаром відповідач надав сертифікат відповідності серія ДЗ №462026, зареєстровано в реєстрі за №UA1.020.X008830-07 та якісне посвідчення №81 від 27.05.2008 року (копія додана до матеріалів справи). Проте поставлений товар не відповідав вимогам, встановленим ДСТУ 4274:2003, що підтверджується протоколом випробувань №589 від 03.06.2008 року.

Згідно з ст. 679 Цивільного кодексу України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Статтею 678 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як зазначено у п.8.1 договору №12/9, у випадку виявлення дистриб’ютором неякісних товарів, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні, на протязі встановленого виробником та вказаного в сертифікаті якості терміну придатності товарів, дистриб’ютор (позивач) має право заявити фірмі (відповідачу) претензію (рекламацію), яка задовольняється при відсутності вини дистриб’ютора.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №460 від 30.10.2008 року з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 8964,00 грн. Строк розгляду претензії було встановлено у відповідності зі ст.7 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, відповідач зобов’язаний був розглянути претензію та задовольнити вимоги позивача в місячний строк з дня отримання претензії.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 8 964,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Наталка»(02660, м. Київ, вул. Колекторна, 40А, код 35315770, з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Виробничо –комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс»” (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, код 30033501, р/р № 260068185 СОД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»м. Суми, МФО 337483) основний борг в розмірі в сумі 8 964,00 грн. (вісім тисяч дев’ятсот шістдесят чотири гривні), витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 (сто дві гривні) грн. та 118 (сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О.С. Копитова