Постанова № 38020847, 18.03.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/293/14

18 березня 2014 року 14год. 25хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оніщук В.П.,

відповідача: представник Кондратенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ:

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління капітального будівництва ВК РМР) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі по тексту - ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області) про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, за наслідками яких складено акт від 21.05.2012 №66 та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС) форми "Ш" від 01.06.2012 №0001551543, яким Управління капітального будівництва ВК РМР на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб визначеного п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України) та на підставі ст.126 ПК України за затримку на 274 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 460471,51грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - у сумі 92094,32грн., за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено перевірку та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення з порушенням вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що податковим органом при проведенні перевірки не дотримано вимог п.79.2 ст.79 ПК України щодо прийняття наказу на проведення перевірки та вручення його посадовим особам позивача. Вказав, що у 2009-2010 роках всупереч Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за №377/89/76 (далі - Інструкція №22), податковий орган самостійно змінив призначення платежів, що визначалися позивачем в платіжних дорученнях в результаті чого, штучно у травні-жовтні 2011 року виникала заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, як наслідок було безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату. Зазначив, що самостійна зміна податковим органом призначень платежів призвела до викривлення показників задекларованих та сплачених сум орендної плати у обліковій картці платника податку за 2009-2011 роки. Просив суд визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки та скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Відповідачем - ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, як правонаступником ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС, адміністративний позов не визнано повністю з підстав викладених в письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення, тотожні письмовим запереченням, а зокрема, вказала, що Управлінням капітального будівництва ВК РМР невчасно сплачувалися узгоджені суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у травні-жовтні 2011 року, в результаті чого до платника податків на підставі п.126.1 ст.126 ПК України було застосовано штрафні (фінансові) санкції у 2012 році. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Управлінням капітального будівництва ВК РМР, за наслідками якої складено акт від 21.05.2012 №66 (далі - акт перевірки).

Згідно з актом перевірки, податковим органом проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України.

Відповідно до ст.62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 ПК України визначено види перевірок, які мають право проводити органи державної податкової служби, а саме: камеральні, документальні, фактичні.

У свою чергу, документальні перевірки можуть бути плановими або позаплановими, а також виїзними або невиїзними.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст.79 ПК України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Представником відповідача, на запитання суду, було надано пояснення про проведення податковим органом саме документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, однак рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом не приймалося та не надсилалося (не вручалося) посадовим особам позивача. Копія такого наказу на проведення перевірки Управління капітального будівництва ВК РМР на вимогу суду до матеріалів справи відповідачем не долучено.

Згідно з п.81.3 ст.81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Управління капітального будівництва ВК РМР не було обізнане, що стосовно нього за наявності відповідних обставин у певний час та у певному місці здійснюватиметься документальна невиїзна позапланова перевірка; податковим органом не приймалося будь-яке рішення, що оформлене наказом керівника податкового органу, про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Управління капітального будівництва ВК РМР; копія наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки не була вручена (надіслана) посадовим особам позивача; відповідачем не було надіслано (вручено) посадовим особам позивача письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а тому є всі підстави стверджувати, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень і діяв поза межами правового поля.

Посилання представника відповідача на те, що наявність формальних порушень з боку посадових осіб податкового органу не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення податкового законодавства, оцінюються судом критично, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Тобто, для органів державної влади та їх службових осіб діє спеціально-дозвільний принцип конституційного права, який, поширюючи свій нормативний вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, адже вони зобов'язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено конституційно-правовими нормами, законами України і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції, є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.

Отже, дії ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 21.05.2012 №66, є протиправними як такі, що вчинені поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Згідно ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (із змінами та доповненнями) (далі - КАС України), належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Належністю доказу є об'єктивна можливість цього доказу підтверджувати обставину, факт, що має значення для вирішення справи та стосується її предмету. Допустимістю доказу є його можливість містити у собі доказову інформацію, тобто його зовнішнє вираження, форма.

Судом встановлено, що форма акта перевірки не затверджена жодним наказом Державної податкової служби України, а самостійно розроблена відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відтак, зафіксована у акті перевірки від 21.05.2012 №66 інформація не може бути взята до уваги судом в силу вимог ч.3 ст.70 КАС України, оскільки така інформація одержана з порушенням закону.

Судом також встановлено, що, приймаючи податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 01.06.2012 №0001551543, яким Управління капітального будівництва ВК РМР на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п.287.3 ст.287 ПК України, на підставі ст.126 ПК України за затримку на 274 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 460471,51грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - у сумі 92094,32грн., за платежем орендна плата з юридичних осіб, ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС врахувала несвоєчасність сплати Управлінням капітального будівництва ВК РМР узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень-жовтень 2011 року.

У акті перевірки від 21.05.2012 №66 ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС зафіксовано, що Управлінням капітального будівництва ВК РМР в порушення п.287.3 ст.287 ПК України затримано сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого у звітній податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік від 27.01.2011 №2537; звітній податковій декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) від 19.04.2011 №9002188861; звітній податковій декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17.05.2011 №9003246653; звітній податковій декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17.06.2011 №9003911537; звітній податковій декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 15.11.2011 №9010999559, а саме: на 267 днів по строку сплати 30.06.2011, фактично погашено 23.03.2012 на суму 6043,32грн.; на 274 дні по строку сплати 30.06.2011, фактично погашено 30.03.2012 на суму 6000,00грн.; на 268 днів по строку сплати 30.07.2011, фактично погашено 23.04.2012 на суму 3075,68грн.; на 269 днів по строку сплати 30.07.2011, фактично погашено 24.04.2012 на суму 93369,12грн.; на 238 днів по строку сплати 30.08.2011, фактично погашено 24.04.2012 на суму 84311,02грн.; на 207 днів по строку сплати 30.09.2011, фактично погашено 24.04.2012 на суму 84311,02грн.; на 177 днів по строку сплати 30.10.2011, фактично погашено 24.04.2012 на суму 84311,02грн.; на 146 днів по строку сплати 30.11.2011, фактично погашено 24.04.2012 на суму 26713,51грн.; на 148 днів по строку сплати 30.11.2011, фактично погашено 26.04.2012 на суму 16734,56грн.; на 149 днів по строку сплати 30.11.2011, фактично погашено 27.04.2012 на суму 6100,00грн.; на 169 днів по строку сплати 30.11.2011, фактично погашено 2012р. на суму 49502,26грн.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПК України).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п.288.7 ст.288 ПК України).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 ПК України).

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.2 ст.285 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що відповідно до поданих податкових декларацій за 2011 рік Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у наступних розмірах.

Відповідно до поданої 27.01.2011 основної звітної декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 79115,94грн., за червень - у розмірі 79115,94 грн., за липень - у розмірі 79115,94грн., за серпень - у розмірі 79115,94грн., за вересень - у розмірі 79115,94грн., за жовтень - у розмірі 79115,94 грн.).

Відповідно до поданої 18.04.2011 уточнюючої декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 77783,91грн., за червень - у розмірі 77783,91грн., за липень - у розмірі 77783,91грн., за серпень - у розмірі 77783,91грн., за вересень - у розмірі 77783,91грн., за жовтень - у розмірі 77783,91грн. Нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за травень-жовтень у розмірі 1332,03грн.. Розмір завищення (переплата) податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності минулих податкових періодів становить за травень-жовтень 0,00грн.

Відповідно до поданої 19.04.2011 звітної декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 1598,43грн., за червень - у розмірі 1598,43грн., за липень - у розмірі 1598,43грн., за серпень - у розмірі 1598,43грн., за вересень - у розмірі 1598,43грн., за жовтень - у розмірі 1598,43грн.

Відповідно до поданої 17.05.2011 звітної декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 213,23грн., за червень - у розмірі 213,23грн., за липень - у розмірі 213,23грн., за серпень - у розмірі 213,23грн., за вересень - у розмірі 213,23грн., за жовтень - у розмірі 213,23грн.

Відповідно до поданої 17.06.2011 звітної декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 154,37грн., за червень - у розмірі 2695,37грн., за липень - у розмірі 3383,42грн., за серпень - у розмірі 3383,42грн., за вересень - у розмірі 3383,42грн., за жовтень - у розмірі 3383,42грн.

Відповідно до поданої 17.06.2011 уточнюючої декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 74330,36грн., за червень - у розмірі 73905,76грн., за липень - у розмірі 73905,76грн., за серпень - у розмірі 73905,76грн., за вересень - у розмірі 73905,76грн., за жовтень - у розмірі 73905,76грн. Нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за травень 3453,55грн., за червень 3878,15грн., за липень 3878,02грн., за серпень-жовтень 3878,15грн. Розмір завищення (переплата) податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності минулих податкових періодів становить за травень-жовтень 0,00грн.

Відповідно до поданої 03.10.2011 уточнюючої декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 70408,51грн., за червень - у розмірі 69983,91грн., за липень - у розмірі 69983,91грн., за серпень - у розмірі 67606,99грн., за вересень - у розмірі 64720,73грн., за жовтень - у розмірі 64720,73грн. Нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за серпень 2376,92грн., за вересень 5263,18грн., за жовтень 5263,18грн. Розмір завищення (переплата) податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності минулих податкових періодів становить за серпень 2376,92грн.

Відповідно до поданої 15.11.2011 звітної декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень-вересень у розмірі 0,00грн., жовтень - у розмірі 20164,90грн.

Відповідно до поданої 14.12.2011 уточнюючої декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 70408,51грн., за червень - у розмірі 69983,91грн., за липень - у розмірі 69983,91грн., за серпень - у розмірі 67606,99грн., за вересень - у розмірі 64720,73грн., за жовтень - у розмірі 64720,73грн. Нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за серпень-жовтень 0,00грн. Розмір завищення (переплата) податкового зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності минулих податкових періодів становить за серпень-жовтень 0,00грн.

Відповідно до поданої 21.12.2011 уточнюючої декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 67603,69грн., за червень - у розмірі 67179,09грн., за липень - у розмірі 67179,09грн., за серпень - у розмірі 64802,17грн., за вересень - у розмірі 61915,91грн., за жовтень - у розмірі 61915,91грн. Нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за серпень-жовтень 2804,82грн. Розмір завищення (переплата) податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності минулих податкових періодів становить за серпень-жовтень 2804,82грн.

Відповідно до поданої 24.04.2012 уточнюючої декларації Управлінням капітального будівництва ВК РМР задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень у розмірі 48940,70грн., за червень - у розмірі 48516,10грн., за липень - у розмірі 48516,10грн., за серпень - у розмірі 46139,18грн., за вересень - у розмірі 43252,92грн., за жовтень - у розмірі 43252,92грн. Нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за серпень-жовтень 18662,99грн. Розмір завищення (переплата) податкового зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності минулих податкових періодів становить за серпень-жовтень 18662,99грн.

Управлінням капітального будівництва ВК РМР сплачено орендну плату за земельні ділянки за травень 2011 року у розмірі 50000,00грн. відповідно до платіжних доручень від 29.06.2011 №13 на суму 40000,00грн., від 30.06.2011 №422 на суму 10000,00грн. Сплачено за червень 2011 року - у розмірі 57907,95грн. відповідно до платіжних доручень від 14.07.2011 №17 на суму 31407,95грн., від 20.07.2011 №491 на суму 12500,00грн., від 28.07.2011 №503 на суму 14000,00грн. Сплачено за липень 2011 року - у розмірі 45000,00грн. відповідно до платіжних доручень від 23.08.2011№558 на суму 20000,00грн., від 29.08.2011№567 на суму 10000,00грн., від 30.08.2011 №571 на суму 10000,00грн., від 30.08.2011 №575 на суму 5000,00грн. Сплачено за серпень 2011 року - у розмірі 38000,00грн. відповідно до платіжних доручень від 26.09.2011 №628 на суму 10000,00грн., від 27.09.2011 №630 на суму 20000,00грн., від 30.09.2011 №646 на суму 3300,00грн., від 30.09.2011 №644 на суму 4700,00грн. Сплачено за вересень 2011 року - у розмірі 40000,00грн. відповідно до платіжних доручень від 26.10.2011 №703 на суму 15000,00грн., від 27.10.2011 №709 на суму 18000,00грн., від 31.10.2011 №713 на суму 7000,00грн. Сплачено за жовтень 2011 року - у розмірі 67000,00грн. відповідно до платіжних доручень від 18.11.2011 №767 на суму 13000,00грн., від 24.11.2011 №772 на суму 21000,00грн., від 29.11.2011 №783 на суму 21500,00грн., від 30.11.2011 №792 на суму 11500,00грн.

Судом встановлено, що сплачені кошти за орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень-жовтень 2011 року податковим органом спрямовано в погашення податкового боргу, що існував у 2009-2010роках.

Однак, суд не може погодитися з доводами податкового органу про правомірність таких дій, враховуючи наступне.

На момент сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009-2010 роки був чинним Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2181-ІІІ).

Пунктом 7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як передбачено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 №679-XIV (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №679-XIV), національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Відтак, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону №2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутній такий, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону №2181-ІІІ, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень відсутнє таке, як недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ.

Отже, чинним (на час сплати Управлінням капітального будівництва ВК РМР узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009-2010 роки) законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом №2181-ІІІ заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Аналогічно вказані норми права було застосовано Верховним Судом України у постанові від 20.06.2011 у справі №21-80а11.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, розглядаючи вказану справу по суті, суд враховує рішення Верховного Суду України від 20.06.2011 у справі №21-80а11 та вирішує спір з урахуванням зазначеної правової позиції.

Також, згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).

Обставини недотримання податковим органом законодавства щодо зміни призначення платежів без згоди платника податків у 2009-2010 роках підтверджується: постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 в адміністративній справі №2а/1770/1910/2011 за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2012; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 в адміністративній справі №2а/1770/3173/2011 за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 в адміністративній справі №2а/1770/3663/2011 за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 в адміністративній справі №2а/1770/3665/2011 за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 в адміністративній справі №2а/1770/4691/2011 за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 в адміністративній справі №2а/1770/854/2012 за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 в адміністративній справі №2а/1770/4606/2012 за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.02.2013 в адміністративній справі №817/49/13-а за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 в адміністративній справі №817/169/13-а за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 в адміністративній справі №817/1049/13-а за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 в адміністративній справі №817/1088/13-а за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 в адміністративній справі №817/2411/13-а за позовом Управління капітального будівництва ВК РМР до ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014.

Даними судовими рішеннями встановлено, що спрямування податковим органом поточних платежів позивача на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення в попередніх звітних податкових періодах, до набрання чинності ПК України, призвело до викривлення показників задекларованих та сплачених сум у обліковій картці платника податку та, як наслідок, до неправильного визначення суми недоїмки станом на 01.01.2011.

Також, судом встановлено, а представником відповідача не заперечувалося, що всупереч приписам пп.66.1.5 п.66.1 ст.66 ПК України податковий орган не вніс змін до облікових даних платника податків на підставі рішень суду, що набрали законної сили.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.12.2006, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

У зв'язку з неналежним обліком задекларованих та сплачених сум платником податку ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, суд не приймає доводів відповідача про здійснення зарахування поточних податкових зобов'язань за травень-жовтень 2011 року в рахунок погашення податкового боргу у 2009-2010 роки, оскільки відповідачем неправильно реалізовано повноваження, що передбачені п.87.9 ст.87 ПК України.

Відповідно до ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області не доведено правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, в той час, як Управлінням капітального будівництва ВК РМР спростовано належними та допустимими доказами безпідставність висновків податкового органу, що зроблені в акті перевірки.

Таким чином, застосуванню штрафних (фінансових) санкцій до Управління капітального будівництва ВК РМР передували дії відповідача щодо самовільної зміни призначення платежів та зарахування грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів у 2009-2010 роках всупереч волі платника податку. Такі дії податкового органу суперечать приписам Закону №2181-ІІІ та Інструкції №22. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС форми "Ш" від 01.06.2012 №0001551543, яким Управління капітального будівництва ВК РМР на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб визначеного п.287.3 ст.287 ПК України та на підставі ст.126 ПК України за затримку на 274 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 460471,51грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - у сумі 92094,32грн., за платежем орендна плата з юридичних осіб є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 21.05.2012 №66.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Ш" від 01.06.2012 №0001551543 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 92094,32грн.

Присудити на користь позивача Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у сумі 560,28грн. (п'ятсот шістдесят гривень двадцять вісім копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.