Ухвала суду № 38020551, 02.04.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0604/4-с-6/12 Головуючий у 1-й інст. Корицька В.О.

Категорія 41 Доповідач Матюшенко І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Борисюка Р.М., Широкової Л.В.

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 16 січня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції Карпюка Сергія Васильовича,

в с т а н о в и л а :

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні її скарги на неправомірні, на її думку, дії державного виконавця Карпюка С.В. при виконанні рішення суду про вселення. Апелянт зазначає, що 14.01.2011 року фактичного вселення її та сина до спірного будинку не відбулося, складений державним виконавцем акт не відповідає дійсності, у суб'єкта оскарження не було підстав виносити постанову про закінчення виконавчого провадження.

Учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з'явилися, заяв про відкладення розгляду справи не подали, а тому суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності за наявними у справі доказами.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що на виконанні у державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції Карпюка С.В. перебувало заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.12.2008 року про вселення ОСОБА_2 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4 до будинку АДРЕСА_1 (а.с. 49, 123, 139, 160 т.1).

Відповідно до положень ч. ч. 2, 3, 5 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення суду про вселення. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, вірно визначився з характером спірних правовідносин, дав правильну оцінку представленим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність скарги, враховуючи, що дії суб'єкта оскарження відповідали вимогам вищевказаних положень матеріального закону.

Так, сторони виконавчого провадження були попереджені про виконання рішення суду 14.01.2011 року, зі змісту складеного державним виконавцем Карпюком С.В. акту від вказаної дати рішення суду було виконане (а.с.10, т. 2), судовим виконавцем 14.01.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.153, т. 1). На підтвердження факту реального виконання рішення суду про вселення ОСОБА_2 суд першої інстанції обґрунтовано послався на покази свідка ОСОБА_5 та на зміст актів: про вселення від 14.01.2011 року (у якому відсутні будь-які зауваження чи застереження зі сторони стягувача); про обстеження умов проживання від 13.01.2014 року (а.с.19-а, т. 2, про проживання у спірному будинку малолітнього сина сторін ОСОБА_5). Доказів, які б спростовували наведене, ОСОБА_2 не надано та не зазначено.

А відтак, доводи апелянта про невідповідність висновку суду про реальне виконання державним виконавцем рішення суду від 08.12.2008 року визнаються безпідставними.

За таких обставин, коли ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Із апелянта ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 121.80 грн., сплату якого було відстрочено при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 16 січня 2014 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп. судового збору на користь держави (р/р 31217206780002, код платежу - 22030001, одержувач - управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області, ЄДРПОУ - 38035726, банк одержувача - ГУДКУ у Житомирській області, код ЄДРПО - 02891440, МФО - 811039).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді