Постанова № 38020429, 27.02.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1198/14-а

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 року Галицький районий суд м.Львова в складі:

головуючої-судді Стрельбицького В.В.,

при секретарі Тарапацькому Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання до дій

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати одноразової допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в належному розмірі та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь допомогу на оздоровлення за 2013 рік з урахуванням уже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2 групи, у зв'язку з чим має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідачем у 2013 році виплата такої допомоги проведена в розмірі, який є значно меншим, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої така встановлена в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності та письмові заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів належним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення особам, які є учасниками ліквідації наслідків на ЧАЕС , органами соціального захисту населення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судом, позивач є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2-ї групи, що стверджується відповідним посвідченням /а.с.4/, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено нарахування та виплату одноразової допомоги позивачу в 2013 році у розмірі 120 грн., що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено розміри компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю, в абсолютних сумах.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Як встановлено судом, Кабінетом Міністрів України у 2013 році на час розгляду даної адміністративної справи, не було прийнято жодного рішення на застосування норм і положень ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не підлягає застосуванню у 2013 році під час визначення розміру виплат, передбачених статтею 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки така постанова не видавалась Кабінетом Міністрів України на основі і на виконання закону про Державний бюджет України на 2013 рік.

Тобто, застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у 2013 році при визначенні розміру виплат, передбачених статтею 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправним, так як інша постанова не видавалася Кабінетом Міністрів України на основі і на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

Враховуючи вищенаведене, з метою поновлення порушеного права позивача слід визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачена ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.

Також, хоча розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одночасно і був врегульований по-різному і різними нормативними актами, проте за загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто в даному випадку норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з положенням ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7-12, 17, 18, 86, 70-72, 87, 94, 99, 100, 128 КАС України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у встановленому ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмірі за 2013 рік.

Зобов'язати Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням уже виплаченої суми.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови

Суддя: Стрельбицький В.В.