Рішення № 38020171, 19.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р.Справа № 5023/5504/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Ольшанченко В.І.

судді: Лаврова Л.С. , Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" (с. Затишшя, Харківська обл.) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (Донецька обл., м. Маріуполь) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Приватне підприємство "СУСП "Конард-Сукмонт" (м. Луганськ) про стягнення 257085,34 грн., за участю :

представників позивача - начальника претензійно-позовного відділу юр. управління Яковенко О.Г. (довіреність від 09.01.14 р.), зав. лабораторією металографії та механічних випробувань управління 237 Соколової С.А. (довіреність від 04.02.14 р.), пров. інженера-технолога лабораторії металографії та механічних випробувань управління 237 Коваль Л.В. (довіреність від 04.02.14 р.), зав. сектором Третяк О.В. (довіреність від 12.02.14 р.),

представника відповідача - Сватовського В.І. (довіреність від 04.04.13 р.), Захарова В.В. (довіреність від 08.01.14 р.), Литвиненка В.М. (довіреність від 08.01.14 р.),

представника 3-ї особи (ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча") - не з'явився,

представника 3-ї особи (ПП "СУСП "Конард-Сукмонт") - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство завод "Електроважмаш" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Українська феросплавна компанія" (надалі - відповідач) на свою користь штрафні санкції за поставку неякісної продукції в розмірі 188461,08 грн., штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо поставки товару в розмірі 38624,26 грн. та 30000,00 грн. страхового відшкодування за порушення зобов'язань. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №238/16-22-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 10.02.2012 р., невідповідністю механічних властивостей поставленого товару за вказаним договором №238/16-22-Т від 10.02.2012 р. вимогам ДСТУ 19281-89 та настанням страхового випадку, передбаченого п. 2.1.1 договору добровільного страхування фінансових ризиків №ФР12-019/004ХФ від 04.07.2012 р., вигодонабувачем за яким є позивач.

17.12.2012 р. відповідач надав до господарського суду Харківської області зустрічний позов від 14.12.2012 р. (т.1 а.с.76-81), в якому просить відмовити в повному обсязі в задоволенні первісного позову Державного підприємства "Електроважмаш" та задовольнити зустрічний позов і стягнути з Державного підприємства завод "Електроважмаш" на користь ТОВ "Українська феросплавна компанія" 7503,47 грн., в тому числі суму пені в розмірі 6252,95 грн. та суму 3% річних в розмірі 1250,59 грн., який був прийнятий до розгляду ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. (т.1 а.с.130-132).

24.12.2012 р. відповідач надав відзив на позовну заяву (т.1 а.с.107-112), в якому заперечує проти позову та просить повністю відмовити позивачу у його задоволенні.

18.03.2013 р. ухвалою господарського суду Харківської області (т.2 а.с.54-56), зокрема, було задоволено клопотання відповідача за первісним позовом про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.2013 р. для розгляду даної справи було призначено судову колегію (т.2 а.с.131-132).

02.04.2013 р. розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області №394 для розгляду цієї справи призначена колегія суддів у складі: головуючого судді Сальнікової Г.І., суддів Ковальчук Л.І., Шарко Л.В. та розпорядженням №512 від 31.05.2013 р. склад колегії суддів був змінений, у зв'язку із відпусткою судді Шарко Л.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2013 р. (т.3 а.с.40-42) була прийнята заява ТОВ "Українська феросплавна компанія" про відмову від зустрічного позову, провадження за зустрічним позовом у справі припинено та розгляд справи був відкладений на 20 червня 2013 р. о 11:00 год.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області №632 від 19.06.2013 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, а також витягу заступника начальника відділу документального забезпечення та контролю, канцелярії від 19.06.2013 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №5023/5504/12 призначено для розгляду судді Ольшанченку В.І., у зв'язку із відпусткою судді Сальнікової Г.І.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області №638 від 20.06.2013 р. склад колегії суддів у справі №5023/5504/12 був змінений, та призначена колегія суддів у складі: головуючого судді Ольшанченка В.І., суддів Лаврової Л.С., Жигалкіна І.П., у зв'язку із відпусткою судді Ковальчук Л.В.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.

08.07.2013 р. позивач надав клопотання про залучення Приватного підприємства "СУСП "Конард-Сукмонт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.3 а.с.59-60), яке було задоволено судом.

10.07.2013 р. третя особа (ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча") надала письмові пояснення по справі, в яких не висловила правової позиції по суті спору (т.3 а.с.66-68).

11.07.2013 р. позивач надав уточнену позовну заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за поставку неякісної продукції в розмірі 188461,08 грн., штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді пені в розмірі 0,1% за кожен день прострочення в сумі 17335,30 грн. та штрафу в розмірі 7% від вартості не поставленої в строк продукції в сумі 21288,96 грн., 30000,00 грн. страхового відшкодування за порушення зобов'язань, судовий збір в сумі 5141,71 грн. та витрати на проведення експертизи (т.3 а.с.83-89), яка була прийнята судом у наданій редакції як уточнення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2013 р. (т.3 а.с.104-109) було призначено по справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз, в зв'язку з чим зупинено провадження у справі.

Незалежним інститутом судових експертиз проведено судову експертизу, висновок якої №8040 від 21.11.2013 р. надійшов до господарського суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2014 р. було поновлено провадження по справі №5023/5504/12 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2014 р. о 11:30 год.

Крім того, даною ухвалою суду були задоволені заява відповідача від 09.01.2014 р. в частині виклику в судове засідання експерта ОСОБА_8, клопотання відповідача від 09.01.2014 р. і клопотання відповідача від 13.01.2014 р. про виклик експертів для надання ними мотивованих висновків щодо поставлених питань, а також викликані в судове засідання судовий експерт ОСОБА_8, науковий співробітник ІЕЗ ім. Е.О.Патона НАН України, і судовий експерт Миронова М.М. для надання мотивованого висновку щодо поставлених експертам питань, викладених в цій ухвалі суду, у письмовій формі.

Судовий експерт ОСОБА_8, науковий співробітник ІЕЗ ім. Е.О. Патона НАН України, і судовий експерт Миронова М.М. відповіли на запитання представника відповідача та надали письмові відповіді на питання ухвали господарського суду Харківської області від 23.01.2014 р.

Відповідач надав заперечення на результати судової експертизи, в яких заперечує проти використання висновку №8040 від 21.11.2013 р. в частині проведення механічних досліджень, а саме відповідей на питання №№2, 4, 6, 7, наданих експертом ОСОБА_8, в якості доказу та вказує, що в частині механічних досліджень по параметрам „предел текучести" і „относительное удлинение" необхідно керуватися при вирішенні справи висновком №63В від 27.02.2013 р. В іншій частині висновку заперечень не має.

Позивач надав додаткові пояснення по справі, в яких вказав, що з врахуванням необхідної обрізки листів з мінімальною шириною 1413 мм не вбачається можливим з урахуванням необхідності розрізання листа на дві частини по ширині послідуючого торцювання з обрізкою кромок для отримання необхідної прямокутної форми заготовок для виробництва вузла „Обод ротора" розміром 700х2100 мм. Також, у цих поясненнях, позивач просить врахувати їх при розгляді справи.

Позивач надав клопотання про покладення на відповідача витрат позивача, пов'язаних з проведенням товарознавчої експертизи в сумі 39000,00 грн. та участі експертів у судовому засіданні по справі в сумі 2600,00 грн.

Вислухавши думку представника відповідача з заявленого клопотання, суд вважає за можливе вирішити його при винесенні рішення.

12.02.2014 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 15-00 год. 19.02.2014 р.

Після перерви розпорядженням заступника голови суду №247 від 19.02.2014 р. у зв'язку з хворобою судді Жигалкіна І.П. було призначено по справі колегію суддів у складі: головуючого судді Ольшанченко В.І., суддів Лаврової Л.С., Хотенець П.В.

Відповідач надав письмові заперечення на уточнену позовну заяву, в яких просить відмовити у позові у повному обсязі.

Позивач надав клопотання про покладення на відповідача витрат позивача, пов'язаних з проведенням 2-го етапу товарознавчої експертизи по справі, в сумі 4100 грн.

Вислухавши думку представника відповідача з заявленого клопотання, суд вважає за можливе вирішити його при винесенні рішення.

Також, позивач надав додаткові пояснення до клопотання про стягнення судових витрат.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча треті особи були належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи.

Третя особа (ПП "СУСП "Конард-Сукмонт") не надала письмові пояснення по суті спорі та витребувані судом документи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10.02.2012 р. сторонами був укладений договір №238/16-22-Т про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - договір), за яким учасник (відповідач) зобов'язувався у 2012 - 2013 роках поставити замовнику (позивачу) товари, зазначені в специфікаціях №1 та №2, що є додатками до договору, а замовник (позивач) - прийняти і оплатити такі товари.

Сторонами договору підписано специфікацію №1 на поставку сталі листової Ст.390-10ХСНД-2 лист Б-ПВ-О-4х700x2100 (ГОСТ 19281-89, ГОСТ 19903-74) загальною кількістю 421 т. на загальну суму 6138180,00 грн. та специфікацію №2 на поставку сталі листової 325-10Г2С1-3 лист ПН-О 60х2000х6000 (ГОСТ 19281-89, ГОСТ 19903-74) загальною кількістю 120 т. на загальну суму 1584000,00 грн.

Згідно п. 1.1 договору замовлення на поставку кожної окремої партії товарів повинно бути оформлено замовником в формі листа або заявки, що містить в собі найменування, номенклатуру, асортимент та кількість товарів.

Відповідно до п. 5.1. зазначеного договору строк поставки товару - 45 календарних днів з моменту отримання учасником (відповідачем) від замовника (позивача) замовлення на поставку кожної конкретної партії товару.

Згідно п. 2.3 договору учасник зобов'язаний направити замовнику документи, які засвідчують якість та комплектність товару (сертифікат, паспорт якості, висновок ДСГЕ, карту даних небезпечного фактору, копію дозволу на перевезення). За відсутності таких оригіналів, учасник направляє замовнику нотаріально засвідчені або завірені заводом-виробником копії документів.

Відповідно до п. 7.1 даного договору приймання товарів з якості здійснюється згідно Інструкції Держарбітражу СРСР №П-7 від 25.04.1966 р. „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з якості".

Пунктом 7.2 договору сторони встановили, що товаром неналежної якості (невідповідним, дефектним, забракованим) вважається, такий товар:

- в якому хоча б один із параметрів не відповідає вимогам нормативної документації;

- який поступив без супровідних документів, що засвідчують якість, комплектність;

- на який нормативна документація з замовником не узгоджена, прострочена або скасована на момент поставки товару;

- результатом застосування якого, в цілях, встановлених цим договором, є брак кінцевого товару, заготівля, в результаті прихованого дефекту, який не можна визначити методами контролю, якому вказані в ДСТУ, ТУ.

Позивач стверджує, що 13.07.2012 р. передав відповідачу лист №238-16/1062 від 13.07.2012 р., яким замовлено поставку товару, а саме: сталі листової наступного сортаменту 325-10Г2С1-3 ПН-О лист 60х2000х6000 (ГОСТ 19281-89, ГОСТ 19903-74) в кількості 23,040 тон у строк до 22.08.2012 р. Однак докази відправки або вручення його суду не надав.

В зв'язку з не поставкою відповідачем товару у строк, вказаний у заявці, позивач надіслав відповідачу претензію №248-955 від 11.09.2012 р. з вимогою терміново виконати свої зобов'язання за поставки товару, вказаного у листі-замовленні №238-16/1062 від 13.07.2012 р., та сплатити пеню в сумі 4257,80 грн. До претензії позивач додав копію листа-замовлення №238-16/1062 від 13.07.2012 р.

Вказану претензію відповідач отримав 13.09.2012 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповіді №14/02 від 14.09.2012 р. на претензію позивача відповідач приніс свої вибачення за затримку строків поставки товару і повідомив, що не заперечує своєї вини у затримці даної партії товару, але компанія вживає усі заходи для прискорення поставки в коротші строки.

28.09.2012 р. позивач направив відповідачу листа №236-16/1475 в якому нагадав, що відповідачем в черговий раз зірвані строки поставки товару і просив повідомити точну дату поставки сталі.

15.10.2012 р. позивач знову надіслав відповідачу претензію №248-1080 про виконання зобов'язань та стягнення пені, яку відповідач отримав 19.10.2012 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, але товар не поставив і відповіді не дав.

23.10.2012 р. відповідач здійснив поставку позивачу листа 60х2000х6000 сталі 10Г2С1 в кількості 39,893 тон вартістю 526587,60 гри. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000715 від 23.10.2012 р.

За видатковою накладною №РН-0000718 від 24.10.2012 р. відповідач поставив позивачу лист 4,0 мм 10ХСНД в кількості 64,63 т. на суму 942305,40 грн. з ПДВ.

У зв'язку з цим позивач стверджує, що відповідачем порушено вимоги п. 5.1 договору та поставлено лист зі сталі 10Г2С1 в кількості 39,893 тон вартістю 526587,60 грн. з ПДВ з простроченням на 57 календарних днів.

Однак, наданий суду лист №238-16/1062 від 13.07.2012 р. не містить відміток про отримання його представником відповідача саме 13.07.2012 р. Також позивачем не надано суду ніяких інших доказів, які підтверджують направлення цього листа відповідачу.

Разом з тим, позивачем надана суду копія претензії №248-955 від 11.09.2012 р., до якої було додано копію листа №238-16/1062 від 13.07.2012 р. Як свідчать матеріали справи, ця претензія була отримана відповідачем 13.09.2012 р.

Як зазначалося вище, на претензію позивача №248-955 від 11.09.2012 р. відповідачем була направлена відповідь №14/02 від 14.09.2012 р., в якій він приносить свої вибачення за затримку строків поставки листа 60х2000х6000 325-10Г2С1-1 ПН-О в кількості 23,040 тон. Також, згідно відповіді на претензію №14/02 від 14.09.2012 р. відповідач не спростовує своєї вини в затримці даної партії товару та вживає всі можливі заходи для прискорення поставки матеріалу в найкоротші строки.

Визнання відповідачем, у відповіді №14/02 від 14.09.2012 р. на претензію №248-955 від 11.09.2012 р., факту затримки поставки товару за замовленням №238-16/1062 від 13.07.2012 р. дають підстави суду вважати, що відповідачем було отримано від позивача лист-замовлення №238-16/1062 від 13.07.2012 р. саме 13.07.2012 р. і прострочка поставки товару на 57 календарних днів має місце.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.2 договору передбачено що, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань з поставки товарів відповідно до п. 5.1 цього договору учасник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу згідно п. 9.2 договору пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення за період з 28.08.2012 р. по 23.10.2012 р. в сумі 17335,30 грн.

Враховуючи факт визнання відповідачем своєї вини у затримці строків поставки листа 60х2000х6000 325-10Г2С1-1 ПН-О в кількості 23,040 тон, що підтверджується листом відповідача №14/02 від 14.09.2012р., суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо поставки товару в розмірі 0,1% за кожний день прострочення за період з 28.08.2012 р. по 23.10.2012 р. в сумі 17335,30 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз зазначеної норми матеріального права свідчить, що вона є спеціальною і підлягає застосуванню до правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, оскільки виконання зобов'язання позивача за договором поставки фінансується за рахунок Державного бюджету України.

За прострочення поставки листа 60х2000х6000 325-10Г2С1-1 ПН-О в кількості 23,040 тон більш ніж на 30 календарних днів, позивач нарахував відповідачу згідно ч. 2 ст. 231 ГК України штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 21288,96 грн.

Приймаючи до уваги вищезазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 21288,96 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% вартості продукції неналежної якості в сумі 188461,08 грн., суд зазначає наступне.

На виконання договору відповідач здійснив позивачу поставку листів сталі 10ХСНД в кількості 64,630 тон на суму 942305,40 грн. з ПДВ, що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000718 від 24.10.2012 р.

На підтвердження якості поставленого товару відповідачем надано позивачу сертифікат якості №24053 від 22.10.2012 р. на прокат листовий гарячекатаний зі сталі підвищеної міцності Б-ПВ-О Ф4 Г/К плавки 326544 партії 5455 з вимогами ГОСТ 19281-89 з обрізною кромкою (О) вагою 64630 кг, виданий ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" Приватному підприємству „СУСП „Конард-Сукмонт".

Під час проведення вхідного контролю працівниками позивача виявлено невідповідність поставленого листа зі сталі 10ХСНД вимогам ГОСТ 19281-89 за механічними властивостями.

За результатами проведених лабораторних випробувань позивачем було встановлено невідповідність зразків зі сталі 10ХСПД вимогам ГОСТ 19281-89 для класу міцності та за іншими механічними показниками, що підтверджується протоколами випробувань №511/2 від 26.10.2012 р., №516/2 від 29.10.2012р., №521/2 від 31.10.2012 р., в яких зазначено, що зразки не відповідають вимогам ГОСТ 19281-89 по класу міцності 390.

На підставі вказаних протоколів випробувань позивачем, відповідно до положень Інструкції П-7, за участі представника відповідача, складено акт №208-20-141 від 31.10.2012 р., яким встановлена невідповідність листів сталі 4x1400x4200 мари 10ХСНД по механічним властивостям, фактична межа текучості 375, 385 МПа, відносне подовження 7-12%, листи 4x1400x4200 марка сталі 10ХСНД із вказаним дефектом не відповідають ГОСТ 19281-89. У акті зазначається, що комісія дійшла висновку про неможливість використання отриманих позивачем листів сталі та необхідність їх повернення відповідачу. Даний акт підписано директором ТОВ "Українська ферросплавна компанія" без будь-яких зауважень з його сторони.

Позивач стверджує, що поставлені листи сталі 10ХСНД є товаром неналежної якості, оскільки не відповідають вимогам ГОСТ 19281-89 для сталі класу міцності 390 за механічними властивостями, а саме за двома показниками: межа текучості та відносне подовження.

Відповідач заперечує проти таких доводів позивача і вважає листи сталі 10ХСНД товаром належної якості, на підтвердження чого надав суду висновок Випробувального центру "УкрНДІМет" ДП "УкрНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ" №112В від 02.11.2012 р., згідно якого за результатами механічних випробувань при розтягуванні зразок ТК 120 № 253 зі сталі марки 10ХСНД товщиною 4,0 мм має наступні показники: межа текучості 41,5 (405) МПа, відносне подовження 30,0%. Також відповідачем надано висновок цієї ж організації №117В від 30.11.2012 р., згідно якого за результатами механічних випробувань при розтягуванні зразки зі сталі марки 10ХСНД №263 (2), №264 (3) мають наступні показники: у обох межа текучості 40,0 (390) МПа; відносне подовження: зразок №263 (2) - 30,0%, зразок №264 (3) - 28%.

З метою визначення відповідності поставлених відповідачем листів сталі 10ХСНД вимогам стандартів та технічних умов, ухвалою суду від 21.01.2013 р. було призначено по справі судову товарознавчу експертизу зразків листу зі сталі 10ХСНД, проведення якої доручено ДП "УкрНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ", оскільки Харківський НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса листом від 03.12.2012 р. №2/3203 повідомив відповідача про неможливість проведення дослідження по визначенню механічних властивостей зразка метала марки 10ХСНД і встановлення наявності розслоювання металу через відсутність необхідної приладної бази.

ДП "УкрНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ" було проведено судову товарознавчу експертизу зразків листу зі сталі 10ХСНД, за результатами якої складено висновок №63В від 27.02.2013 р. У таблиці 1 висновку №63В від 27.02.2013 р. зазначено, що надані зразки зі сталі 10ХСНД мають наступні показники - межа текучості: зразок №88/1- 42,0 (410) МПа, зразок №88/2 - 41,5 (405) МПа, зразок №89/1 41,0 (400) МПа, зразок №89/2 - 42,0 (410) МПа; - відносне подовження: зразок №88/2 - 32,5%, зразок №89/1 - 33,0%, зразок №89/2 -30,0%.

Згідно висновку №63В від 27.02.2013 р. за результатами експертизи ДП "УкрНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ" встановлено, що по результатам механічних досліджень при розтягненні та згинанні зразки листа зі сталі 10ХСНД відповідають вимогам ГОСТ 19281-89 для класу міцності 390, товщина зразків відповідає вимогам ГОСТ 19903-74 для прокату нормальної міцності, по хімічному складу матеріал зразків відповідає сталі марки 10ХСНД по ГОСТ 19281-89, але зразки листів зі сталі 10ХСНД не відповідають вимогам ГОСТ 19281-89, п. 2.1.20, п. 2.1.12 ГОСТ 14637-89 по якості поверхні кромок і кінців прокату. Видалення дефектних місць листів призведе до зменшення їх геометричних розмірів.

01.04.2013 р. третя особа (ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча") надала пояснення №09/805 від 29.03.2013 р. (вх. №11864), в яких вказує, що 19.07.2010 р. між ним та ТОВ „Метінвест-Україна" був укладений договір поставки №485, за яким на адресу ПП „СУПС „Конард-Сукмонт" було відвантажені гарячекатані листі плавки 326544, партії 5455 розміром 4х1400х4200 мм з вимогами ГОСТ 19281-89 з необрізною кромкою (НО) по сертифікату якості №24053 від 22.10.2012 р. Згідно пунктів 3-5 висновку №63В від 27.02.2013 р. ДП "УкрНТЦ "Енергосталь" поставлений прокат зі сталі не відповідає вимогам по якості поверхні, кромок і кінців прокату, але п. 2.1.20 ГОСТ 14637-89 не може застосовуватись у даному випадку, оскільки було поставлено прокат з необрізною кромкою. Вимоги по якості прокату з необрізною кромкою зазначені у п. 2.1.23 ГОСТ 14637-89, а саме глибина дефектів на необрізній кромці листа або рулону не повинна перевищувати половини граничного відхилення по ширині і не виводити ширину прокату за номінальний розмір. У п. 15 ГОСТ 19903-74 зазначено, що при виготовленні прокату в листах та рулонах з необрізною кромкою надриви та інші дефекти (якщо вони маються на кромках) не повинні перевищувати половини граничних відхилень по ширині і виводити листи за номінальний розмір, зазначений в замовленні. Що стосується п. 2.1.12 ГОСТ 14637-89, згідно якого на поверхні прокату не повинно бути дефектів, то судячи з фото відібраних зразків, що містяться у висновку №63В від 27.02.2013 р., дефекти поверхні розташовані також вздовж краю необрізної кромки. Таким чином, стверджувати про невідповідність якості поставленого прокату без замірів фактичної ширини листів зі сталі та глибини (відносно ширини прокату) виявлених дефектів відсутні підстави.

Оскільки у висновку №63В від 27.02.2013 р. експертами не надано однозначної відповіді на запитання, поставлені господарським судом в ухвалі від 21.01.2013 р., за клопотанням відповідача ухвалою господарського суду від 22.04.2013 р. було призначено додаткову судову товарознавчу експертизу по справі, проведення якої доручено тому же ДП "УкрНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ". На вирішення експертам поставлені наступні питання:

1) Які фактичні показники має зразок поставленої сталі 10ХСНД параметру "предел текучести"?

2) Які фактичні показники має зразок поставленої сталі 10ХСНД по параметру "относительное удлиннение"?

3) Чи відповідають механічні властивості зразків листа зі сталі 10ХСНД по параметрам "предел текучести" та "относительное удлиннение" умовам ГОСТ 19281-89 "Прокат из стали повышенной прочности. Общие технические условия" відповідно до класу міцності 390?

4) Чи придатні для використання спірні листи зі сталі 10ХСНД на ДПЗ "Електроважмаш" за призначенням?

28.05.2013р. до канцелярії господарського суду від ДП "УкрНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ" надійшов лист №1-22-5536 від 27.05.2013 р. (вх. №19200), у якому зазначено, що попередній висновок №63 від 27.02.2013 р. містить в собі відповіді на питання, зазначені в ухвалі господарського суду Харківської області від 22.04.2013 р. про призначення додаткової судової товарознавчої експертизи.

10.07.2013 р. позивач надав клопотання №248-506 (вх. №24933) про призначення у даній справі повторної судової товарознавчої експертизи, в якому просить доручити експертам при проведенні експертизи з кожного наданого на експертизу листа сталі відібрати кількість зразків, необхідних для проведення п'яти самостійних випробувань, та відбір зразків проводити з різних частин листа.

Відповідно до п. 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (із змінами, внесеними згідно з постановою Вищого господарського суду №3 від 16.01.2013 р.) повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Розглянувши це клопотання, суд ухвалою від 12.07.2013 р. відхилив його і призначив по справі нову судову товарознавчу експертизу, оскільки позивач просить дослідити нові об'єкти та ставить на вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Проведення експертизи доручено Незалежному інституту судових експертиз та поставлено на вирішення експертів нові питання.

Призначення нової судової товарознавчої експертизи було обумовлено також не прийняттям судом до уваги висновку №63В від 27.02.2013 р., оскільки він містить неоднозначні та неясні відповіді на поставлені питання. Так, зокрема, висновки щодо невідповідності якості поверхні може стосуватися всієї поверхні листа та кромок, а може лише кромок. Крім того, висновок, що поставлена сталь за результатами механічних випробувань при розтягуванні та вигині відповідає ГОСТ 19281-89 для класу міцності 390 суперечить висновку щодо не відповідності зразків сталі п. 2.1.12, п. 2.1.20 ГОСТ 14637-89 (якість поверхні та кромок).

Згідно висновку судової комплексної експертизи №8040 від 21.11.2013 р., проведеної Незалежним інститутом судових експертиз, встановлено наступне.

Поставлені листи сталі за параметрами, визначеними п. 3 ГОСТ 19903-74, не відповідають вимогам, визначеним специфікацією №1 до договору №238/16-22-Т від 10.02.2012 р. за розмірами та характером кромки. (відповідь на 1 запитання).

З досліджених експертами листів прокату листи №1 та №7 не відповідають вимогам ГОСТ 19281-89 за механічними властивостями. (відповідь на 2 запитання).

Листи прокату №1 та №7 не відповідають вимогам ГОСТ 19281-89 по показнику "межа плинності" для сталі марки 10 ХСНД класу міцності 390. (відповідь на 7 запитання).

За результатами проведення металографічного аналізу в досліджених листах сталі №1, №7 та №12 виявлені неметалічні включення (домішки) неправильної геометричної форми, в тому числі з загостреними краями, і мікротріщини. Неметалічні тріщини з загостреними краями є джерелом появи мікротріщин, при наявності яких можливо передбачити їх розвиток в тріщини більшого розміру під дією технологічних та експлуатаційних факторів. (відповідь на 6 запитання експертизи).

З 18 наданих для дослідження листів сталі марки 10 ХСНД, що знаходяться на ДП завод "Електроважмаш" та є предметом поставки по договору про закупку товарів за державні кошти №238/16-22-Т від 10.02.2012р., виявлені дефекти на необрізних кромках на окремих ділянках або по всій довжині листа - в 11 листах. (відповідь на запитання №9).

Отже, судовою комплексною експертизою №8040 від 21.11.2013 р. підтверджені посилання позивача на поставку відповідачем неякісного товару.

Крім того, відповідачем поставлено продукцію, яка за розмірами не відповідає вимогам специфікації до договору.

Так, специфікацією №1 до договору сторони обумовили найменування та номенклатуру товару: Ст.390-10ХСНД-2 лист Б-ПВ-О-4х700х2100.

04.09.2012 р. представнику ТОВ "Українська ферросплавна компанія" було вручено позивачем лист №238-16/1352, яким здійснено замовлення на поставку продукції: сталь листову 390-10ХСНД-2 лист Б-ПВ-О-4х700х2100.

Однак, фактично відповідачем було поставлено лист 4х1400х4200 марка сталі 10ХСНД масою 64,630 тон, що підтверджується підписаним повноважним представником відповідача актом №208-20-141 від 31.10.2012 р., та не оспорюється відповідачем.

Тобто, відповідачем було поставлено позивачу товар невідповідного розміру (листи сталі за довжиною та шириною вдвічі більші), що суперечить умовам тендерної документації та безпосередньо договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Згідно ч. 1. ст. 672 ЦК України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми".

До того ж, вказаний товар було поставлено відповідачем позивачу без належних товаросупровідних документів, що є підставою для визнання його неякісним за умовами п. 7.2 договору.

Згідно з ч. 4 ст. 269 ГК України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач зобов'язаний направити позивачу документи, які засвідчують якість та комплектність товару (сертифікат, паспорт якості, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, карту даних небезпечного фактору, копію дозволу на перевезення). За відсутністю таких оригіналів, відповідач направляє позивачу нотаріально засвідчені або завірені заводом-виробником копії документів.

Надані відповідачем сертифікати якості не відповідають вимогам договору, оскільки вони завірені ТОВ "Українська ферросплавна компанія", а не виробником чи нотаріусом. Окрім того, в наданій відповідачем копії сертифікату вказано, що він виданий ПП "СУСП" Конард-Сукмонт", а не ТОВ "Українська ферросплавна компанія".

Більше того, представник третьої особи (ПАТ „Маріупольський металургійний комбінат") пояснила, що на товар, який поставлявся ПП „СУСП Конард-Сукмонд", видавався сертифікат якості на марку сталі 10 ХСНД з необрізною кромкою, копію виданого виробником сертифікату з якості надано до матеріалів справи. В сертифікаті, який надано відповідачем позивачу, зазначено, що він надається на марку сталі 10 ХСНД з обрізною кромкою. Виробник продукції в своїх поясненнях стверджує, що ПАТ „Маріупольський металургійний завод" ніколи не видавало ПП „СУСП Конард-Сукмонд" сертифікат на поставку марки сталі 10 ХСНД з обрізною кромкою. Відтак, сертифікат, ксерокопію якого надано відповідачем позивачу, заводом-виготовлювачем не надавався.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що надані відповідачем документи є неналежними доказами та не засвідчують якість товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 і ч. 5 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийнятті, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачений законом або договором.

Згідно ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.4 договору передбачено, що учасник у випадку поставки товару неналежної якості сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості продукції неналежної якості і зобов'язаний поставити товар не пізніше 45 днів з дня визначення поставленого товару неналежної якості.

Розмір штрафу за поставку неякісної продукції, обумовлений п. 9.4 договору, відповідає вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 231 ГК України.

Позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% вартості товару неналежної якості в сумі 188461,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% вартості товару неналежної якості в сумі 188461,08 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 30000,00 грн., суд зазначає наступне.

04.07.2012 р. між відповідачем та ПАТ "Український страховий капітал" було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків №ФР12-019/004ХФ (надалі - договір страхування), за яким страховик (ПАТ "Український страховий капітал") зобов'язується при настанні подій, зазначений у розділі 2, що відбулися в період дії цього договору та визнані страховим випадком, виплатити страхове відшкодування в межах страхової суми страхувальнику або особі, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник (відповідач) зобов'язується сплачувати страховику страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 1.2 договору страхування предметом даного договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з ризиком зазнати збитки при здійсненні господарської діяльності та/або вчиненні будь-яких інших правочинів, не заборонених чинним законодавством в зв'язку з проведенням ДП завод „Електроважмаш" відкритих торгів на закупівлю „Проката плоского - 27.10.4, код згідно з ДК 016-97", а саме: Лоти 6 - 9 в складі згідно з документацією конкурсних торгів від 31.05.2012 р.

Пунктом 1.3 договору страхування вигодонабувачем за цим договором визначено сторонами Державне підприємство завод „Електроважмаш".

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору страхування страховим ризиком є заподіяння збитків контрагенту страхувальника невиконанням або неналежним виконанням страхувальником прийнятих на себе зобов'язань згідно тендерної документації контрагента та тендерної пропозиції страхувальника, зокрема, відкликання пропозиції конкурсних торгів учасником після закінчення строку її подання.

Відповідно до п. 3.1. вказаного договору страхування, страхова сума за кожним об'єктом страхування встановлюється згідно документації конкурсних торгів (забезпечення пропозиції конкурсних торгів) і складає, зокрема, для лота №7 - 30000,00 грн.

13.07.2012 р. головою комітету з конкурсних торгів позивача було отримано від відповідача лист, у якому він просить відхилити його пропозицію по лоту №7 в тендерних торгах "Прокат плоский", які відбулися 11.07.2012 р. в 11:00 год. на ДП завод "Електроважмаш", в зв'язку зі зміною умов співробітництва з виробниками даної продукції, а також з поясненнями вимог до даної продукції, які пред'являють технічні служби ДП завод "Електроважмаш".

В зв'язку з тим, що розкриття пропозицій учасників тендерних торгів на закупівлю по конкурсу "Прокат плоский" відбулося 11.07.2012 р., а лист, згідно якого відповідач просить відхилити його пропозицію по лоту №7 надійшов до позивача 13.07.2012 р. позивач вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на його користь страхового відшкодування в розмірі 30000,00 грн.

Однак із змісту вказаного листа вбачається, що відповідач фактично не відкликав свою пропозицію, а лише запропонував позивачу відхилити її. Отже остаточне рішення за цією пропозицією було прийнято саме позивачем і лише направлення такої пропозиції відповідачем не може вважатись страховим випадком відповідно до договору страхування.

12.10.2012 р. позивачем було направлено відповідачу листа №248-1074 з вимогою звернутися до ПАТ "Український страховий капітал" для отримання на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 30000,00 грн. Ця вимога мотивована тим, що процедура тендерних торгів, за результатами якої сторонами було укладено договір №238/16-22-Т від 10.02.2012 р. про закупівлю товарів за державні кошти, проводилось за умовою страхування фінансових ризиків учасниками, у тому числі відповідачем.

Позивач у поясненнях №248-266 від 29.03.2013 р. (вх. №11836) зокрема вказує, що він зазнав майнових втрат в сумі 30000,00 грн., які на його думку повинні бути відшкодовані відповідачем. Однак при цьому позивач взагалі не зазначає ані у позовній заяві, ані у цих поясненнях, яким саме чином ним були здійснені майнові витрати у сумі 30000,00 грн. та не зазначає, якими доказами підтверджується понесення позивачем вказаних майнових витрат.

Оскільки позовні вимоги про виплату страхового відшкодування ґрунтуються саме на договорі страхування, який передбачає страхування ризиків заподіяння збитків в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, відповідно і позовні вимоги позивача в цій частині є також вимогами про стягнення збитків, заподіяних йому внаслідок направлення відповідачем листа від 13.07.2012 р.

Виходячи з системного аналізу положень договору страхування, страховим випадком є саме заподіяння збитків контрагенту страхувальника, та підставою для виплати страхового відшкодування є також збитки, яких зазнав контрагент страхувальника. Тобто саме по собі відкликання пропозиції конкурсних торгів учасником після закінчення строку її подання ще не є підставою для виплати страхового відшкодування, а стане страховим випадком та підставою для такої виплати лише у разі заподіяння позивачу збитків, безпосередньо пов'язаних з відкликанням пропозиції.

Як передбачено ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Оскільки позивач посилається на спричинення йому збитків в сумі 30000,00 грн., то відповідно до вимог ст. 33 ГПК України саме позивачу необхідно довести наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а також розміру спричинених йому збитків.

Однак належних та допустимих доказів наявності в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини) позивачем суду не надано.

Позивач не зазначає у позові або поясненнях, яким саме чином йому було заподіяно збитки у вищезазначеному розмірі. та який причинний зв'язок між листом відповідача від 13.07.2012 р. і спричиненими збитками.

Згідно ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Позивач не надав суду докази звернення до страховика з заявою про виплату йому страхового відшкодування за договором страхування та відмови останнього.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування за порушення зобов'язань в сумі 30000,00 грн. заявлені до неналежного відповідача, який не здійснює виплату страхового відшкодування за договором страхування.

Згідно статей 43, 33 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, за відсутності доказів заподіяння позивачу будь-яких збитків, відсутності протиправної поведінки і вини відповідача - відсутні і підстави для задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в сумі 30000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 30000,00 грн. необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати по оплаті судової експертизи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з участю експертів у судовому засіданні, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки ст. 48 ГПК України не передбачає відшкодування сторонам витрат на участь експертів у справі, ці витрати відшкодовуються судовим експертам, у разі надання суду доказів їх понесення ними в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження.

Керуючись ст.ст. 22, 525, 526, 530, 611, 614, 623, 629, 636, 712, 985 ЦК України; ст.ст. 193, 218, 230, 231, 265, 268, 269 ГК України; ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" (62406, Харківська обл., Харківський р-н, с. Затишшя, вул. Харківська, 5. Код ЄДРПОУ 35350616) на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299. Код ЄДРПОУ 00213121) штрафні санкції за поставку неякісного товару в сумі 188461,08 грн., штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо поставки товару в сумі 38624,26 грн., витрати на проведення судової експертизи в сумі 38070,54 грн. та судовий збір в сумі 4541,71 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.І. Ольшанченко Л.С. Лаврова П.В. Хотенець