Рішення № 3801991, 14.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/7

14.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рафтінг”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Рітейл”

про стягнення 16939,53 грн.,

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

Позивач: не з’явився

Відповідач: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Рафтінг” звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Рітейл” про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 15722,91 грн., пеню –687,94 грн., інфляційні витрати –441,54 грн., проценти –87,14 грн.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним.

Згідно з укладеним між Позивачем і Відповідачем договором поставки №37-ПР від 11.05.07 року (далі - Договір) Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 15722,91 грн. (далі - Товар), а Відповідач згідно з умовами Договору, зобов’язався прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму . Згідно з пунктом 6.2 Договору Відповідач зобов’язався здійснювати розрахунки за реалізований товар кожні 5 банківських днів. Проте Відповідач у повному обсязі оплату за поставлений товар не здійснив, чим порушив свої зобов’язання щодо оплати Товару.

В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 11, 712, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України.

Ухвалою суду від 13.01.09 порушено провадження у справі №40/7, позовна заява прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 03.02.09.

У судове засідання з’явився представник Позивача. Вимоги ухвали про порушення провадження справі виконав частково. Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час , дату і місце судового засідання повідомлений за адресою, що вказана у позові. Ухвалою суду від 03.02.09 слухання у справі відкладалось до 17.02.09.

Ухвалою суду від 17.02.09, із врахуванням клопотань представників сторін, які надійшли до суду через службу діловодства, суд слухання у справі вирішив відкласти на 14.04.09.

Ухвалою Голови Господарського суду м. Києва від 10.03.09 за заявою судді Пукшин Л.Г. строк вирішення спору по справі №40/7 вирішено продовжити на один місяць.

14.04.09 у судове засідання представники сторін не з’явились, проте, із врахуванням вимог ст. 69 ГПК України, суд прийняв рішення за наявними у справі матеріалами.

Судом заслухані пояснення представників, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив:

11 травня 2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №037-ПР (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (Позивач у справі) зобов’язується протягом терміну дії цього договору постачати у власність покупця (Відповідач у справі) товари на підставі погодженої Сторонами специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.11.9 Договору сторони встановили термін дії Договору до 30.05.2008.

За договором поставки, відповідно до ст. 712 ЦКУ продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Постачальник, на виконання умов Договору, поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 15722,91 грн., що підтверджується накладними (наявні у матеріалах справи), що скріплені підписами та печатками обох сторін.

Сторони домовились, що Покупець здійснює розрахунки за реалізований товар кожні 5 банківських днів (п. 6.2 Договору).

Проте, за твердженням Позивача, Відповідач за поставлений йому товар, в порушення п. 6.2 Договору, розрахунок не здійснив, що спричинило виникнення у нього заборгованості у вказаній сумі.

На підтвердження вказаних вище обставин, Позивач посилається на Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.10.2008, що укладений між Сторонами та скріплений підписами та печатками цих осіб.

Таким чином, спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобов’язань, що передбачені пунктом 6.2 Договору, та необхідності стягнення у зв’язку з цим заборгованості та штрафних санкцій, що передбачені Договором та цивільним законодавством.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

На виконання Договору Позивач здійснив поставку Товару, проте Відповідач не у повному обсязі здійснив оплату поставленого товару на виконання п.6.2 Договору.

На підтвердження факту належного виконання зобов’язання Позивача щодо поставки товару за Договором та виникнення у зв’язку з цим заборгованості Відповідача перед Позивачем суд взяв до уваги Акт звіряння (далі Акт), що підписаний та скріплений печатками обох Сторін станом на 31.10.2008.

Дані, які містяться у Акті, свідчать про те, що за Відповідачем перед Позивачем числиться заборгованість у сумі 15741,00 грн.

Такий Акт, згідно з пунктом 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року за N 22, розглядається судом як підстава для здійснення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

У випадку не врегулювання сторонами спорів шляхом переговорів або у претензійному порядку, вони підлягають вирішенню у судовому порядку (п. 10.3 Договору).

Тобто наявні усі підстави для стягнення у судовому порядку з Відповідача на корись Позивача суми заборгованості за поставлений Товар, яка складає 15722,91 грн., що заявлена Позивачем.

Крім того, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, який згідно з розрахунком Позивача складає 441,54 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, який згідно з розрахунком Позивача складає 87,14 грн.(ч.2 ст.625 ЦК України).

Також п.8.2 Договору та ст.549 ЦК України передбачено право Позивача на стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, розмір якої згідно з розрахунком Позивача складає 687,94 грн.

Отже, позовна вимога щодо стягнення з Відповідача суми боргу у сумі 15722,91 грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 441,54 грн., 3% річних - у сумі 87,14 грн., пені у сумі –687,94 грн. підлягає задоволенню, оскільки підтверджена поясненнями представників та доказами, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 Господарського-процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок другої сторони.

Тому понесені Позивачем судові витрати пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. та державного мита у сумі 169,40 грн., відшкодовуються за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Рафтінг” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Рітейл” (Україна, 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Турівська, 29, код ЄДРПОУ 34482413) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при виконанні рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рафтінг” (61002, м. Харків, Київський район, вул. Маршала Бажанова Грінченка, 21/23, код ЄДРПОУ 25609995) суму боргу у розмірі 15 722,91 грн. (п’ятнадцять тисяч сімсот двадцять дві грн. дев’яносто одна коп.), інфляційні збитки у розмірі 441,54 грн. (чотириста сорок одну грн.. п’ятдесят чотири коп..), 3% річних у розмірі 87,14 (вісімдесят сім грн. чотирнадцять коп.) грн., пеню у розмірі 687,94 (шістсот вісімдесят сім грн. дев’яносто чотири коп.), суму сплаченого державного мита у розмірі 169,40 грн. (сто шістдесят дев’ять грн. сорок коп.), суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять грн. нуль коп.).

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.