Ухвала суду № 38019815, 05.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2014 року

справа № 811/2127/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 04.09.2013р. у справі №811/2127/13-а

за позовом:

Приватного підприємства «Профіт-Ленд»

до:

про:

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

26.06.2013р. Приватне підприємство «Профіт-Ленд» (далі – ПП «Профіт-Ленд») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі – Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 2-5/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №811/2127/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві з урахуванням уточнень позову / а.с. 59-62/ на те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Амадеус-Квадро» за період 01.04.2012р. по 30.04.2012р., податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження податкових зобов’язань з ТОВ «Амадеус Квадро», господарські операції з цим контрагентом не мають підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської операції, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність права на формування податкового кредиту за квітень 2012р. на загальну суму 11409 грн. – податку на додану вартість (далі – ПДВ), яка сплачена у вартості товару отриманого від цього постачальника, та про безпідставність включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток за період, що перевірявся, витрат на суму 57045 грн. по операціям з придбання товарів та послуг у ТОВ «Амадеус Квадро» , у зв’язку з чим безпідставно занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012р. на суму 11409 грн., що було відображено у акті перевірки, та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 17.06.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000880227, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ на загальну суму 17114 грн.; - №0000890227, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 17969 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що контрагент позивача – ТОВ «Амадеус Квадро» , на момент укладення господарського договору з позивачем та виконання сторонами за договором своїх зобов’язань, був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість, придбані позивачем товари у цього контрагента були використані ним у подальшому у власній господарській діяльності, вартість придбаного товару позивачем сплачена, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентом своїх зобов’язань за договором, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит , тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ №0000880227 та №0000890227від 17.06.2013р..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. у справі №811/2127/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000880227 та №0000890227від 17.06.2013р.. (суддя Хілько Л.І. ) / а.с. 173-175/.

Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області, яка є правонаступником відповідача у даній справі, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 176-177/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 04.09.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 187-188/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 04.09.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представники осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, у судове засідання не з’явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином / а.с. 184-186/. Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу просив суд розглянути дану справу у відсутність свого представника / а.с. 187-188/. Відповідач про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «Профіт-Ленд», ідентифікаційний код 36977975, зареєстровано як юридична особа 29.01.2010р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ / а.с. 167/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем 29.05.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Амадеус Квадро» за період з 01.04.3012р. по 30.04.2012р., за результатами якої було складено акт №82/22-7/36977975 від 01.06.2013р. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 9-24/ податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновки про порушення ПП «Профіт-Ленд» :

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за період, що перевіряється на загальну суму 57045 грн. в тому числі за II квартал 2012 року на суму 57045 грн., що призвело до заниження податку на прибуток , що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2012 року на загальну суму 11979 грн., в тому числі за II квартал 2012 року на суму 11979грн.,

- п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів та послуг, чим завищено суму податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 11409 грн., в результаті чого занижено ПДВ в сумі 11409 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №82/22-7/36977975 від 01.06.2013р., податковим органом 17.06.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000880227, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 17114 грн., утому числі: основний платіж (збільшення) – 11409 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 5705 грн. /а.с.7/;

- №0000890227, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 17969 грн., у тому числі: основний платіж (збільшення) - 11979 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) – 5990 грн. /а.с.8/.

При цьому, крім вищезазначеного з акту перевірки / а.с. 9-24/ вбачається, що вищезазначені висновки за результатами перевірки податковим органом також було зроблено з урахуванням акту МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС №493/221/37461066 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Амадеус Квадро», а також з урахуванням того, що на думку податкового органу податкові зобов’язання позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Амадеус Квадро» не підтверджені, оскільки господарські операції з цим контрагентом не мають підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської операції, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність права на формування витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток, та податкового кредиту з урахуванням господарських операцій з цим контрагентом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі (покупець) 27.03.2012р. було укладено договір купівлі-продажу №270302-АК товару з ТОВ «Амадеус Квадро» (продавець) , контрагент позивача за цими договорами під час укладення договорів з позивачем у даній справі, та під час виконання сторонами своїх зобов’язань за цими договорами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та зареєстрований платником ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов’язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором, а саме постачання продавцем товару покупцю та оплату покупцем вартості поставленого продавцем товару з урахуванням ПДВ , та подальше використання отриманих позивачем за цим договором товару у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов’язання та податковий кредит / а.с. 40-58,68-69,87-147/.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов’язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР – 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв’язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3,198.6, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагента ТОВ «Амадеус Квадро» товарів, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства у податковій звітності з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2012р., оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів щодо фактичного здійснення господарських операцій, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагента, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов’язань з ПДВ та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України , які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, і висновок податкового органу про заниження позивачем протягом перевіряємого періоду податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ по операціям з ТОВ «Амадеус Квадро» є безпідставним, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень №0000880227 та №0000890227від 17.06.2013р. та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 04.09.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. у справі №811/2127/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 25.03.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко