Рішення № 3801888, 01.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р. Справа № 55/292-08

вх. № 9650/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Горміна О.О.

відповідача- Іоріної О.І.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцоптторг", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватерпас Прінт", м. Харків

про стягнення 204532,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Канцоптторг", м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватерпас Прінт", м. Харків, 194122,55 грн. основної заборгованості, 6882,28 грн. пені, 3527,55 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі- продажу № 18/10/5 від 18.10.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 грудня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 січня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 січня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 09 лютого 2009 р.

09 лютого 2009 року відповідач надав до суду клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв"язку з неможливістю прибути у призначене судове засідання. Відповідач вказував на те, що на теперішній час проводяться переговори з Харківською філією ТОВ "Канцоптторг" з приводу розстрочки платежів, в результаті яких від директора Харківської філії була отримана позитивна відповідь та ведеться підготовка документів для відображення всіх домовленостей.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 лютого 2009 р. було відкладено розгляд справи на 24 лютого 2009 р.

24 лютого 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнавав частково, вказуючи про те, що сума основного боргу становить 182701,55 грн., також просив суд зменшити суму штрафних санкцій та надати відстрочку виконання рішення суду шляхом відстрочення на 24 місяці з умовою оплати суми основного боргу з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних збитків протягом зазначеного часу рівними частками, судові витрати просить покласти на позивача. Відповідач зазначає свою фактичну адресу- м. Харків, пров. Театральний, 11/13, саме на вказану адресу просить суд надсилати кореспонденцію.

24 лютого 2009 р. позивач надав до суду копії рахунків-фактури та податкових накладних, які долучені судом до матеріалів справи.

24 лютого 2009 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2009 р. було відкладено розгляд справи на 17 березня 2009 р.

17 березня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позових вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги, у зв"язку з частковою оплатою відповідачем боргу у розмірі 11705 грн. та просив суд стягнути з відповідача 182417,34 грн. основного боргу, 6882, 28 грн. пені, 3527, 55 грн. інфляційних витрат та судових витрат. А також позивач надав до суду витяг банку, що підтверджує здійснення відповідачем часткової оплати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

17 березня 2009 р. позивач надав заперечення на відзив на позов, в яких зазначив, що сума заборгованості відповідача перед позивачем сладає 182417,34 грн., щодо нарахування штрафних санкцій та інфляційних вказував на те, що пеня нарахована позивачем у повній відповідності із цивільним та господарським законодавством, а розрахунок інфляційних збитків був нарахований згідно листа Верховного суду України від 03.04.97 № 62-97 р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", а отже вважає розрахунки законними та обґрунтованими. Проти розстрочення виконання рішення заперечував, посилаючись на те, що вказане розстрочення поставить товариство позивача у скрутне фінансове становище, оскільки для позивача вказана сума боргу є суттєвою.

У судовому засіданні 17 березня 2009 р. було оголошено перерву до 01 квітня 2009 р.

01 квітня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем боргу та просив суд стягнути з відповідача 179417,34 грн. основного боргу, 6882, 28 грн. пені, 3527, 55 грн. інфляційних витрат та судових витрат.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

01 квітня 2009 р. відповідач надав до суду платіжні доручення, які свідчать про здійснення відповідачем часткової оплати.

У судовому засіданні 01 квітня 2009 р. було оголошено перерву до 13 квітня 2009 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 13 квітня 2009 р., від 30 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

У судовому засіданні 18 травня 2009 р. було оголошено перерву до 01 червня 2009 р.

01 червня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем боргу та просив суд стягнути з відповідача 177917,34 грн. основного боргу, 6882, 28 грн. пені, 3527, 55 грн. інфляційних витрат та судових витрат.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

01 червня 2009 р. відповідач надав до суду платіжні доручення № 594 від 13.04.09 р., № 770 від 18.05.09 р. на доказ здійснення ним часткової оплати на суму 1500 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача визнавала позовні вимоги частково.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

18 жовтня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Канцоптторг", м. Дніпропетровськ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватерпас Прінт", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 18/10/5, у відповідності до умов якого позивач передає в зумовлені договором строки, а відповідач, в свою чергу, приймає та оплачує продукцію за узгодженою ціною. Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, кількість, якість та ціна узгоджується сторонами у накладних на відпуск товару, які підписуються зі сторони продавця директором та скріплюються печаткою, а зі сторони покупця - особою, уповноваженою отримувати товар. При наявності в уповноваженої особи покупця довіреності на отримання товару на бланку суворої звітності, скріплення підпису печаткою не обов’язкове. Накладні на відпуск товару додаються до договору і є його невід’ємною частиною. Пунктом 5.2 договору передбачені умови платежу, який здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку в строк 30-ти календарних днів з моменту поставки. Пунктом 7.1 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за порушення термінів оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає законної сили з моменту підписання і діє до 17.10.08 р. з можливою пролонгацією за узгодженням сторін.

16 жовтня 2008 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 18/10/5 від 18.10.07 р., якою п. 10.1 договору був викладений в наступній редакції: ” Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.10.08 р. з можливою пролонгацією за узгодженням сторін. ”

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 269435,08 грн., що підтверджується видатковими накладними № ХА-0002211 від 31.07.08 р., № ХА-0002422 від 19.08.08 р., № ХА-0002456 від 21.08.08 р., № ХА-0002688 від 05.09.08 р., № ХА-0002791 від 12.09.08 р., № ХА-0002895 від 18.09.08 р., №ХА-0002985 від 24.09.08 р., № ХА-0003039 від 29.09.08 р., №ХА-0003380 від 23.10.08 р., № ХА-0003389 від 23.10.08 р., які підписані обома сторонами. У вказаних накладних зазначений саме договір № 18/10/5 від 18.10.07 р., що свідчить про те, що поставка здійснювалась саме на виконання цього договору.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯПД № 002433/83 від 31.07.08 р., ЯПД № 002453/103 від 19.08.08 р., ЯПД № 002469/119 від 31.07.08 р., ЯПД № 002490/140 від 18.09.08 р., ЯПД № 002496/146 від 24.09.08 р., ЯПД № 002537/187 від 20.10.08 р., ЯПД № 002547/197 від 23.10.08 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Канцоптторг".

Позивачем було виставлено до оплати позивачеві рахунки - фактури № ХА-0002095/1 від 30.07.08 р., № ХА-0002298/1 від 15.08.08 р., № ХА-0002350/1 від 20.08.08 р., № ХА-0002599/1 від 05.09.08 р., № ХА-0002681/1 від 11.09.08 р., № ХА-0002810/1 від 18.09.08 р., № ХА-0002902/1 від 24.09.08 р., № ХА-0002939/1 від 26.09.08 р., № ХА-0003220/1 від 14.10.08 р., № ХА-0003332/1 від 22.10.08 р.

Відповідачем було частково оплачено отриманий товар на загальну суму 75312, 53 грн., що підтверджується витягами банку, доданими позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 194122, 55 грн.,(сума основного боргу) що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Після звернення позивача до суду, відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 16205,21 грн., що підтверджується платіжними документами, доданими сторонами до матеріалів справи.

Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 177917,34 грн. основного боргу, у зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 16205,21 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, позовна вимога в частині стягнення основного боргу у сумі 177917,34 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обґрунтована, та така, що визнана відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 3527,55 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання підлягає задоволенню як правомірна та обґрунтована.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 6837,81 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов’язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, тому підлягає задоволенню. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача 44,47 грн. пені слід відмовити, як зайво нарахованої.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, враховуючи те, що при наданні розстрочки суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допустити їх настання, приймаючи до уваги посилання позивача на те, що сума боргу за позовом є для позивача суттєвою та розстрочення виконання рішення може привести вже позивача у скрутне фінансове становище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124, ст.129 Конституції України, ст. 526, ст.530, ст.610, ч.3 ст.611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватерпас Прінт", м. Харків(61095, м. Харків, вул. Олімпійська, 7, корпус А, кв. 28, код ЄДРПОУ 31061959, п/р № 26008036475901 у Акціонерному комерційному інноваційному банку „Укрсиббанку” м. Харкова, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцоптторг", м. Дніпропетровськ(49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Московська, 12, код ЄДРПОУ 31035295, п/р № 26006301050001 у ФАБ „Південний” в м. Дніпропетровську, МФО 306458) 177917,34 грн. основного боргу, 6837, 81 грн. пені, 3527, 55 грн. інфляційних витрат, 2044,87 грн. державного мита, 117,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення основного боргу у сумі 16205,21 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

В стягнення пені у розмірі 44,47 грн. відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 03 червня 2009 року.