Рішення № 3801856, 17.03.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" березня 2009 р. Справа № 5/020-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватцентр –Агро», м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинська птахофабрика», м. Яготин

про

стягнення 65298,34 грн.

за участю представників:

позивача:

Повержук В.О. –дов. від 28.11.2008р. № 21

відповідача:

Гордієнко В.Ф. –дов. від 21.01.2009р.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватцентр –Агро»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинська птахофабрика»(далі –Відповідач) про стягнення 65298,34 грн., з яких 62695,30 грн. основного боргу, 1365,50 грн. пені, 1065,82 грн. інфляційних втрат та 171,72 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

В судовому засіданні 17.03.2009р. представником позивача подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог від 17.03.2009р., яким позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 52695,30 грн. основного боргу, 1365,50 грн. пені, 1065,82 грн. інфляційних втрат та 171,72 грн. три проценти річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 52695,30 грн. визнав в повному обсязі, в решті позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва від 18.02.2008р. № 91-08/3 (далі –договір) відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов’язався передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (далі –товар), а відповідач - покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортимент), упаковка та маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатки до договору), які є невід’ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Приймання товару по кількості та якості покупцем здійснюється шляхом оформлення в установленому порядку товарних (товарно –транспортних) накладних, які мають містити посилання на договір (п. 6.1 договору).

У відповідності до п. 4.1 договору ціна товару вказується в специфікації і може бути змінена виключно за згодою сторін договору.

Відповідно до п. 4.2 договору строк оплати зазначається у специфікації, згідно якої строк оплати товару визначений до 01.11.2008р.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами ї є укладеним на строк до 25.12.2008р., а щодо невиконаних зобов’язань до повного їх виконання (п. 2.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковими накладними № ЛУ –0000083 від 11.04.2008р. на суму 11068,12 грн.; № ЛУ - 0000181 від 13.05.2008р. на суму 4378,08 грн.; № ЛУ - 0000199 від 16.05.2008р. на суму 56242,08 грн., № ЛУ –0000300 від 01.09.2008р. на суму 9200,04 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 80888,32 грн., а відповідач на підставі довіреностей № 614961 серії ЯЛЮ від 11.04.2008р., № 614969 серії ЯЛЮ від 12.05.2008р., № 614970 серії ЯЛЮ від 16.05.2008р., № 614975 серії ЯЛЮ від 01.09.2008р. вказаний товар отримав. Завірені копії видаткових накладних та довіреностей залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 28193,02 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача та платіжним дорученням № 257 від 19.12.2008 року, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

За таких обставин, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 52695,30 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 52695,30 грн. заборгованості за поставлений товар.

Беручи до уваги викладене, та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 52695,30 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1365,50 грн., 1065,82 грн. інфляційних втрат та 171,72 грн. 3% річних.

Проте, обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних з зазначенням періоду їх нарахування з вказівкою з якої дати і по яку розраховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних, виходячи із суми заборгованості за відповідний період з зазначенням та наданням доказів, які б підтверджували зазначений розрахунок, позивачем не подано.

В зв’язку з чим, суд дійшов висновку, про залишення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинська птахофабрика»(07700, Київська область, м. Яготин, вул. Робітнича, 1, код ЄДРПОУ 32395759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватцентр –Агро»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17, код ЄДРПОУ 34397543) 52695 (п’ятдесят дві тисячі шістсот дев’яносто п’ять) грн. 30 коп. основного боргу, 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 95 (дев’яносто п’ять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позовні вимоги в частині стягнення 1365,50 грн. пені, 1065,82 грн. інфляційних втрат та 171,72 грн. 3% річних залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.