Рішення № 3801704, 12.03.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" березня 2009 р. Справа № 5/008-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімпрод”, м. Київ

до

Закритого акціонерного товариства “Переяслав –Хмельницький хлібозавод”, м. Переяслав - Хмельницький

про

стягнення 45436,29 грн.

за участю представників:

позивача:

Хазанович О.М. –дов. від 20.01.2009р.

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімпрод” (далі –Позивач) до Закритого акціонерного товариства “Переяслав –Хмельницький хлібозавод” (далі –Відповідач) про стягнення 45436,29 грн., з яких 44070,12 грн. основного боргу та 1366,17 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 26.12.2008р. та від 20.01.2009р. в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі продажу від 21.01.2008р. № 21/01/08 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач –продавець взяв на себе зобов’язання продати та передати, а відповідач –покупець зобов’язався своєчасно прийняти та в повному обсязі оплатити вартість товару асортимент, ціна та загальна сума якого вказується в накладних, які є невід’ємною частиною договору (п. 1.1, 2.1 договору).

У відповідності до п. 2.2 договору право власності на товар переходить до відповідача в момент отримання товару та документів на товар.

Згідно п. 4.1 договору оплата вартості кожної поставки товару, що продається та передається за даним договором здійснюється відповідачем на протязі п’яти банківських днів з моменту отримання товару згідно накладної позивача.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2008р., а в частині платежів до їх повного виконання.

На виконання умов договору позивач по накладних № 916 від 23.01.2008р. та № 925 від 25.01.2008р. передав відповідачу товар - борошно вищого гатунку на загальну суму 64070,12 грн., а відповідач на підставі довіреностей серії ЯОА № 635494 від 23.01.2008р. та серії ЯОА № 635499 від 25.01.2008р. вказаний товар отримав.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі 20000 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача, завірена копія якої долучена до матеріалів справи.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою здійснити повний розрахунок за отриманий товар, (копія претензії наявна в матеріалах справи). Однак, відповідач претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 44070,12 грн. –різниця між загальною вартістю поставленого товару та сплаченими за нього коштами.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами станом на 17.03.2008р., який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 44070,12 грн. заборгованості за поставлений товар.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану на суму заборгованості за кожен день прострочки, яка за його розрахунком складає 1366,17 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а відтак вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 44070,12 грн. основного боргу та 1366,17 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Переяслав –Хмельницький хлібозавод” (08404, Київська область, м. Переяслав - Хмельницький, вул. Грушевського, 61, код ЄДРПОУ 32020232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексімпрод” (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83, офіс 616-617, код ЄДРПОУ 31813648) 44070 (сорок чотири тисячі сімдесят) грн. 12 коп. –заборгованості, 1366 (одну тисячу триста шістдесят шість) грн. 17 коп. пені, 454 (чотириста п’ятдесят чотири) грн. 36 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.