Рішення № 3801675, 14.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 52/265

14.01.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр-Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівий Дім ” Вассма” про стягнення 129 340,86 грн., за участю представників позивача –Кривобока В.В., довіреність № 30/11/07-1 від 30.11.2007 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 100 000,00 грн. основного боргу, 1 000,00 грн.- різниці за індексом інфляції, 7 716,93 грн. - пені, 14 653,47 - дооцінки товару за зростанням курсу долара США, 970,46 - трьох процентів річних, а загалом 129 340,86 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором № 360-018/з від 23.04.08 року поставки продукції для сільгоспвиробництва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2008 року розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 14.01.2009 року представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про причини нез’явлення суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що 23.04.08 за № 360-08/з між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки продукції для сільгоспвиробництва (надалі - договір). Позивач зобов'язувався передати (поставити) у зумовлений строк відповідачеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а відповідач зобов'язувався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав передавши відповідачеві товар на суму 261 162,48 грн. Товар переданий за видатковими накладними: № КР-0000095 від 25.04.08 на суму 10 020,66 грн.; № КР-0000129 від 14.05.08 на суму 199 368,48 грн.; № КР-0000140 від 16.05.08 на суму 24 533,34 грн.; № КР-0000132 від 22.05.08 на суму 20 430,00 грн.; № КР-0000169 від 06.06.08 на суму 6 810,00 грн.

Для отримання товару відповідач надав довіреності на отримання ТМЦ: серія ЯОМ № 481575 від 24.04.08 (Гріценко О.П.); серія ЯОМ № 481627 від 14.05.08 (Шевченко IX); серія ЯОМ № 481651 від 22.05.08 (Шевченко IX); серія ЯПБ № 532003 від 06.06.08 (Шевченко IX).

Кінцевий строк оплати визначено сторонами у договорі та специфікаціях до нього й разом із кількістю прострочених днів він вказується у розрахунку суми стягнення, що додається до цієї позовної заяви.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково, сплативши 14 332,50 грн. 16.05.08;10 020,66 грн. 27.05.08; 15 000,00 грн. 03.06.08; 35 509,62 грн. 06.06.08; 5 107,50 грн. 06.06.08; 9533,34 грн. 06.06.08; 6 810,00 грн. 20.06.08; 15 322,50 грн. 23.06.08; 5 000,00 грн. 02.09.08; 5 000,00 15.09.08; 5 000,00 грн. 30.09.08; 34 526,36 грн. 16.10.08. Борг складає 100 000,00 грн.

Відповідачу позивачем була направлена претензія №372 від 15.09.08. Однак відповідач претензію залишив без відповіді, всупереч ст. 8 ГПКУ та ст. 222 ГКУ.

У відповідності до ст. 265 ГКУ до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення ЦКУ про договори купівлі-продажу. Згідно ст. 692 ЦКУ покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. У випадку прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно п.4 ст. 232 ГКУ відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За ст. 175 ГКУ майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За ст. 629 ЦКУ договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ст. 216, ст. 217, ст.230 ГКУ учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій, зокрема штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

За ст. 536 ЦКУ та ст. 198 ГКУ відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором. Відповідно до ст. 231 ГКУ штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до п.8.3.2. вищевказаного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач має нести відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 5% та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. В іншому згідно п.8.1. договору відповідач несе відповідальність за законом.

Крім того, згідно п.4.1. договору, на день фактичної оплати покупцем ціни товару, у разі зростання офіційного курсу іноземної валюти до української гривни, ціна товару автоматично збільшується на таку різницю.

Згідно ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання вимоги позивача про стягнення 100 000,00 (сто тисяч грн.. основного боргу), 7 716,93 (сім тисяч сімсот шістнадцять грн..93 коп.) пені, 1000,00 (одна тисяча) грн. різниці за індексом інфляції, 5 000,00 (п?ять тисяч грн.) штрафу, 14 653,47 (чотирнадцять тисяч шістсот п’ятдесят три грн.. 47 коп.) суми до оцінки товару за зростанням курсу долара США, 970,46 (дев’ятсот сімдесят грн.. 46 коп.) три проценти річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 1293,40 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Вассма»(02166, м. Київ, проспект Лісовий, 39-А, код ЄДРПОУ 33937992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр-Агро” (03022, м. Київ, вул.. Васильківська, 31/17, код ЄДРПОУ 34397543) 100 000,00 (сто тисяч грн.) основного боргу, 7 716,93 (сім тисяч сімсот шістнадцять грн..93 коп.) пені, 1000,00 (одна тисяча грн.) різниці за індексом інфляції, 5 000,00 (п?ять тисяч грн.) штрафу, 14 653,47 (чотирнадцять тисяч шістсот п’ятдесят три грн.. 47 коп.) суми дооцінки товару за зростанням курсу долара США, 970,46 (дев’ятсот сімдесят грн.. 46 коп.) три проценти річних, 1 293,40 (одна тисяча двісті дев?яносто три грн.. 40 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118, (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна