Ухвала суду № 38016033, 02.04.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2431/14-ц

Провадження №4-с/333/27/14

Ухвала

Іменем України

02 квітня 2014 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кавраськи Олени Сергіївни у виконавчих провадженнях №39258910, 41001574, -

в с т а н о в и в:

01 квітня 2014 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кавраськи Олени Сергіївни у виконавчих провадженнях №39258910, 41001574, в якій заявник просить суд визнати дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кавраськи Олени Сергіївни у виконавчих провадженнях №39258910, 41001574 протиправними як такі, що вчинені з порушенням вимог ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», постанови скасувати, зобов'язати державного виконавця видати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 статті 384 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями Цивільного процесуального кодексу України, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» (в частині 7 ст. 82 нової редакції Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 7 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати, зокрема, реквізити виконавчого документа (назву виконавчого документа, орган, який його видав, дату видачі виконавчого документа та його номер, резолютивну частину виконавчого документу), зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена, виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з матеріалів даної справи форма та зміст скарги ОСОБА_1 не відповідають вимогам, встановленим ч.7 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.383 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно зазначити реквізити виконавчого документа (назву виконавчого документа, орган, який його видав, дату видачі виконавчого документа та його номер, резолютивну частину виконавчого документу), інших учасників виконавчого провадження, які повинні брати участь у розгляді скарги, як заінтересовані особи (ім'я або найменування, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий номер, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення Цивільного процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.

Вирішуючи питання про залишення заяви (скарги) без руху, суд вважає за необхідне у відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» застосувати аналогію процесуального закону, а саме частину 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ст.121 Цивільного процесуального кодексу України скарга, яка подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 383, 384 ЦПК України, ч.ч.3, 4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», суддя, -

У х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кавраськи Олени Сергіївни у виконавчих провадженнях №39258910, 41001574 - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня отримання ним копії даної ухвали.

Роз'яснити заявнику, що якщо він у встановлений строк не усунуть зазначені недоліки, то скарга буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков