Постанова № 38015758, 03.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 р. № 820/5320/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

представники сторін - не прибули,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до

Державного сільськогосподарського підприємства ім. Будьонного

про

надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, з адміністративним позовом до Державного сільськогосподарського підприємства ім. Будьонного, в якому просить суд: на дати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 3738,97 грн. за рахунок майна Державного сільськогосподарського підприємства ім. Будьонного ( код 01546929), яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державне сільськогосподарське підприємство ім. Будьонного має податковий борг перед бюджетом у сумі 3738,97 грн., що виник на підставі податкового розрахунку земельного податку № 82 від 22.01.2013 року. Позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога № 2007-11 від 01.11.2013 року на суму 812,00 грн., яка ним отримана.

Податковим органом був складений акт опису майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі від 11.03.2014 року № 15. На думку позивача, заходи, вжиті податковим оргшаном з метою погашення податкового боргу відповідача за рахунок коштів, що перебували у його власності, не призвели до повного погашення податкового боргу.

За таких обставин, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з’явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки, всупереч вимогам ч.2 ст.40 КАС України, суд не повідомив, заперечень проти позову не надсилав.

Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи викладене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що Державне сільськогосподарське підприємство ім. Будьонного, знаходиться на обліку у Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В процесі здійснення відповідачем своєї підприємницької діяльності рахунків в банківських установах відкрито не було. Підприємство має податковий борг перед бюджетом у розмірі 3738,97 грн., який виник внаслідок несвоєчасно сплачених узгоджених сум податкових зобов’язань протягом граничних строків по податковій декларації з плати за землю.

З матеріалів справи вбачається, відповідно до податкового розрахунку земельного податку № 82 від 22.01.2013 року з терміном сплати 30.10.2013 року сума недоїмки складає 812,02 грн; з терміном сплати 30.11.2013 року сума недоїмки складає 975,65 грн., з терміном сплати 30.12.2013 року сума недоїмки складає 975,65 грн; з терміном сплати 30.01.2014 року сума недоїмки складає.

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка; і плата за неї справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. 19-1.1. ст. 19-1, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов’язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність спірної суми боргу підтверджена приєднаною до справи розшифровкою та витягом з картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом–Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача. (а.с. 5-11).

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлені кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу підприємства було направлено податкову вимогу від 01.11.2013 року N 2007-11 яку було ним отримано 09.11.2013 р.( а.с.12)

Судом встановлено, що 11.03.2014 року Основ"янською ОДПІ було складено акт № 15 про опис майна у податкову заставу.

Згідно з п.20.1.28 п.п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Приписи ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк протягом якого контролюючий орган має право стягнути податковий борг.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем вживались відповідні заходи щодо погашення податкового боргу відповідача за рахунок коштів, що перебували у його власності, але вони не призвели до повного погашення податкового боргу.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95); орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абз.2 п.95.3 ст.95).

При цьому, суд зважає, що за приписами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до компетенції органу державної податкової служби і підлягає вирішенню в ході виконання останнім відповідної постанови адміністративного суду.

Судом з матеріалів справи виявлено, що підприємство позивача не має відкритих рахунків у банківських установах.

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, якою зазначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Отже, суд вважає позовні вимоги Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного сільськогосподарського підприємства ім. Будьонного про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 3738,97 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, документально та нормативно обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 128, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного сільськогосподарського підприємства ім. Будьонного про надання дозволу на погашення податкового богу за рахунок майна - задовольнити.

Надати дозвіл Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на погашення суми податкового боргу Державного сільськогосподарського підприємства ім. Будьонного у розмірі 3738,97 грн. (три тисячі сімсот тридцять вісім грн. 97 коп.) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Заічко О.В.