Постанова № 38015677, 27.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1793/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю представників:

представників позивача: Тулупової О.А., Спиридонова П.М.,

представника відповідача: Крупнік О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок коштів платника податків у банках в сумі 2 661 873,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок коштів платника податків у банках в сумі 2 661 873,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 19.02.2014 відповідач Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 2661873,18 грн., який виник з нарахованого, але не сплаченого податкового зобов'язання відповідно до поданої декларації з ПДВ №9088230130 від 20.01.2014, якою відповідач узгодив податкові зобов'язання з даного податку. Відповідно до вимог податкового законодавства відповідач повинен був самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10-ти дні. З метою погашення податкового боргу платника податків податковим органом посадовій особі відповідача була вручена податкова вимога №7 від 04.10.2011, що не була виконана. Враховуючи наявність податкового боргу, рухоме майно і майнові права відповідача були передані у податкову заставу.

На підставі викладено позивач просить стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2661873,18 грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладені в позовній заяві. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі та пояснила, що підприємство з 2008 року перебуває у складному фінансовому становищі, яке склалося через недофінансування обсягів робіт замовників з державних та місцевих бюджетів. Станом на 25.03.2014 заборгованість Служби автомобільних доріг в Луганській області перед ДП «Луганський облавтодор» складає 35643,2 тис. грн. Щодо стягнення вказаної суми відповідачем ведеться претензійно-позовна робота. Для виплати заробітної плати працівникам та обов'язкових платежів до бюджетів та фондів підприємством оформлялися кредити в банках, які не погашені. Станом на 26.03.2014 заборгованість відповідача з виплати заробітної плати складає 8568,3 тис. грн., заборгованість перед бюджетом становить 3825433,32 грн. Як пояснила представник відповідача, здійснення погашення податкового боргу одним платежем може призвести ускладнення ситуації на підприємстві. На підставі викладеного, представник відповідача просила встановити спосіб і порядок виконання рішення суду по справі №812/1793/14 шляхом розстрочення терміну сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 661 873,18 грн., починаючи з 25.04.2014 по 25.03.2016 включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн., з 25.03.2016 по 25.03.2019 включно рівними частинами щомісячно в сумі 73274,00 грн., 25.03.2019 - в сумі 73283,18 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Дочірнє підприємство «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.05.2002 (а. с. 8), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України щодо реєстрації юридичної особи (а. с. 9). Взятий на податковий облік до СДПІ у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 06.06.2002 за №220-01 (а. с. 10).

Станом на 19.02.2014 відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 2661873,18 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість №9088230130 від 20.01.2014, в якій відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (а. с. 21-22), актом про звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 по 19.02.2014 №3-25 від 19.02.2014, підписаного сторонами без заперечень (а. с. 23), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 19.02.2014 (а. с. 24), обліковою карткою платника (а. с. 64-680).

СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з метою погашення податкового боргу платника податків відповідачу була вручена податкова вимога №7 від 04.10.2011 (а. с. 17), що не була виконана.

Враховуючи наявність податкового боргу позивачем, відповідно до вимог Податкового кодексу України, були передані у податкову заставу рухоме майно і майнові права відповідача, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 26.12.2012 №39609097 (а. с. 19) та від 07.02.2014 №43406107 (а. с. 20).

Зазначені вище заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 180 Податкового Кодексу України, платниками податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем 19.02.2014 була подана податкова декларація з податку на додану вартість, в якій сума самостійно нарахованого податкового зобов'язання становить 2661873,18 грн. (а. с. 21-22).

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно ст. 15 Податкового кодексу України, платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Вимога СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №7 від 04.10.2011 не виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, враховуючи наявність податкового боргу, відповідно до вимог п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України, рухоме майно і майнові права відповідача були передані у податкову заставу (а. с. 19, 20).

Згідно п. п. 16.1.4 п. 1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (п. п. 20.1.19); звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. п. 20.1.33); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п. п. 20.1.34).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з податку на додану вартість, відповідач не сплатив авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2661873,18 грн.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Так як обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Враховуючи відсутність заперечень представників позивача щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення та те, що відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується довідкою від 26.03.2014 №б/н про заборгованість з виплати заробітної плати (а. с. 49), звіту про фінансовий стан станом на 31.12.2103 (а. с. 51-52), суд вважає за можливим, відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, встановити спосіб і порядок виконання рішення суду по справі №812/1793/14 шляхом розстрочення Дочірньому підприємству «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» терміну сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 661 873,18 грн., починаючи з 25.04.2014 по 25.03.2016 включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн., з 25.03.2016 по 25.03.2019 включно рівними частинами щомісячно в сумі 73274,00 грн., 25.03.2019 - в сумі 73283,18 грн., згідно графіку погашення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок коштів платника податків у банках в сумі 2 661 873,18 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (юридична адреса: 91056, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, ідентифікаційний код 31995774) з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2661873,18 грн. (два мільйона шістсот шістдесят одна тисяча вісімсот сімдесят три гривні вісімнадцять копійок), перерахувавши стягнення кошти на р/р31111029799022, відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 14010100, одержувач УДКСУ у м. Луганську, і. к. 37991503.

Встановити Дочірньому підприємству «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» строки і порядок виконання судового рішення шляхом погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 661 873,18 грн. починаючи:

- з 25.04.2014 по 25.03.2016 включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн.;

- з 25.03.2016 по 25.03.2019 включно рівними частинами щомісячно в сумі 73274,00 грн.;

- 25.03.2019 - в сумі 73283,18 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 квітня 2014 року.

Суддя В.В. Матвєєва