Рішення № 3801354, 12.09.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 44/186

12.09.08

За позовом Спільного українсько-білоруського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Мальвіна і К”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “МЯУ-ГАУ”

Про стягнення 9245, 86 грн.

Представники:

Від позивача Матвієнко О.С. - представник

Від відповідача не з'явився

Суддя Чеберяк П.П.

Рішення прийнято 12.09.08, оскільки в судовому засіданні 27.08.2008р. розгляд справи відкладався у відповідності до п.1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 08.09.2008р. оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9245,86 грн. заборгованості.

Ухвалою від 29.07.08 було порушено провадження у справі № 44/186 та призначено до розгляду на 27.08.08.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, представник відповідача тричі в судове засідання не з’явився, про причини неявки представника суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між Спільним українсько-білоруським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Мальвіна і К” (постачальником) і Товариством з обмеженою відповідальністю “МЯУ-ГАУ” (покупцем) був укладений договір поставки товару №171/06, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцеві товар відповідно до специфікації (Додаток №1) на підставі замовлень покупця, а покупець зобов’язався прийняти цей товар і оплатити його за встановленими цінами та умовами, передбаченими договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно накладних №000003361 від 28.09.07, № 000003936 від 05.11.2007р., № 000004067 від 30.11.07., № 000004065 від 03.12.2007р та № 000004342 від 05.12.07. на загальну суму 9533,07 грн.

Згідно з п.4.1 договору №171/06 відповідач зобов’язався оплатити кожну поставлену партію товарів в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 днів з моменту одержання товарів.

Разом з тим, відповідач з позивачем в установлений договором строк з позивачем повністю не розрахувався. Строк оплати по вказаному договору минув 4.01.2008 року.

Згідно акту звірки розрахунків № 147/08, складеного та підписаного двома сторонами станом на 01.02.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 8721, 72 грн.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання по договору не виконав, суму заборгованості за поставлений товар згідно умов договору не сплатив.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення оплати вартості поставленого товару, в порядку та на умовах встановлених договором поставки.

На час розгляду справи в судовому засіданні, загальна сума заборгованості відповідача за отриманий товар становить 8721,72 грн. основного боргу та 524, 25 коп. неустойки.

Згідно п.5.2 договору за прострочення оплати одержаних товарів покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день прострочення, від суми несвоєчасно здійсненої оплати за кожний день прострочення.

21.08.2008 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 8721, 61 грн. основного боргу та 904, 55 грн. неустойки за прострочення відповідачем строків виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 8721, 61 грн. основного боргу та 904, 55 грн. неустойки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЯУ-ГАУ” (01033, м.Київ, вул. Комінтерну, 13/135, код ЄДРПОУ 34002461) на користь Спільного українсько-білоруського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Мальвіна і К” (04080, м.Київ, вул. Фрунзе, 86, код ЄДРПОУ 24728083) 8721 (вісім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 61 коп. основного боргу, 904 (дев’ятсот чотири) грн. 55 коп. неустойки,102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.П.Чеберяк